Виховні заходи









СЦЕНАРІЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА, КОЗАКИ,
КОЗАКИ-НАСТАВНИКИ
«Ми роду козацького діти»

Хід проведення

 «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців!..»
О. Довженко

Ведучий. У глибину століть сягає історія нашого народу, і чим  більше минає  часу, тим яскравіше ми її уявляємо.
Ведуча. Пізнати історію рідної сторони нам  допомагають книги.
Ведучий. Сьогоднішнє свято відкриває перед нами ще одну сторінку історичного минулого українського народу.
Ведуча. Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорозьку Січ, про січове лицарство – козацтво, про їхні походи і подвиги.
Ведучий. «Так ось вона. Січ! Ось ти, гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну» - писав у своєму творі «Тарас Бульба» Микола Гоголь.
Ведуча. Отже, нам з вами сьогодні буде цікаво познайомитись з однією з найлегендарніших сторінок  українського народу – козаччиною. То ж пропонуємо прожити один день з козаками, побувати в 16-18ст. на Запорізькій Січі.
Ведучий. У сьогоднішній жовтневий день, коли чоловіки нашої славної неньки святкують День захисника України, ми приймаємо в козацькі лави наших молодших школярів, майбутніх захисників, учнів 5-х класів.
Звучить мелодія козацького маршу, входять отаман і писар.
Писар (згукує козаків): Агов, братове! Всі на раду!
Отаман. Кіш, шикуйсь! Струнко! Всім  куреням підгодовуватись до урочистої ради. До вносу хоругви школи стояти струнко!
Звучить мелодія козацького маршу, хорунжий вносить хоругву.
Отаман. Козацьку раду на честь Посвяти в козачата вважати відкритою.
Писар. Пора нам закінчувати бесіду, бо чую, що на підході наші славні гості — запорізькі козаки.
                 До класу заходять Тарас Бульба з синами.
Тарас Бульба.  Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала, бо такий уже звичай у козаків.
                 Сини встромляють біля дуба стріли, кладуть хліб, сало.
Отаман: Оґо-го! Хотів дуже вас бачити, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте.  (Тарас Бульба обнімається з отаманом.
Тарас Бульба: Здоров був! Ось привів тобі синів своїх. Ану, глянь, які славні козаки.
Андрій і Остап: Здорові були! (Вклоняються.)
Писар
. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?
Остап
. Віруємо.
Писар. І в Трійцю святу віруєте?
Андрій
. Віруємо.
Писар. А в церкву ходите?
Остап
. Ходимо.
Отаман. Ану, перехрестіться. (Хлопці хрестяться.) Хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас: Дорогі мої сини, підійдіть до мене, нехай благословлю вас. Сини підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови.
Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народові. Хай береже вас Господь. (Цілує синів.)
Писар
. Тож будьте шанованими гостями на нашому святі.
Козак: Та в нас, товариство, поповнення. Чиї ж ви будете? (Звертається до Остапа і Андрія.)
Остап: Ми — сини славного козака Тараса Бульби.
Козак: Ну що ж, будьмо знайомі. Кожен козак подає руку і називає своє прізвище.
Козак: В гарний час приїхали, на посвяту в козачата встигли.
Хорунжий. То що, козаки! Дайте слово сказати. Чи не час до коша й козачаток приймати?
Козаки. Саме час! Саме час! В самий раз! В самий раз!
Отаман.
              Одержавши на раді згоду,
              Дітей козацького роду
              У наше коло викликаю,
              Їх перевірити жадаю!
              Поведу таку я річ:
              – Що ви знаєте про Січ
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину.
 (Звертається до одного з учнів)
Учні 5 класу

1.Знаю, батьку, славна Січ
Ворогам ішла назустріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла!
2. Бранців до галер кували,
Всего злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури припекла.
3. Лиха ж отчий край зазнав -
Не бажаємо нікому!
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.

4. Цар Петро і Катерина
Зневажали наш народ.
Горювала Україна і тужила Україна
Під п’ятою у заброд.

5.Але наш народ боровся.
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко…
6. Запорожець завжди знає,
    Звідки ворог зазіхає.
7. Зможуть зайд перемогти
    Запорожці-козаки.
8. Золотою ниткою історії
     Зшиємо козацтва сторінки,
9. Хоч часи минулого суворі,
      В спадщину ж лишили козаки.
10. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

11. Ну, а я скажу вам прямо,
Чесно і без зайвих слів:
Хочу бути отаманом
Запорізьких козаків.

12. Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.
13. Батько, мати, брат, сестричка
      І всі інші члени роду –
      Всі належать до одного
      Українського народу.

14. Українка я маленька,
Україна – моя ненька
В неї щира я дитина,
Добра , люба та єдина.

 15. Українка я маленька ,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася ,
В свою маму удалася.
16. Українець я маленький,
      Україна – край рідненький.
      Віриний син я свого роду.
      Українського народу.
17. Хоч малий я, невеликий,
Зате добре знаю.
Що край рідний – Україна
Я її кохаю.
18. Все, що рідне, я кохаю,
      Всім, хто рідний, помагаю,
      Своєю ціною, всього вчуся
      І до рідного горнуся.
19.  І тому найдорожчою нам ,
      Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн, лиш одна, -
Дорога нам усім Україна.

20. У всьому світі – кожен знає
    Батьківщина лиш одна.
    І в нас вона одна-єдина.
    Це наша славна Україна!

21. Про Україну, рідний край,
    ти завжди, завжди пам’ятай!

22.  Не забувай Шевченка спів,
    про горду славу козаків.

23. Не забувай, що ти дитина
    землі, що зветься Україна.

24. Ми –  дітвора українська,
     хлопці і дівчата.
     Хоч слабі у нас ще руки,
     та душа завзята.
25. Бо козацького ми роду,
    славних предків діти.

    І у школі всі вчимося
    рідний край любити.

26. Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт.

27. В яку б не пішли ми дорогу, -
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.

28. Наш приятель – сміливий вітер,
Відвага – це наш заповіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

29. Живуть в нас батьків заповіти, -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.



  Отаман (звертається до козачат)
Що говорить вам «козак» -
Це крилате, горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

Козачата (разом)
Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народу щасну долю!
 Отаман. Молодці, діти! Багато ви знаєте про козаків. А чи умієте співати нашої козацької?



Пісня





Хорунжий. Ой, і розумні у нас козачата, і співучі.
Отаман. Що ж побратими-козаки, варті вони приєднатись до нашого коша?
(Варті)
Писар. Урочисто заявляю, сьогодні до нашого коша приєднуються учні 5-го класу. Куреню «Веселковому» підготуватись до урочистої присяги!
(діти крок вперед)
Отаман. Козацькому гурту ви, бачиться раді.
Скажіть, чи готові ви жити по правді?
Козачата «Разом»
Готові! Так! І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем!
Козачата називають по черзі правила:
Шануй маму і тата, завжди працюй завзято.
Люби рідну країну, що зветься Україна.
За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!
Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи!
Козак – чесна, смілива людина,
     Найдорожча йому – Батьківщина!
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту!
Козак – слабкому захисник,
      Цінити побратимство звик!
      Козак – усім народам друг,
       І лицарський у нього дух!  
Козак вкраїнську любить мову,
     Він завжди здержить своє слово!

Хорунжий. То ж  присягніть, що правил цих ви незабудете, що справжніми синами свого народу будете!
Козачата (разом). Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягаєм на вірність українському народу!
Отаман (звертаючись до писаря)
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні – козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачата виросте козак!
Писар (до козаків)
Дорогі наші Захисники допоможіть посвідчення вручити
І знак козацький прикріпити!

Пісня «                                                     »

Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу, щоб розвеселити.

30. Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить

31. Клятву вірності народу,
За любов і за свободу,
Будуть наші козаченьки
Через все життя нести
Присягаємо!
Ми за Україну!

32. Вже як стануть козаченьки
Україну будувати,
Будуть наші козаченьки
Волю захищати.
Присягаємо!
Ми за Україну!

33. Бо ніяк вже Україну
Без молоді жити,
Тож ставайте всі в ланцюг,
І візьмемося за руки,
Та Вітчизну обнімімо,
Честь і славу її збережімо.
Присягаємо!
Ми за Україну!

34. Присягаємо край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для цього жити.

35. Що нам рідне, те нам буде
І красне, і гоже –
Присягаємо: так буде!
Поможи нам, Боже!

36. Хлопці ми не ликом шиті,
Обіцяєм добре вчитись,
Щоб раділи нам батьки,
І директор, й вчителі.

37. Працювати біля школи,
Ми умієм також гарно,
Щоб, як писанка була,
Наша школа дорога.

38. Хоч бувають і невдачі,
Не виходять в нас задачі,
Й на диктанті, як на зло,
Нам, бувало, й не везло.

Пісня

Учасники козацької ради.
Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!
Прийняли сьогодні вас у козачата!
Із цим святом славним вас усіх вітаєм,
Натхнення, сил і мудрості бажаєм!

Ведуча. Тепер наші козацькі лави поповнились молодими, енергійними і завзятими козачатами, які, коли виростуть, стануть справжніми захисниками Батьківщини.
Ведуча. Запорізька Січ. Козаччина. Найлегендарніше минуле українського народу, його святині. Синонімом свободи, людської національної гідності, мужності.
Ведучий. Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що він (вона) козацького роду а щоб підкреслити чоловічі якості хлопчини чи юнака, говорять: «З нього буде добрий козак». То ж будьте гідні звання «Славний козак»!
Ведуча. Хай, добрі люди, вам щастя буде!
Хай буде доля на всі роздолля!
Ведучий.  І до того літ багато на любов і згоду
Хай не буде переводу
Ведучі (разом.) Козацькому роду!
Отаман. Кіш, шикуйсь! До виносу хоругви школи стояти струнко!
Отаман. На цьому урочисту Козацьку Раду вважати закінченою.

Ведуча. Але наше свято на цьому не закінчується. Сьогодні ми також святкуємо День Захисника України.
Ведучий: Нехай це пам’ятне свято доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі!
1. День захисника України-
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою- Україну.
Учень1:
Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

І ось ідемо в бою життєвому.
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Учень2:  
Велику правду для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад все!

Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам розкіш боротьби,
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.

Веде нас в бій борців упавших слава,
Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українськая Держава,
Вільна, міцна, від Тиси по Кавказ!

Пісня
І Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Читець
І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.

За Сотнею ще рани кровоточать,
А тут нових оплакуєм синів.
Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,
Невже нових жертв сильно захотів?

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,
Зривають їх дружини й матері.
«...Присвоїти посмертно...» В домовині
Лежить проміння згасло зорі...

А блокпости обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає мішенню знов...
Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..
Іде війна за смерть — не за любов!

Знов опустились прапори в скорботі,
Усе село прощається з хлоп’ям...
І кожен воїн в 45-й роті
Дав повну волю тим скупим сльозам...

Ще вчора він діливсь бронежилетом,
Хоч на російській розмовляв пацан...
«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,
Пусть только разобьем бандитский клан...»

…Він повінчався з українським краєм,
З калиною у білому вбранні,
Яка червоні слізоньки втирає
І про любов йому шепоче в сні...

Ведуча:  73 роки минає з часу створення УПА. Національно-визвольний рух УПА – одна з найяскравіших сторінок боротьби українського народу проти гітлерівської  та більшовицької окупацій. Ця боротьба була надзвичайно виснажливою, важкою і кривавою.
Сьогодні ми раді вітати на нашому святі людей , які захищали Соборність  і незалежність України в 20 столітті  і продовжують її відстоювати   в 21 столітті. Нам дуже приємно, що Ви, наші випускники, з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє, стали на захист нашої Батьківщини.
Ми дякуємо Вам за те, що забуваючи про страх, про біль, про безпеку, Ви всі як один, незалежно від віку й роду занять, встали на боротьбу з ворогом. Кожен з Вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але раз за разом піднімався в бій, захищаючи свій дім, свою родину, свою Батьківщину від ворогів, тому що кожен з Вас знав, «Що якщо не я, то хто ж».
 Сьогодні на нашому святі присутні _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Пісня
До слова  запрошується в.о. директора НВК Качур Оксана Яросавівна.
Читець
...Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.
Україно, вернуться до тебе-
Матері, сторожові вогні,
Ясні зорі  і хмарини з неба,
Козаки воскреслі і пісні.
Прийдуть квіти і маленькі діти.
Прийде казка і пташиний спів,
Забринять у просторі сюїти
Всіх дерзань і небувалих снів.
Україно-Матінко! Воскресни!
Тануть сни і котяться в імлу...
І Софія - Мудрість Пречудесна
Вже стоїть на Київськім Валу!
Побратими, гляньте на руїни –
То ж не прах, не камені прості!
То в Руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті!
Ведуча:Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти- добровольці  та воїни української армії.
Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героів УПА ,героїв небесної сотні і героїв АТО і промовмо молитву за  душі загиблих.
Пісня «Пливе кача»
Учень
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Ведучий. Кожного дня, щогодини Україна завдяки нашим Героям виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.
Хай живе Україна!!!!!!!!!!! Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!

Зі святом Вас дорогі наші Захисники!!!







     Позакласних захід з історії України в 8 класі.

      Тема: «Козацькими стежками»

Мета: поглибити, систематизувати та узагальнити   знання, уміння та навики учнів  про козацькі часи в Україні, традиції та звичаї українського козацтва, виховувати почуття патріотизму на основі героїчного минулого та інтерес до предмету.

Форма проведення: інтелектуальна гра.

Обладнання:мультимедійний центр, записи козацьких пісень, картки з термінами, зображення історичних діячів даного періоду, картки з тестами, історичними датами, карта, картки з історичними джерелами.

Звучить «Запорізький марш». Команди займають свої місця.

Учитель: Сьогодні ми проводимо позакласний захід під назвою «Козацькими стежками».

І конкурс «Знайомство». (Учні повідомляють назви команд, девізи). Оцінка – 5 б.

ІІ конкурс «Розминка» складається з 10 запитань. Кожна  правильна відповідь – 1 б.
1.           Козак в перекладі з тюркської означає… («вільна, озброєна людина»).
2.           Що відбулося в 1591-1593рр.? (повстання під проводом К. Косинського).
3.           Найбільший невільницький ринок у Криму, захоплений П. Сагайдачним? (Кафа).
4.           Як назвав Б. Хмельницький трьох польських полководців, які брали участь у Пилявецькій битві? («перина, латина, дитина»).
5.           Коли відбулася битва під Батогом? (1652 р.).
6.           Кого називали князь сарматський? (Ю. Хмельницький).
7.           Столиця Гетьманщини за І. Мазепи, зруйнована царськими військами (Батурин).
8.           Коли ліквідоване гетьманство в Україні? (1764 р.).
9.           Кого називали «Сонце Руїни»? (П. Дорошенка).
10.      Що таке «анафема»? (Церковне прокляття).

ІІІ конкурс отаманів. (Називають визначення термінів). Оцінка – 2 б.
(Автономія, артилерія, братства, галера, інкорпорація, копний суд, резидент, синод.)

ІV конкурс  “Відгадай постать». Учасники передивляються зображення постатей. Потрібно їх назвати.  За кожного – 1 б.
(Д. Вишневецький, П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Богун, І. Виговський, П. Дорошенко, І. Сірко, П. Полуботок).

Музична пауза. Пісня «Батько Великий Луг».

V конкурс «Картографи». Один з учасників команди повинен правильно показати на карті населені пункти. (Оцінка – 3 б.).
             Назвіть основні битви Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. (правильна відповідь – 1 бал)
             Розмістіть з заходу на схід населені пункти: (правильна відповідь – 1бал): Черкаси (4), Городок (1), Київ (3), Збараж (2).
             Розмістіть з півдня на північ населені пункти: (правильна відповідь 1бал): Переяслав (3), Полтава (2), Брацлав (1), Замостя (4).

VI конкурс  «Подивись, подумай, розв’яжи”. На столі розкладені завдання (тести, хрогологія). Учасники команд беруть завдання. Розв’язують, поки  звучить пісня «Козача». Кожний звітує. Правильна відповідь – 1бал.

VIІ конкурс «Джерелознавець». Учні розглядають уривки  історичних джерел, відповідають на запитання. Оцінка – 2 б.
1.     Про кого йде мова в документі? (Козаки). Документ 1
2.     Як називався даний документ? (Білоцерківський договір). Документ  №2
3.     Коли відбулася подія вказана в документі? (грудень 1648 р.). Документ 3
4.     Де відбулася вказана подія? (Ніжин). Документ  №4
5.     Хто автор даного листа? (І. Сірко з запорожцями). Документ5

VІІІ конкурс «Козацький  фольклор». Назвати приказки та прислів’я про козаків, пісні (можна заспівати). За кожну 1 бал, пісня 5 балів.

ІХ конкурс «Чорний ящик». Правильна відповідь – 5 балів.
Завдання говорить вчитель: В стародавньому Єгипті розвивалася ієрогліфічна писемність. Для виготовлення  паперу слугували рослини родини осокових. Запорозьким козакам подібна рослина виступала замінником акваланга. Назвіть слово, що  означає рослину – замінник  «козацького акваланга». (Очерет).

Звучить пісня «Хай живе вільна Україна».

Підведення підсумків, оцінювання та нагородження переможців.



Документ 1

Г. Л. де  Боплан  у книзі  “Опис  України”  повідомляв:
“…вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством,  зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя… Вони добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні,сміливі… власним життям не дорожать… Вони високі на зріст, вправні, енергійні… відзначаються   міцним  здоров’ям і навіть не хворіють… Мало хто з них умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість  з них гине на полі слави”.
Про кого йде мова  у документі ? 


Документ 2

“Дозволяємо і призначаємо організовувати реєстрове військо в числі  20 тис. чоловік. Це військо гетьман і старшина повинні набрати і записати в реєстр, і вони мусять перебувати в маєтках ,що містяться у воєводстві Київському, не маючи нічого до воєводств Брацлавського і Чернігівського. А маєтки шляхетські мусять лишатися вільними, і в них реєстрові козаки ніде не повинні  лишатись”.
Як  називався даний  документ?


Документ 3

“Сам патріарх  єрусалимський  Паїсій  їз тисячею вершників виїжджав  до нього назустріч з міста, і тутешній митрополит  С. Косів  дав йому коло себе місце  в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його .Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу  від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого  князя. З усіх гармат  та іншої  зброї в замку і місті лунала стрілянина”.
Коли  відбулася  подія, вказана у документі?


Документ 4

“Як ось позад брюховців сільська голота, не чуючи нічого, що читають почала гукати :
- Івана  Мартиновича волимо! Брюховецького  волимо!
А Сомкове козацтво заднє собі, чуючи, що оглашають гетьманом  Брюховецького, почало  гукати:
- Сомка, Сомка гетьманом!
І по всьому полю зчинився галас незказанний …
- Брюховецького!
- Сомка!
І зчепились. Хто шаблею, хто києм, хто ножакою.”
Де відбулася вказана подія ?


Документ 5

“…Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар?.. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею, водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень… Невгоден єси матері вірних християн!..”
Хто автор даного листа?




Автономія
артилерія
братства
галера
інкорпорація
копний суд
резидент
синод


Автономія
артилерія
братства
галера
інкорпорація
копний суд
резидент
синод

      1489 р.
1 липня 1569 р.
1591-1596 рр.
6 листопада 1625 р.
Травень 1648 р.
18 вересня 1651 р.
6 вересня 1658 р.
1665-1676 рр.
25 липня 1687 р.
5 квітня 1710 р.
1708-1722 рр.
1727-1734 рр.


1489 р.
1 липня 1569 р.
1591-1596 рр.
6 листопада 1625 р.
Травень 1648 р.
18 вересня 1651 р.
6 вересня 1658 р.
1665-1676 рр.
25 липня 1687 р.
5 квітня 1710 р.
1708-1722 рр.
1727-1734 рр.


1. а) Про яку історичну особу йдеться:
-       після відновлення наприкінці XVII ст. козацтва на Правобе­режній Україні очолив один з чотирьох створених тут козацьких полків;
-     очолив селянсько-козацьке повстання на Правобережжі.
а) В. Золотаренка; б) С. Палія; в) 3. Іскру; г) А. Абазина; д) Я. Сомка.
б)      Знайдіть дві помилки. Обраний гетьманом 1697 р. на козацькій раді на р. Коломак І. Мазепа розпочав своє гетьманування з підпи­сання Глухівських статей із московським урядом.
в) Розкажіть про діяльність І. Мазепи в галузі освіти.
2. Охарактеризуйте зміст Коломацьких статей. Яке значення вони мали?
3. Чому селянсько-козацьке повстання 1702 – 1704 рр. на Право­бережжі можна назвати другою Хмельниччиною?


1. а) Про яку історичну особу йдеться:
-    гетьман, заходами якого в Україні збудовано дуже багато церков;
-        домігся, щоб Києво-Могилянський колегіум здобув статус академії;
а)      П. Полуботка; б) Д. Многогрішного; в) І. Мазепу; г) Д. Апостола; д) І. Скоропадського.
б) Знайдіть дві помилки. Національно-визвольне повстання 1702 – 1704 рр., очолене З. Іскрою, мало на меті звільнити Правобережну Україну від російського панування.
в) Розкажіть про підтримку І. Мазепою Української православної церкви.
2. Чому польський уряд вирішив відновити козацький устрій на Правобережній Україні?
3. Доведіть, що І. Мазепа намагався зміцнити становище Укра­їнської козацької держави  Автономія – право держави на власну внутрішню і зовнішню політику під контролем іншої держави. Артилерія – вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. Братства – релігійно-громадські організації міського населення при православних парафіях в Україні та Білорусії в XVI-XIX ст.Галера – старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.Інкорпорація – приєднання, включення однієї держави до складу іншої.Копний суд – суд, який вели обрані громадою судді – копні мужі. Він здійснював розслідування злочинів та визначав покарання. Поступово був замінений вотчинним судом.Резидент – представник російського імператора, який наглядав за діяльністю гетьмана та органів влади Гетьманщини.Синод – найвищий орган управління Російською православною церквою з 1721 р.1489 р. – перша згадка про козацтво в хроніках.1 липня 1569 р. – Люблінська унія. Обєднання Польського королівства та Великого королівства Литовського в Річ Посполиту.1591-1596 рр. – селянсько-козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка6 листопада 1625 р. – Куруківська угода, реєстр збільшено до 6 тис. козаківТравень 1648 р. – битви на Жовтих Водах та під Корсунем18 вересня 1651 р. – укладення Білоцерківського мирного договору6 вересня 1658 р. – укладення Гадяцького договору1665-1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка25 липня 1687 р. – обрання гетьманом І. Мазепи та укладення Коломацьких статей5 квітня 1710 р. – ухвалення Конституції П. Орлика1708-1722 рр. – гетьманування І. Скоропадського1727-1734 рр. – гетьманування Д. Апостола

Сценарій проведення випускного вечора

Позивні!
На фоні музики ведучі читають слова.

Ведучий 1.  З давніх - давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас вогненним хвостом.

Ведучий 2. А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще…

Ведучий 1. В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки

Ведучий2.  Так-так ! Саме народження дитини віщують зорі.

Ведучий 1. Рік 1988…В родинах щасливих …. з’явилися маленькі хлопчики і дівчатка.

Ведучий 2. Батьки довго радилися: яке ім’я подарувати своїм зірочкам?

Ведучий 1. І ось рік 2006.Маленькі зірочки перетворились у яскраві і прекрасні зорі…

Ведучий 2. Які за хвилину з’являться на цій сцені

Ведучий 1. В шкільній оселі свят завжди багато,
Де музика лунає, чути спів.
Але у нас сьогодні надзвичайне свято -
Ми проводжаємо своїх випускників.

Ведучий 2. Летять роки, і час нам не вблагати,
Але у серці кожного минулі ті роки.
Прийшла пора вручати атестати,
Вже підросли вчорашні малюки.

Ведучий 1. Тепер належить їм майбутнє України
І Їм долати сходинки життя.
Вони - надія наша, наша зміна,
Вони – це наше світле майбуття.

Ведучий 2. Для них останній дзвоник продзвенів завзято
Державна атестація здана.
Випускників запрошуємо на свято,
Хай пролунають їхні імена.
Ми запрошуємо вийти високошанованих … та нашу гордість, медаліста …



Ведучий 1. Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-х класів …оголошується відкритим.

Лунає Гімн
Ведучий 2. Дорогі випускники!
У вашому житті – вагома нині дата,
І це сьогодні вже незаперечний факт;
У цей чарівний літній вечір вам вручають
На зрілість перший, власний атестат.

Ведучий 1. Промайнули літа, мов хмаринка за обрій далекий,
І до школи стежина протоптана вся вже вкінець,
У руках – атестат – твоя праця сумлінна й нелегка.
Атестат – твоїх праці лавровий вінець.

Ведучий 2. Сьогодні отримуєте ви атестати,
Із рідної школи пора відлітати,
Зірки і планети свої відкривайте,
І власну космічну орбіту шукайте.

Ведучий 1. Для оголошення наказу про випуск учнів 11-х класів та вручення атестатів про повну загальну середню освіту запрошуються директор …та заступник директора з навчально-виховної роботи …
На сцену виходять директор школи та заступник.
Заступник читає Наказ.
Вручення атестатів
Виступ директора школи.

Ведучий 2. До зірки шлях далекий і тяжкий.
Та все ж по ньому варто прямувати.
Лиш власний хліб – солодкий і смачний,
Хоча його й нелегко здобувати.

Ведучий 1. Ідуть, ідуть в юрбі випускники,
Дорога їм встеляється квітками,
Сьогодні ці дівчата й юнаки
Ідуть в життя незнаними стежками.

Пісня "Україна»
Випускники ідуть в зал.
Ведучий 2. Гості почесні! Запрошуємо вас
Зараз на сцену, в урочистий час!

Ведучий1.До слова запрошується …
Ведучий 2. Ми запрошуємо до слова …
Ведучий 1. Для вручення атестатів на сцену запрошуються учні 11-А класу.

Під музику
 на сцену виходять випускники.
На фоні музики звучать слова:
Ведучий 2. Ідуть, ідуть в юрбі випускники,
Дорога їм встеляється квітками,
Сьогодні ці дівчата й юнаки
Ідуть в життя незнаними шляхами.

Ведучий 1. О юнь, моя ти горда юнь!
Тебе ми від тривог оберігали,
О юнь! Моя ти рідна юнь!
Тебе, як цвіт святий, ми так плекали!

Ведучий 2. Життя для них, - то лиш хмаринка мрії,
Бо ж прожили на цій землі ще мало.
Та все ж, о Боже, в сили їх повір,
І не дозволь, щоб лихо їх спіткало.

Ведучий 1. Для вручення атестатів на сцену запрошуються учні 11-Б класу

Під музику  виходять випускники.
Лунає музика “Козацького маршу ” 
Ведучий 2. Музика урочистого маршу зазвучала,
До нас почесні гості завітали.

Ведучий 1. Що? Запорізькі козаки? 
Ведучий 2. Ні. Школа … - Підшефна пожежній частині. І от вже 4 роки поспіль команда нашої школи бере участь у зональних обласних фестивалях дружин юних пожежників. А ця мелодія – їхня візитна пісня. І вона звучить не випадково.

Ведучий 1. Бо до нас на свято завітали наші шефи.

Ведучий 2. І ми з радістю запрошуємо до столу …
Ведучий 1. Світ дитинства – пісня веселкова
І казкові неповторні сни,
Перше слово ніжності й любові.
Перша брунька ранньої весни.

Ведучий 2. Сміх і радість, ігри і приколи,
Ролики, скакалки, шум і гам!
Висипає на подвір’я школи
Дітвора грайлива тут і там. 
Ведучий 1. На наше свято завітали гості. Випускники! Вас вітають нинішні господарі країни дитинства.

1 клас
Там десь далеко за туманами
Той дивний і прекрасний час,
Коли ви з татами і мамами
Прийшли до школи в перший клас

2 клас
Шкільні роки махнули вам рукою,
Махніть і ви, прощання час настав!
А час летить, а час пливе рікою,
І вам заміна в школі підросла.

3 клас
Не сумуй, берізко, в полі,
Притихни, струмочок, голосний
Бо сьогодні в рідній школі
Бал останній випускний.

4 клас
Шлем привітання особливі
Дорогим випускникам:
Будьте ви завжди щасливі
На радість вчителям й батькам.

5 клас
Випускники, які ви красиві,
Усміхнені, веселі, чепурні,
Дивлюсь на вас, на обличчя щасливі
Й дорослим (ою) стати хочеться мені.

6 клас
Затихнуть пісні і почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок,
За парту не сядете так, як завжди,
Учитель з журналом не зайде сюди.

7 клас
Учительки вашої не буде вже там,
П’ятірок і двійок не ставитимуть вам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.

8 клас
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
І не 45 він триває хвилин,
А довгі роки не вгава його плин
Урок цей для тебе, ти твердо затям,
І перший й останній – він зветься життям!

9 клас
Жадана мить! Тривожна мить!
В житті у вашім хай щастя шумить.
Хай ваші долі зазнають утіх.
Уста ваші квітчає сміх.

10 клас
Вклоніться небу, вклоніться землі.
Радійте сонцю, ідіть по росі.
Шануйте рід свій і свій оберіг.
Моліться на матір, на рідний поріг. 
2!!!!!!!!!!!!Всі. Щасливої дороги!
Танцювальним кроком сходять зі сцени.

Ведучий 1. Літа… Літа…
Що ж не спиняйтеся, летіть,
І довгі дні несіть у забуття.
Ніщо не вічне – лиш мій перший вчитель
Живе в моїй душі усе життя.

Ведучий 2. Ти кожного уміла розуміти
В похвалити, трохи покарать,
Уміла вимагати і жаліти,
Ну як тебе сьогодні не назвать? 
Ведучий 1. В усіх учнів є перший вчитель, ім’я якого в пам’яті зберігає кожен.
Для наших випускників такими є: …
Ведучий 2.  А також вихователі …
Випускник. Білим голубом, тихою казкою увійшли ви в нашу дитинство.
Весняним цвітінням, чарами осені бриніла мелодія ваших уроків. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нас.

Випускник.Велике спасибі хочеться сказати вам, шановні перші вчителі! Це ж завдяки вашим старанням, сумлінню і витримці ми досягли перших результатів у своєму життя. То ж прийміть ці квіти, як вдячність від усіх нас. 
Лунає пісня «Перше кохання шкільне» у виконанні …

Ведучий 1. Слово подяки за дитинство щасливе, юність лунають для батьків.

Випускник 1. Рідна матусю!
Я додав сивини у волосся твоє.
І не раз спричиняв тобі болі.
Ти сьогодні прийми покаяння моє.
Побажай мені доброї долі.

Випускник 2. Батьку рідний, ти мужній і сильний завжди,
Про це знають всі близькі нам люди,
Ти матусю мою від біди бережи,
Хай родина щасливою буде.

Випускник 3. А зозуля кує і рахує вам роки,
Я рахую їх теж, як стою в самоті.
Я цілую, бабусю, твої стомлені руки,
Я вклоняюся низько твоїх доброті.

Випускник 4. Сивочолий дідусь і глава нашого роду!
Ти навчив розуміти і зло, і добро.
Де не буду – до тебе прийду на пораду,
Знайду вірну стежину, як би там не було.

Лунає пісня. Квіти батькам.

Ведучий 1. До слова запрошуються випускники:

Випускник 1. Як довго ми чекали цього свята,
Здавалось, радості не буде меж,
І ось прийшло воно, останнє в школі свято,
Та радості нема, і сміху теж.

Нам хочеться дуже багато сказати,
І кожному щастя в житті побажати.
Але найпалкіші слова нині вам,
Рідним, улюбленим учителям.

Випускник 2. Дорогі вчителі! За роки навчання в школі
всього було і сльози, і гарні оцінки і погані.
А які дивні сни ми бачили…
А які мрії перед уроками, до яких не готувались.

Випускник 3. Рідні наші, любі й милі,
Людьми нас бути ви навчили,
Батьків шанувати і допомагати,
В школі були ви нам і мамою й татом.

Як часто дуже ми хотіли,
Щоб раптово всі ви захворіли.
І щоб на місяць чи на рік один
Оголосили в школі карантин.

Щоб математичка забула про урок,
З уроку пролунав швидше щоб дзвінок,
А зарубіжка на уроці щоб заснула,
А українська – зошити забула.

Щоб на фізиці всі прилади зламались,
На хімії всі колби підірвались.
І щоб перерва 45 хвилин тривала,
А на урок щоб 10 вистачало.

Щоб наш коханий класний керівник
Десь на безлюдний острів зник.
І прихопив з собою,
І щоденники й журнал.

Щоб прилетів Горинич Змій –дванадцять глав
і інформатика з комп’ютером украв.
Поніс у замок свій і щоб там він
Сиділа там з комп’ютером один.

А як частенько ми бажали,
Щоб завучів чорти украли,
Їх десь далеко понесли,
Щоб ми без розкладу жили.

Щоб воєн рук взяв протигаз
І з ним поїхав на Кавказ,
Щоб він назад не повернувся,
І наш урок щоб не відбувся.

Щоб всі трудовики взяли сокири і пилки
Й пішли в тайгу і ліс рубали.
І назавжди, і навіки,
Щоб школу всі позабували.

Історики, щоб в Спарту всі пішли
Й назад дорогу довго не знайшли.
І щоб англійчанка загубила словники –
Нехай у них гніздяться павуки.

Щоб географічка так-сяк,
Зібравши карти у рюкзак,
Пішла в пустелю чи у гори,
Ну в крайнім випадку – на море.

Щоб дощ на фізкультурі йшов,
Або щоб вчитель не прийшов
І завалився щоб спортзал,
Але у нас сьогодні бал.

Сьогодні день останній, день прощання,
Пробачте нас за наші ті бажання.
Ми хочемо, щоб ви були здорові,
Щоб більше не сивіла ваші скроні.
Чекайте завжди ви від нас вістей
І обіцяйте щиро нас зустріти,
Коли ми в школу приведем своїх дітей.

Слово для зачитування «Закону про випускника» надається Королю нашої шкільної країни …

Закон про випускника
Прийнятий на зборах 11-х класів 20 скликання у 32 читанні (32 учні в класах, 2 голоси утрималися – класні керівники)

Класні збори від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, опираючись на багатовікові шкільні традиції, дбаючи про забезпечення свобод та прав учителів, піклуючись про випускників, прагнучи розвивати і зміцнювати школу, усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями школярів, приймають «Закон про випускника»
Розділ 1 Загальні засади
Стаття 1 Випускник однині стає самостійним, ні від кого не залежним, вільним і суверенним.
Ст..2. Суверенітет випускника поширюється на всю його територію
Ст..3. Випускник є людина.
Ст..4. Знання є основним багатством випускника, що перебуває під особливою охороною батьків.
Ст..5. Основним символом випускника є атестат.
Столицею випускника є школа.

Розділ 2. Права, свободи та обов’язки випускника.
Ст..6. Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.
Ст.7. Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями.
Ст..8. Кожен випускник має неухильно дотримуватися цього закону.

Розділ 3. Права, свободи та обов’язки батьків випускника
Ст..9. Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.
Ст..10. Батьки випускника наділяються обов’язками:
- забезпечувати його вступ до навчального закладу;
- щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями;
- гарантувати складання екзаменаційних сесій;
- приймати у разі нагальної необхідності рішення про проведення для випускника надзвичайного стану комендантської години.
Ст..11. Батьки випускника користуються правом недоторканності під час виконання своїх обов’язків.
С.12. Батьки випускника можуть передавати свої повноваження щодо випускника допоміжним органам – дідусеві та бабусі. Повноваження батьків випускника не припиняються довічно.

Випускник 1. Дорогі вчителі! Хай весни до вас летять журавлями,
А ви не старійте ніколи з роками.
Здоров’я і щастя ми зичим без ліку,
І довгого, довгого, довгого віку.

Випускник 2. Будьте здорові і живіть, будь-ласка!
Ведіть малечу вранці на поріг,
А скільки вже від вашого порога
Протоптано і сходжено доріг.

Випускник 3. О час! Ти зупинися трішки!
Дитячих вуст послухай, зачекай!
Ти ще устигнеш виробити зморшки,
Моїй же вчительці ти долю дай!

Випускник 4. Дай їм здоров’я, радості багато
На довгії, на многії літа,
Цього бажають Вам і мама наші й тато,
Будьте здорові, щедрі і багаті,
Як наша українськая земля.

Випускник 5. І в день такий урочистий, святковий
Дозвольте Вашу працю вшанувати,
І квіти всі принесені сьогодні,
Від всього серця Вам подарувати.

Під музику 11-класники вручають квіти вчителям.

Ведучий 1. Дорогі випускники! Попереду у вас цікаве життя, а воно ніколи не буває
легким. Будьте готові до будь-яких випробувань, будьте в житті чуйними, чесними, порядними людьми, людьми потрібним іншим.

Ведучий 2. На цьому урочистий вечір, присвячений випуску випускників 11-х класів … оголошується закритим. 
Лунає Гімн. Лунає музика.  На фоні музики говорять ведучі.
Ведучий 1. На цьому урочиста частина свята закінчена. 
Дякуємо за увагу.
Учень 1. Дорогі випускники!
Ми прийшли вас привітати,
Вам удачі побажати.
І зізнатися в цей час,
Що ми дуже любим вас.

Учень 2. Ой, давно у нашу школу
Вас матусі привели.
Не забути їм ніколи,
Як у перший клас ви йшли.
Пісня.
Учень 3. Два вершечка від горщечка,
Не любили їсти гречки -
Ось чому ви не росли
І маленькими були.

Учень 4. Аж до школи від оселі
По землі тягли портфелі.
А худенькі! Тож в руці
Несли ще й свої штанці.
Учень 5. А тепер! Ну що то буде?
Що тут вже не говори,
Ці напівдорослі люди
Дивляться на всіх згори!

Учень 6. Це вони, сини і дочки,
Носять батькові сорочки.
Через років два вони
Знімуть з батька ще й штани.

Учень 7. Матері не можуть спати.
Де взуття цим "чадам" взяти?
Більшість хлопців - це відомо -
Носять розмір 47-й

Учень 8. В нас красиві випускниці,
Всі - неначе на підбір.
Чорноброві, білолиці,
Заміж йтимуть ще з цих пір! 
Учень 9. Гарний хлопець ….
Я горджуся, бо братик він мій.
Чесний, трудящий, веселої вдачі.
Хоча від нього я інколи плачу,
Й перепадало мені хіба ж так.
Не ображаюсь на нього ніяк.
Я йому зичу тільки добра,
Щоб доля прихильною завжди була.

Учень 10. Приємна посмішка, сама красива і струнка
На сцені всіх чарує гарним співом.
У наших хлопців думка є така.
… - дуже-дуже мила.
Але не дума вона з нами про побачення,
Готується на той рік перемогти на "Євробаченні".
Учень 11. Цей хлопець прихований має хист.
Неперевершений він пародист.
І хоч талант проявив свій недавно,
Та "Русская бабка" вийшла з нього дуже гарна.
А ще він відомий в окрузі спортсмен.
Сильнішого годі й шукати.
Ми маєм надію, що …
Скоро буде в "Богатирських іграх" перемагати.

Учень 12. Все на світі … вміє.
Випікає, в'яже, шиє.
Сама мила, добра, гарна.
А як біга на змаганнях.
 Ще і оком не моргнеш,
Аню вже не доженеш.
Хай же збудуться всі твої мрії.
Аню - ти наша олімпійська надія.

Учень 13. Із Гнатівки дорога не легка.
Та … дощ і сніг не налякає.
Бо він же загартовангий спортсмен.
І на змаганнях вдало виступає.
Бажаєм тобі, хай в усьому щастить
В житті щоб хотілось творить і любить.

Учень 14. Задачі розколює, наче горішки,
Закохана в синус і косинус трішки.
Завдання всі виконать завжди встигає
І на олімпіадах перемагає.
Красива і мила відмінниця наша,
Ви всі упізнали - це ж …...
Учень 15. Ніхто не старається в школі отак,
хлопець вродливий …..
Всього він досягне, всього він доб'ється,
Бо лиш наполегливим все удається.

Учень 16. Мила і скромна, завжди привітна,
…., мов квітка розквітла.
А як на сцені вірші читає,
То її мова до серця проймає.
Хай тобі сонечко ясно сміється,
Хай у житті усе добре вдається.

Учень 17.  Хто це, хто це, скажіть люди,
Цей красунчик з Голівуду.
Чи проїжджий це актор,
Чи якогось штату мер.
Упізнав чи хто із вас?
… це наш.
Він закінчив тільки школу
 В інституті буде вчитись скоро.

Учень 18. Сидіть тихо усі мухи,
Не дзижчить ви їй на вухо.
Бо … сіла зрання
Рішати шахове завдання.
Вона й на уроках все швидко встигає.
Й на олімпіадах перемоги здобуває.
І я, мов провидець, вірю, що скоро
Пономарьов і Каспаров
Здадуться без бою.

Учень 19. Як малим Назар навчався,
Бiг до школи, спотикався.
3-за портфеля, хто б сказав,
Лише чубчик виглядав.
А тепер, поглянь вci,
Мов Кличко у всій кpaci..
Учень 20. Світить сонце в промінцях
У Катрусиних очах.
Катю, Катю, відвернись,
Май же совість, не дивись.
Бо від тебе тануть хлопці, 
Наче шоколад на сонці.
Учень 21. Ви yci йдете зi школи,
Розставатися нам жаль.
Ви ж спішили, як ніколи,
То чому ж в очах печаль?

Учень 22. Тут ви взнали i кохання.
Тут минув найкращий час.
Нині ви йдете востаннє
На урок в свій рідний клас.

Учень 23. Але знайте. в рідній школі
Друзі вipнi завжди ждуть.
Оминайте горе, болі.
То ж щасливо! В добру путь.
Пісня.
Ведучий 1. Сьогодні бал. Шкільний останній бал,
А завтра вдаль покличуть вас дороги.
Здається, - свято, але дуже жаль.
Що не прийти до отчого порогу.
Ведучий 2.  Що не закличе більше вcix у клас.
Дзвінка шкільного голос малиновий,
Учитель не вестиме більше вас
У світ знання, цікавий і чудовий.
Ведучий 1.  Сьогодні бал, шкільний останній вальс.
Такого дня не буде більш ніколи.
I зрозумів, напевно, кожен з нас,
Що ви назавжди ідете зi школи.
ПісняВиступ гостей.  Слова випускників.
Випускник 1. Вже квіти розквітли довкола.
Дерева в зажурі в саду.
Сьогоді до рідної школи
Останній раз учнем зайду.
Зірниця затепліє рання,
Та спатись не буде мені.
Це свято для мене останнє,
Вже роки промчались шкільні.

Випускник 2. Рідна школо, прощай.
Ми заходим до тебе востаннє.
 Зупинися, життя, на хвилинку або хоч на мить.
Це в тoбі ми пізнали науку, i дружбу, й кохання.
Саме ти нас учила, як треба по coвicтi жить.

Випускник 3. Саме ти нас учила, як треба по coвicтi жити.
Ти така, як завжди. гомінка, i простора, й привітна.
Чистотою сія i учительська, й кожен твій клас.
На ycix дітлахів стане твого тепла, твого світла,
3yстрічатимеш їx, як колись зустрічала ти нас.
Пісня.

Випускник 4. Ввібравши тривоги з шкільного порога
Летим ластів'ятами ми у світи.
I дякуєм долі, i славимо долю,
Що є, мудрий вчителю, ти.
Випускник 5.Недоспані ночі, бентежні світанки,
Терпкі повсякденні труди.
I кожному стачить, либонь, до останку
Твоєї жаги й доброти.

Випускник 6. Заходиш у клас- i світлішають лиця
Оленок, Ганнусь, Івасів.
I школа здається yciм, як світлиця,
Де світло черпають yci.

Випускник 7. Відтак засіваєш розумне i вічне,
Вчиш завжди людиною буть.
Земним постає неосяжне, космічне,
I ближча жадана майбуть.

Випускник 8. Учителем, кажуть, родитися треба,
Щоб дітям жар серця віддать.
I горнуться спрагло з любові до тебе,
І квітне в серцях благодать.

Випускник 9. 3 шкільного порога летим ластівками
У мрій голубих на крилі.
Професій потрібних i piзниx багато.
Та вчитель- як совість Землі.
Пісня .

Випускник 10.  Вже схилились утомлені віти,
Усміхається сонце ясне -
Ніби знову букетами квітів
Зустрічає дитинство мене.
Тут шуміли ociннi печалі
Ми до школи ішли малюки,
Де нас вчителька перша стрічала.
Промайнули так швидко роки..
Знов кленові пройшли заметілі,
Сяють золотом рідні поля.
Нехай скроні твої вже біліють.
Ти в серцях сяєш, наче зоря.
Вже схиляються втомлено віти,
Ти заходиш з усмішкою в клас.
Назавжди ми yci - ТВОЇ ДІТИ,
Ти єдина, як мама, у нас.
Пісня. 
Випускник 11. Baші серця i руки кличуть нас із розлуки,
Повертають у школу, повертають у клас
Ви нас, вчителько мила, тільки доброго вчили,
Як ставати людьми нас навчали весь час.
Ми зростали невпинно, лиш життя в цьому винне.
Не хотілось лишати рідну школу i клас.
В наших душах, повірте, від батьків - половина.
Ну, а друга, ще краща, - це, звичайно, від Вас!
Пісня.
Випускник 12.  Допоки ми живем на цьому світі,
Допоки наша крутиться Земля,
Повірте. не забудуть ваші діти
Наставника, учителя ім'я.

Випускник 13. За погляд ваш i за батьківську ласку,
I за любов до рідної землі,
За кожен вірш, за кожну пісню, казку,
Спасибі дорогі учителі.
Пісня.
Випускник 14.  Мій рідний край, земля моя свята,
Життя мого колиска калинова.
Тут синь гаїв i неба чистота,
I мила серцю українська мова.

Випускник 15. Тут перший крок, i перша висота,
I я сама, i вся моя родина,
Щасливі та сумні МОЇ літа,
I стежка в отчий дім одна-єдина.
Пісня.
Випускник 16. Родина, дорога родина.
Що може бути кращим в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський i материнський дім?
Що може бути кращим за вечерю в домі
За батьківським міцним столом.
Де в шумнім гомоні i в кожнім слові
Все сповнене любов'ю, а не злом?
Де можна більше зачерпнуть любові,
Де взяти більше доброти,
Як в материнському ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Пісня .

Випускник 17. Ну чого ж ви, мамо, зажурились?
Зупинилась ociнь біля вас.
Закружляли птахи в небі синім.
Батько вас запрошує на вальс.
І пливуть-летять роки у колі,
І шумить-співа осінній шал.
Мамо! Не просіть нічого в долі,
Раптом віддавати буде жаль.
Закружляйте будні вечорові,
Заспішіть у свято хоть на мить.
Батько знов освідчився в любові.
Мамо, ви його не зупиніть.
Ви – у парі, поруч, це – не малість.
Батьку! Ви таки не помиливсь!
Серед всіх жінок, які стрічались,
Вибрав мені маму ви колись.
Не стриножте почуття осінні.
Ще не час спинятися, не час.
Ми допоки молоді і сильні,
Доки ще батьки танцюють вальс.

Пісня. Батьки танцюють вальс

Випускник 18. Підняли мене з колиски
Рідні руки мами.
Берегли від горя-лиха
Днями i ночами
Вчили на землі стояти,
I ходити вчили.
А коли бувало важко -
Додавали сили.
Працьовиті та невтомні,
Ласкою зirpіті.
Руки мамині для мене
Найсвятіші в світі.

Випускник 19.  Долоні мамині до щік я притулю,
I поцілунками їx вкрию дрібно-дрібно.
Моя рідненька, я тебе люблю!
Матусю, матінко, ти так мені потрібна!
Пісня

Випускник 20. Спасибі вам, мамо, cпасибi вам, тату.
За батьківську ласку, за душу багату.
Спасибі за вами недоспані ночі,
 За мудру науку, за руки робочі,
 Спасибі за вами даровані крила -
 Це ви нас уперше літати учили!
 Пора нам в дорогу, та це не біда,
 Що вже вилітаєм зi свого гнізда.
 Вгамуйтеся, сльози, затихніть вci болі.
 Ми йдем у дорослість - така наша доля!
 Спасибі вам, тату, cпасибі вам, мамо.
 Що нас закривали від горя руками.
 За ласку у cepцi, за хліб на столі.
 Вклоняємось вам до самої землі.

 Привітання від батьків.

Випускник 21. В гаю стоять берізки, мов дівчата,
Що одягнули випускні плаття.
Я знаю. саме тут всього початок,
Це та земля, що нам дала життя.

Випускник 22. Люблю це небо - чисте i у хмарах,
В погожу мить i у негоди час.
Погляньте вгору. голуби у парах,
Що на добро благословляють нас.
23. Люблю я запах й сонячне світання,
Весну зелену й осінь золоту.
Ось ця земля дала мені кохання,
Зронила в серце ласку й доброту.
Пісня.
Ведучий 1.  У доросле життя вам простелені стежки-дороги,
I літа неслухняні у вирій летять i летять.
Bci ви виросли вже i не буде у вас більше змоги
Повернутись в дитинство, вернутись роками назад.
Ведучий 2.   I вечір червневий, казковий,
Такий неповторний, чудовий
Вам снитися буде не раз.
А музика лине сьогодні
 Така неземна i святкова,
Хай вас закружляє у вальс.
Вальс.
Ведучий 1.  Життя, наче потяг,
Зупинка під назвою "Школа",
А потім чекає на вас
Невідомий маршрут.
Прощання щемке
I розчулені очі довкола,
Ви мандруєте далі,
А ми залишаємось тут.
Пісня.
Ведучий 2.  "Вже пора, вже пора, вже пора". -
Рушниками прослались дороги,
Непомітно зросла дітвора -
Час лишати батьківські пороги.
Ведучий 1.  І ви уже готові відлітати
У синє небо, простір голубий.
Для вас лунає музика прощальна,
Для вас червневий вечір випускний!

Під музику учні сходять зі сцени.
2!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Школа майбутнє своє випускає
Ведучий 1: 
Сьогодні музика так гучно лунає
       І день в нас сьогодні якийсь не такий.
Школа майбутнє своє випускає,
Святкує із ними шкільний випускний.
Ведучий 2: Поруч знову і батьки, і діти,
Як тоді, як йшли у перший клас.
Ніхто не зрозумів і не помітив,
Як і куди сплинув цей час.
Ведучий 1: Радість в  душі, і сльози, й тривога,
І почуття не зовсім зрозумілі.
Попереду в кожного власна дорога.
Перші кроки по ній такі ще не смілі.
Ведучий 2: Випускники – гарні, щасливі, не схожі,
Сповнені мрій, надій і чудес.
Давайте підтримаєм їх і поможем
Зустріти їх, як принців і принцес.
Класний керівник: Зустрічайте тих, в чиїх очах горить бажання досягнути більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ. Дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.
Ось вони: ……………………………… - наполеглива, старанна, розсудлива, щира і справедлива, переможниця та призерка районних олімпіад, учасниця обласних олімпіад, дипломантка обласних юннатівських конкурсів, активістка, красуня і взагалі хороша людина.
……………………………………….. – безпосередній, відвертий і доброзичливий юнак, гарний ведучий різних шкільних свят та урочистих заходів, щирий і доброзичливий друг, юний дипломат при шкільних конфліктах, незамінний діджей на шкільних вечорах, справжній Дід Мороз для молодших учнів.
………………………………………. – врівноважена, відповідальна, самостійна і лагідна дівчина, яка уміє ладити з усіма, як з учнями, так із вчителями, людина, яка доводить справу до логічного кінця, активний учасник шкільних загальношкільних заходів, має неабиякі артистичні і фотогенічні дані, якими поки що мало користується, по характеру є так званим «телефоном довіри” класу.
……………………………………… – правдивий і відвертий юнак, який вміє коректно поводитися у будь-якій ситуації, трішки лінивий до навчання, проте досить активний по життю, а ще – це чутлива і вихована людина, гарний брат і люблячий син.
…………………………………….. –  емоційна, чутлива, приємна дівчина, яка завжди вирізнялася оригінальністю мислення і світобачення, чудовий знавець української мови, призер міжнародного конкурсу  знавців української мови ім. Яцика, творча і цілеспрямована особистість.
…………………………………….. – щира, безпосередня людина, він вміє говорити і слухати, веселити і співпереживати, може проявити наполегливість і працелюбність, довіряє і вірить людям, особливо своїм близьким, любить правду і не терпить обману, цінує дружбу і вірить в любов.
…………………………………. – веселий, життєрадісний і дотепний юнак, переможець і призер районних предметних олімпіад та конкурсу робіт  Малої академії наук, а ще кмітливий і спритний хлопець, що вирізняється швидким математичним мисленням, комп’ютерною грамотністю, технічними нахилами.
………………………………… – відвертий, правдивий юнак, який знає, що він хоче і що буде робити далі, прекрасний спортсмен, знавець футболу і гри у футбол, працелюбний і уважний син та внук, людина, яка дивиться з оптимізмом у завтрашній день.
………………………………… – цікава і сучасна молода особистість, яка має свої погляди на життя, свій стиль, має мету і докладає зусиль, щоб вона здійснилася, має талант актора, яким поки що мало користується, цікавиться музикою і комп’ютерами.
………………………………… – скромна, тиха дівчина, яка, чемно відвідувала школу, була уважною до однолітків та вчителів, є  слухняною і доброю дитиною, яка розуміє і підтримує свою сім’ю.
………………………………… – елегантна, безпосередня, прямолінійна людиною, яка вірить  людям і люди вірять їй, яка живе не ілюзіями, а реальністю, яка вміє схилити людей до себе, вірить у ніжні та щирі почуття, у те, що якщо дуже хотіти – можна добитися у житті багато.
……………………………….. – достатньо доросла, самостійна дівчина, яка вміє приймати правильні рішення, не боїться змін у своєму житті, і, як всі, вірить у щасливе і гарне майбутнє.
(учні по черзі, зупиняючись на порозі школи, після їх представлення, стають на свої місця)
Директор відкриває свято. Звучить Гімн України.
Ведучий 1: Очікуванням кожне серце б’ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається
Вона із радістю вітає нині вас
(Виступ директора школи.)
Випускник: Літній вечір в небі пропливає,
Стихло все в вечірній тишині.
Я до школи радо поспішаю,
Люди посміхаються мені.
Ну от і все, це відбулося –
Я закінчив школу. Оце так!
Може, це мені лише здалося?
Невже у школі я тепер в гостях?
До цієї миті так я поспішав
Подорослішати прагнув я щороку.
Випускний, звичайно, я чекав,
Так чому такі важкі ці кроки?
Й сьогодні ми із світлою печаллю
Ступили всі через шкільний поріг.
Хай стане вечір цей прощальний
Провісником незвіданих доріг.
Ведучий 1: У вашому житті вагома дата,
І це сьогодні вже незаперечний факт!
Сьогодні вам урочисто вручать
На зрілість перший, власний атестат.
Ведучий 2: В присутності мами і тата
Вручать  вам всім атестати.
Нехай батьки їх в руках потримають,
Хай відчують і хай вони знають,
Що в вас вони душу вкладали,
Щоб діти дорослими стали.
Ведучий 1: Зачитають наказ по школі і вручають атестати випускникам 20…. року директор школи …………………………….. і заступник директора школи по навчально-виховній роботі ……………………………………………..
.(Вручення атестатів)
Ведучий 1: Шкільне дитинство чайкою злетіло.
Доросле починається життя.
Вам щойно атестати всім вручили –
Квитки в прекрасне ваше майбуття.
Ведучий 2: Нехай серця не знають супокою,
Хай обганяють мрії часу біг.
А ваша юність буде хай такою,
Щоб з радістю згадати кожен міг.
Ведучий 1: Юність ваша – пора не проста і примхлива
Хай буде багата на радість й тепло
Хай доля складеться і буде щаслива,
Щоб вами гордилось все наше село.
Ведучий 2: Хай Бог вам благодать зсилає,
Буде хай успіх повсякчас.
А серце смутку хай не знає,
Щоб ми раділи всі за вас.
Випускник: Позаду залишилися уроки,
Щоденники, екзамени, дзвінки.
Ми були разом одинадцять років.
Усе скінчилось. Ми – випускники.
 Попереду життя повне подій,
Будуть шторми, чи нерівна дорога,
Коли стомлюся я у досягненні мрій,
То з дитинства прийде допомога:
Згадаю село, і річку, і трави,
І вічну тривогу наших матерів,
Наш клас і друзів своїх нелукавих,
Школу в саду і усіх вчителів.
А зараз, прощавай, домівко наша друга,
Рідний клас, де сміх наш заблудивсь,
Вчитель, що вже став нам  мудрим другом,
Школа – дім, в якому я учивсь.
Прощавай! Можливо це і сумно,
Але знаєш ти: і ще не раз сюди,
В храм святого, вічного і мудрого
Приведуть мене мої ж сліди.
Ведучий 1: Батьки випускників, ви не журіться.
На славу  й честь благословіть синів.
І до дітей ви щиро посміхніться –
Вони повернуть славу козаків.
Ведучий 2: Ось тут стоять дорослі рідні діти.
Так зрілість швидко вже прийшла до них.
Вони навчаться самостійно жити.
То ж в добрий час благословіть ви їх.
(Виходять матері з хлібом на рушнику)
Мама 1: Дитина моя, не забудь джерела,
Що б’є із сільської землі край села.
З далеких доріг повертайся сюди,
Напитись з криниці живої води.
Цінуй милу землю, зелені гаї,
Що предки твої заповіли тобі.
І де б не була ти, в якій стороні,
Нехай тобі сняться в солодкому сні
Сади ці широкі, оте джерело
Й дороги… дороги у рідне село.
Мама 2: Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаєм вам щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя не стежина у полі.
А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти...
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ чарівний, і жити в нім варто!
Мама 3:  Як проблеми стануть на шляху у вас,
Не впадайте у відчай, боріться!
Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час.
Мрія кожного з вас хай здійсниться.
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі.
Цей хліб святий хай вас благословляє.
Хай буде удача і щастя в житті
І Бог завжди вас всіх охороняє.
Батько: Благословляємо вас в путь!
Вам, діти, щастя ми бажаєм.
На гарну долю, на любов,
На радість вас благословляєм..
Хай будуть добрими шляхи,
Які судилося сходити,
Бажаєм вам себе знайти
І не даремно вік прожити.
(Передають коровай випускникам)
Випускник: Коли на стіл гарячий коровай
Кладе твоя матуся щира,
Ти поцілуй його і запитай:
Чиї це руки виплекали диво?
Хто не доспав замріяних ночей
І знемагав у спекотну годину?
Тривожний час кому біля очей
Завчасно снував зморшок павутину?
У світлій праці – щастя на землі
Встає для нас за ясним видноколом.
Цілую хліб гарячий на столі,
Що пахне сонцем, мудрістю і полем.
(передає коровай іншим учням)
Бесіда мами із сином.
Син: Розкажи мені, мамо, про квіти.
Вони завжди і всюди цвітуть?
Мати: Воно так. Та морози невтішні
Часом цвіт їх прекрасний зведуть.
Син: Розкажи мені, мамо, про  юність
Вона ж вічна в душі. Чи не так?
Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість.
Роки ж зупинити не зможеш ніяк.
Син: Розкажи мені, мамо, про друзів.
Їм можна в житті довіряти?
Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі.
Будь розумним і вмій їм прощати.
Син: Розкажи мені, мамо, про долю.
Чи людині підвладна вона?
Мати: Наша доля, мій сину, як море.
Той пливе лиш, хто має човна.
Син: Розкажи мені, мамо, про серце.
Чом страдає найбільше від слів?
Мати: У житті все пізнати прийдеться.
Головне, щоб любити умів.
Син: Розкажи мені, мамо, про роки.
Для батьків чом не вічні вони?
Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки
Матерів пам’ятають сини.
Ведучий 2: Ви, діти, рідним вклоніться,
Так завжди робити годиться.
Хто вміє батька-матір шанувати,
Тому в добрі та щасті вік свій вікувати.
Випускник: Чекають нас незвідані дороги
І не минуть з домівкою розлук.
То ж вклонимся батьківському порогу
І доторкнемся материнських рук.
Ви вміли все. За це всім вам спасибі,
За білі короваї на столі.
Ви в путь нас всіх благословили хлібом,
Щоб не цурались рідної землі.
Щоб із людьми ми вміли спілкуватись,
Щоб не спіткнулись, не здали назад.
Ми хочемо в любові вам признатись,
Хай в душах квітне яблуневий сад.
Бо без батьків чого ми в світі варті.
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла.
То ж будь, благословенною родина!
Що може бути кращим в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Випускник: У ріднім домі звичаї живуть,
Там пахнуть рута-м’ята і пшениця,
Там рушники узорами цвітуть,
Там вчили нас любити і трудиться.
Тому мене так вабить рідна хата
Збадьорює, мов подихом весни.
Бо в хаті тій чекають мама й тато
У світлому серпанку сивини.
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з корінням родоводу.
Батьки для нас - люди святі.
Вони потрібні кожному в житті.
Вони будують нам життя сучасне,
І вивершать майбутнє нам прекрасне.
І як на Україні в нас годиться
Ми хочемо у пояс вам вклониться.
(випускники вклоняються  батькам)
Випускник: Спасибі, матусю тобі!
За те, що живу я на світі:
У цей прекрасний світлий день
Я подарую тобі квіти.
Свята, прекрасна, золота,
Тобі моя душа співає,
Любов твоя і доброта
На світі зло перемагає.
Випускник: Спасибі, тату дорогий!
За те, що всі 17 років
Ти вів мене за руку в світ,
Такий незнаний і широкий.
За те, що душу віддавав,
Допомагав в тяжку хвилину,
Усі образи ти прощав
І захищав свою дитину.
Випускник: Спасибі вам, наші батьки,
За теплоту й любов родинну,
За дружбу й спокій у сім’ї
І за турботу щогодинну.
За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям,
За людяність і доброту
Ми вдячні вам за все на світі (кажуть усі випускники).
Ведучий 1: Літній вечір, зірки розсипані.
Кожна кличе вас, мерехтить.
Ви летіти в життя покликані
І під зорями жить і любить.
Ведучий 2: Хвилюєтесь, щемить у вас серденько
В цей радісний і урочистий час.
То ж запроси своїх ти тата й неньку
На свій шкільний і ніжний вальс.
(Випускники дарують квіти батькам і запрошують на вальс)
Ведучий 1: Із школою, друзі, навік не прощайтесь.
На острів дитинства щораз повертайтесь.
Там вчитель завжди дасть вам щиру пораду,
В якій ви знайдете і втіху, й відраду.
Ведучий 2: Пізнання глибини і пам’ять життя.
Для неї ви - рідні і милі.
До вас нині чисті її почуття,
І час їх змінити не в силі.
Ведучий 1: Ще раз звертається до вас, випускники, ваш класний керівник, ……………………………………………
Ведучий 2: Промчали роки. Від землі у вас сила.
Батьки зростили дочок і синів.
А школа всіх вас мудрості навчила,
Знання дали вам добрі вчителі.
Ведучий 1: Вони любили вас і вчили,
Несли вам серце на долоні.
Вони із вас людей ліпили,
А в них самих сивіли скроні.
Ведучий 2: Коли сварили, деколи мовчали
Та прагнули вони з любові,
Щоб ви порядні, чесні стали,
Росли щасливі і здорові.
Випускник: Здавалося, що 11 літ - багато,
Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,
Хоч би ще тиждень в школі нам побуть.
Усе пройшло: і мрії, і бажання,
Й ріка веселих і невтішних справ.
Все відгуло: контрольні і питання,
І зрізи знань, і радощі забав.
Вчителів в житті ми не забудем.
За все ми вдячні вам без ліку.
Вас пам’ятати завжди будем
Спасибі вам дуже велике.
Усі знання, що дали нам, важливі.
Всім знадобляться потім на Землі.
За те, що добрі ви були і терпеливі
Спасибі, дорогі учителі.
За вашу ласку, чуйність і турботу,
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну клопітку роботу
Спасибі, дорогі учителі.
Як сонце зійде, ми покинем школу,
Розійдемось у світ по всій землі,
Та не забудем вас в житті ніколи,
Спасибі, дорогі учителі!
Нехай у вашім серці не вмира любов
До ваших учнів і важких, і здібних.
Хай добра усмішка всіх зігріває знов,
Вона в житті випускникам потрібна.
(листи з майбутнього)
(Випускники вручають листи учителям і дарують квіти)
Ведучий 1: Під небом чистим і бездонним
Живуть тут люди на землі.
Які долають шлях невтомно.
Ім’я цим людям – вчителі.
Ведучий 2: В них скарб великої любові,
То ключ до кожного з сердець,
То сила думки, сила слова,
Знання прекрасного вінець.
Учень 1: Кожен день ми дуже рано
В школу просиналися.
Учень 2: Та навчатися старанно
Трохи лінувалися.
Учень 3: А страждали ми в житті
Хворобою спільною.
Учень 4: Що, як кажуть вчителі, –
Дурницею мобільною.
Учень 1: Ми хотіли так багато мати,
Від життя не відставати.
Учень 2: Звідки вчителі це знали?
Й розслаблятись не давали.
Учень 3: Я в комп’ютерній машині
Все чомусь вишу в корзині.
Учень 4: Я у іграх знаю все,
А в науці - не везе.
Учень 1: Нам фізик не даремно
Носив в клас мікросхеми.
Учень 2: Таке поле складалося,
Що майже все зривалося.
Учень 3: Я рідному біологу
Продав кота втридорога.
Учень 4: Тварин вона жаліє,
А торгуватися не вміє.
Учень 1: Був з географії момент –
Відкрив я новий континент.
Учень 2: Вчитель не оцінив прорив:
Каже: Колумб давно її відкрив.
Учень 3: Ми на хімії в роботі
Дослідами займалися.
Учень 4: Вчитель дякував нам потім,
Що живі зосталися.
Учень 1: На мові речення писали:
Підрядні і складні.
Учень 2: Потім весь урок шукали
Де ножиці у однині.
Учень 3: Важкі математичні вправи
Нам голови весь час ламали.
Учень 4: Та вчитель ставив їх на місце..
І від тих знань в мізках вже тісно.
Учень 1: Історія як річечка:
Біжить – не спіймати.
Учень 2: Там вчитель нам нітрішечки
Не дав подрімати.
Учень 3: На уроці аж на шостім
Йду в спортзал знайомий.
Учень 4: Як вертаюсь в клас я потім –
Падаю від втоми.
Учень 1: Ще колись ми малювали,
На праці старалися.
Учень 2: А пісні ми так співали,
Що мухи лякалися.
Учень 3: Багато можна говорити.
Скільки всього бувало…
Учень 4: Нажаль лиш часу не спинити.
Завжди його нам мало…
Ведучий 1: Країна дитинства – країна казкова,
Та часто дорослих вона вабить знову.
І навіть дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
Ведучий 2: Зустрітись з дитинством дозволимо ще раз
І тільки сьогодні і тільки для вас.
Та мусите ви його відпустити,
Тому що чекають його інші діти.
Дівчинка-“дитинство”(із кульками в руці):
Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?
Згадайте, як в школі зі мною ви грали,
Як били коліна і в дитячі роки
У піжмурки гралися ви залюбки.
І свята шкільні, на ялинку  костюм ...
У мій час не знали ви, що таке сум.
Усі дні народження, торт і свічки,
І як одягали у сукні ляльки,
Як мамині туфлі тихцем узували,
Як кішку варенням самі годували,
Малюнки в альбомі і квітів розмай ...
Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.
Прощавай, ………………, журналіст майбутній,
І …………………… – конструктор машин самобутній,
………………………. – у світі відомий еколог,
І ……………. – прекрасний і здібний технолог,
………………………… – практичний економіст,
А ………………………..   – успішний в житті програміст,
……………………………, мабуть, потяг вправно вестиме,
А ………………………… для нас усіх булки пектиме,
Лісничим – ……………….. в нас буде працювати,
     Мови світу детально ………………………. вивчати.
………………………….. у нас буде лікар-знавець,
……………………….. – у продюсерській справі митець.
А кожен в житті достаток хай має
І школу як спонсор завжди виручає.
Щасти й прощавай, 11 клас.
Роки не спинити ніколи
І тільки у снах повернусь я до вас.
Я ваше дитинство зі школи.
Випускник:
Дитинство наше, мов вчорашній день,
Ось-ось майне крильми у темінь ночі.
Аби світанок від дзвінких пісень
Прокинувся і нам заглянув в очі.
Прийде світанок… Сонце, зустрічай.
Дай для польоту лелечатам неба!
Слова останні „Школо, прощавай!”
Ми будем завжди пам’ятать про тебе.
(Випускники наклеюють сердечка на шкільні двері.(вікно))
Ведучий 1: Злинь же музика в небо гучніше.
В добру пору лунай, в добрий час.
Вище голови! Йдіть веселіше!
Проводжаєм в життя нове вас.
Ведучий 2: Силу духа черпайте в любові
Вірних друзів своїх бережіть.
І вшановуйте батьківське слово,
В добрий час гідну справу почніть.
Директор школи оголошує свято закритим.
Звучить гімн України.
Випускники покидають зал під музичний супровід.
3!!!!!!! Лунає музика. В залі вимкнене світло. Центр сцени освітлює прожектор.
За сценою на фоні музики  лунають слова.
На екрані демонструються кадри з дитячих років. 
Ведучий 1. Давним-давно у Володарському царстві, у шкільному государстві, коли все навкруг цвіло і зеленіло, на світ з’явилися маленькі принци і принцеси. Все королівство наповнилося дитячим сміхом та радістю. Ці маленькі дівчатка і хлопчики були схожі на маленьких янголяток

Виконується танець янголят.

Ведучий 2. І ось вже відлітає їхнє дитинство. Воно відходить тихо і непомітно, з коротенькими платтячками та іграшками, з приглушеними дзвінками, які дорожчі за все на світі, зі знайомим голосом рідної вчительки. І, нарешті, настав той день, коли вже дорослі принци і принцеси покидають чарівне королівство, бо на них вже чекає Юність.

На цих словах до малих янголят підходить янгол юності.

Дитинство. Хто ти? 
Юність. Я-Юність. 
Дитинство. Так швидко й не помітно пролетіли ці роки, що я і не помітив. Ти зачекай. Ще мої діти не натішилися і не награлися досхочу, не находилися в бантиках. 

Юність. Час вже їм відправлятись до моєї країни, саме тому я тут, щоб вказати вірний шлях (Лунає бій годинника)  О, чуєш? З небесної високості подається сигнал. Прощай, дитинство, ми вже вирушаємо…

Ведучий 1. Добрий вечір, дорогі наші гості, шановні батьки, вчителі, знайомі, друзі. Особлива подія зібрала всіх в цьому залі! Сьогодні …… року прощаються з рідною школою наші випускники. Це особливий довгоочікуваний день, що не губиться на довгій життєвій дорозі, завжди світиться теплим вогником, стискає серце спогадом дитинства.

Ведучий 2. Сьогоднішній вечір – заключний акорд неповторної шкільної симфонії, яка виконувалась протягом 3 000 тисяч днів тоненькими дитячими і змужнілими юнацькими голосами. Супроводжувалась мелодією дзвінка 20 000 разів.

Ведучий 1. Традиція шкільна – прощальний вечір
І тоне в квітах урочистий зал
В очах у кожного і радість і надія
В нас випускний сьогодні бал.

Ведучий.
Нехай же бал казковий, незвичайний
Відкриє вальс цей прощальний

Учні 4-а класу виконують вальс.
На фоні музики ведучі читають слова. 
Ведучий 2. Далекий подих дня, що був
Бентежний подих дня, що є,
Чомусь в цю мить всі болісно відчули,
Дитинство проводжаючи своє.

Ведучий 1. Це незабутня й щемна мить
Фанфарами гучним продзвенить !

Ведучий 2. І сповіщають усіх нас
Випускникам з’явитись час.

Ведучий 1.Дівоча врода тішить зір
І хлопці всі, як на підбір.
Вони вже вирушають в путь широку
Випускники дві тисячі .. року.

Ведучий 2. Ці діти, що враз дорослими стали –
Принци й принцеси сьогоднішнього балу.

На фоні музики на сцену по черзі виходять випускники.

Ведучий 1. Хай музика підсилить звук
До залу заходять король і королева школи
(… )
Наша (…) – добра, чемна і сумлінна,
А (… ) допомагати всім звик
Мужній і відважний наш захисник.

Ведучий 2. Наступна принцеса вийде за мить
До вузу столичного хоче вступить.
Розум, щирість, простота
Імпонує і краса.
Режисер - постановник і активістка велика
Просимо вітати – (…)
Ведучий 1. Поряд з нею бравий молодець
Одвічний володар дівчачих сердець.
Він слабшого захистить,
Підтримає як друг,
Мудру дасть пораду – (…)

Ведучий 2. Красою і вдачею відома всім здавна
Принцеса учкому – (…)
За яку справу вона не береться –
Успіху завжди доб’ється,
А поряд з нею принц бігових доріжок,
що зберігає спокій в ситуації любій – (…)

Ведучий 1. Майстер віртуозного танцю,
Палка прихильниця гуманітарних наук
Принцеса сцени – (…)
Їй руку джентльмен справжній подав
Принц скромності – (…)

Ведучий 1. Принц цей незвичайний
Біду не підпустить близько
За себе та інших постоїть
(…)
Вона скромна і сумлінна
Принцеса ця чарівна
Сама таємничість – (…)
До мети своєї дійде, пройде крізь вогонь і дим
В біді й плече підставить
Принц честі – ….

Ведучий 2. В країну веселощів хочеш потрапить?
Принцесу (…) до себе запроси.
Про смуток забудеш назавжди
Вона прожене відчуття самоти.

Ведучий 1. У супер-стильний і модний край
Нас поведе принцеса – (…)
Із сторінок модних журналів зійшла,
Й багато смутку (…) модницям принесла.

Поряд з нею – сама протилежність -
Мужній лицар (…)
Володар світу формул
І математичних наук.

До поставленої мети
Завжди хоче досягнуть
Зовні крихітна й тендітна,
А насправді - кремінь
Принцеса (…)

Він дужою рукою приборкає "мустанга"
Рено, КАМаз чи кабріолет,
Не побоїться сісти за кермо і танка
Це авто-принц (…)

Королева автостради
І правник умілий
Нічого не боїться (…)
Лімузин свій дресирує
Принц механіки (…),
Йому безмовно підкоряється
Інжектор чи карбюратор
Фари і двигун.

Принцеса всіх наук шкільних
Реальних, містичних чи неземних
Навіть не відоме відкриє легенько
Супер-учениця – (…)

Румбу, вальс, а чи кадриль,
Класику чи модний стиль
Легко виконати зможе
Король танцю – (…)
Мудрий повелитель книг,
Комп’ютерний геній – (…)

Принцеса ця полюбляє красоту
В усьому порядок і чистоту
Завжди модна і світська – (…)
Найдобріший, найчесніший
Не підведе ніколи
Принц великої душі
Це (…)
 
Одвічний володар техніки (…)
І подруги - принцеси виходять разом з ним
Принцеса … любить авто водити,
А (…) вміє з комп’ютером на "ТИ" говорити.

Скромний і ввічливий принц ….
Праворуч – (…), принцеса, що любить англійський.
Ліворуч – (…) - принцеса авторських проектів наша.

(…) – принцеса і володарка дискотек славна.
Принц (…) – музичний діджей хвацький
З ними принцеса (…) – в майбутньому модельєр знаменита.

Ось принц фізичної культури – (…)
А поряд дві топ моделі – Принцес (…)

І ось в урочистому залі – (…)
Сотового він зв'язку маг і чародій
І принцеса – (…)
Рок музики шанувальниця мото-гонщиця наша

Ведучий 2. Юність...
Щирих сердець багаття!
Червоний світанок землі.
Випускне неповторне плаття,
Ніч, де плакали солов’ї.

Ведучий 1. Юність... Це і радість і тривоги,
І серце завмира від сповідань.
Омріяні надією дороги
Ще сповнені і радості й чекань.

Ведучий 2. Юність...
Це в житті пора весняна.
Шлях життєвий треба так пройти,
Щоб могли ви сміло і полум’яно
В серці юний подих зберегти.

Ведучий 1. Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-х класів …. оголошується відкритим.
Лунає Гімн України

Ведучий 2. На нашому святі присутні почесні гості…
Ведучий 1. До слова запрошується….
Ведучий 2. Ми запрошуємо до слова …
Ведучий 1.Ось і попрощалися ви з дитинством. Відлуння прощального вальсу назавжди залишиться в пам’яті.
Ведучий 2. А перший крок у самостійне життя – це отримання атестатів про повну загальну середню освіту.

Ведучий 2. До слова запрошується директор та заступник директора з навчально-виховної роботи для оголошення наказу "Про випуск 11-х класів"

На фоні музики  виходить директор і заступник.

Ведучий 1. Для вручення атестатів на сцену запрошуються учні 11-а класу

На фоні музики на сцену піднімаються випускники
Ведучі читають слова. 

Ведучий 2. Вирушаємо в довге життя
В непростім ХХІ столітті
Побажаємо щастя й добра
Вам, враз подорослішим дітям.

Ведучий 1. Усе було: і мрії, і бажання
Хтось з вас радіє, а хтось чомусь зітхає
Все відгуло, настав вже час прощання…
А вечір цей ще кожен з вас згадає.

Ведучий 2.Усе було за одинадцять років в школі:
Підказки, жарти, спогади сумні, -
Усе спливло. І нині в дружнім колі
Випроводжайте ті щасливі дні.

Йде вручення атестатів, грамот учням 11-а класу

Ведучий 1. Для вручення атестатів на сцену запрошуються учні 11-б класу.
На фоні музики учні піднімаються на сцену, ведучі читають слова

Ведучий 2. Кружляє світ, хвилює і підносить
В шкільної казки вже остання мить.
Попереду ще тільки бал прощальний
Мелодією вальсу продзвенить.

І двері вам цей день у світ новий відкриє
Ви сміливо ідіть у майбуття.
Орлині крила Вам зростила школа,
Їх не зламає бурями життя.

Ведучий 1. Як свято дитинства, кінчається казка
Як стрічка кіно, обриваються сни,
І не сподівайся уже на підказку
Проблеми вирішувать сам мусиш ти.

Ведучий 2. І знову гості до нас поспішають
Веселі гноми з казкового краю.

Під музику  на сцену вибігає гном Веселунчик, потім ховається за куліси, звідки дружнім колом виходять гноми і стають до мікрофонів.

Гном 1. Хто скажіть ці дяді й тьоті,
Що рядком сидять навпроти?
В пишні сукні повлягались,
В галстуки й костюми вбрались

Гном 2. Не сором нас, тебе благаю
Бо давно уже всі знають,
Люди, що сидять навпроти,
То не дяді і не тьоті
Всі зібралися на бал
В цей чудовий світлий зал

Гном 3. Вже вони дорослі, а не діти,
Руки, склавши, не будуть сидіти,
Бо кожен з них має мету,
І в серці мрію золоту

Гном 4. Одні мріють про вищу освіту,
Розкривати таємниці світу,
Мріють вкрити славою країну,
Батьківщину свою – Україну

Гном 5. Інші мріють військовими стати,
Чин генеральський в майбутньому мати
А хтось мріє іти працювати,
Щоб батькам своїм помагати
Та головне не те, яку професію здобудете,
А те – якими людьми ви будете

Гном 6. Ви молоді і повні сил,
Не вистачає тільки крил.
Ви б рідну землю облетіли
І свої душі збагатили
Любов’ю, милосердям, теплотою,
Щоб жити в радості з метою

Гном 7. Красу творити,
Добро робити
Дбайте про землю нашу щоднини,
Бо ви - майбутнє України

Всі люди знають, що гноми – охоронці скарбів. Для Вас, випускники, таким скарбом стала школа. Сьогодні ви вирушаєте від рідного порога, а ми – залишаємось, щоб оберігати цей скарб і зустріти тут вас, ваших дітей та внуків. 
Разом. Хай вам щастить 
Ведучий 1. Знов аркушик прожитого життя,
У пам’яті відновлена картина,
Підперши ручками голівку
У букварі задумливо читає щось дитя

Учителька найперша вчила Вас
Виводили ви палички невміло,
І відкривали дивну книгу знань
Сторінку ту життя для вас закрило.

Ведучий 2. 11 років пройшло з того першого шкільного ранку, 11 разів кружляли над школою хуртовини, 11 разів зацвітав білим цвітом шкільний сад. А як же воно було вперше? 
Ведучий 2. Найкраще знають про це перші вчителі та вихователі: суворі і водночас ласкаві. …
Ведучий 1. Слово для виступу надається першій вчительці …
На фоні музики на сцену піднімається вчителька

Ведучий 2.  Наша рідна земля
Сонцем зігріта і дощем вкрита
А випускників вітає гостя з країни квітів

У виконанні …лунає пісня "Ромашкове поле" 

На фоні музики з'являються бешкетники.
Бешкетник 1. Пролітають швидко роки,
В школі перші свої кроки
Згадую ледь не щодня,
Мало що не вся рідня
Привели мене до школи
Малюки стояли в колі
В школі не хотів навчатись
Й до порядку приучатись.

Бешкетник 2. Люблю довго я поспати,
У війну щодня пограти,
Люблю смачно попоїсти
І на дерево залізти.
Люблю мультики дивитись
І не люблю зовсім вчитись. 
Бешкетник 3. Всупереч моєї волі
Опинився я у школі
І на довгі-довгі роки
Зникли в школі тиша й спокій.
Усім нерви я псував
Таке в школі витворяв,
Що за вчинки ті дурні
Й досі соромно мені.

Бешкетник 1. Хтозна до чого я б ще звик,
Якби не класний керівник.
Скільки ж сили треба мати,
Щоб з нами скільки працювати?
Треба бути силачем,
Бо декого до школи
Не заманити й калачем.

З нами клопіт завжди маєте
І в руках нас всіх тримаєте.
Ви нас лаєте і захищаєте
І як мати все прощаєте.

Ведучий 2. 7 років паліч-о-пліч з випускниками були їхні класні керівники. Разом переживали успіхи і невдачі.
Ведучий 1. До слова запрошується класний керівник
Під музику піднімається на сцену.
Виступ класного керівника.
…виконує пісню "Ми-щасливі діти"/

Випускник. Шановні вчителі!
Бажаємо здоров’я Вам міцного,
Багато радощів і сонця ясного,
Натхнення, щастя, успіхів у праці,
А в справах особистих – тільки вдачі

Випускник. Бажаємо Вам творчої наснаги,
Майстерності і переваги.
В достатку жити, в злагоді й любові
Будьте щасливі і завжди здорові.

Випускник. То нехай Вам життя дарує
Тільки радість і щастя, і сміх,
Щоб ви завжди були молодими,
Щоб були ідеалом для всіх.

Випускник. Назавжди не прощаємось з вами
Ми ще зустрінемось, вірте, не раз,
Тож усміхніться до нас на прощання
І прийміть оці квіти від нас.

… виконує пісню "Вчителі", випускники вручають квіти

Ведучий 2. Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. 
Ведучий 1.Бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі.
Ведучий2. Тож любіть своїх рідних , будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами.
До вітального слова запрошується …
На фоні музики виходять батьки.
Фрагмент вручення короваю. 

Чого ти зажурена, мамо?
Чого в очах твоїх сльоза?
Чи вітер пестив тебе мало
Чи усмішку вкрала сльоза?

Я заглядаю в очі – озерця
До щоки притулюсь, як колись,
І відчую биття твого серця
Тільки жалісно так не дивись

Уклін тобі, мій рідненький тату,
За те, що ласка в тебе є,
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине.

За те, що можеш мирно жити
За те, що нас ти бережеш
За те, що вмієш нас любити
То ж будь щасливим ти без меж

Чому так мало часу пам’ятаєм?
Що невгамовно котяться роки,
Коли в краї далекі відлітаєм,
Не забуваймо-ждуть на нас батьки

Мої батьки, мов голуби сивенькі,
Воркуючи очікують дітей,
Не забуваймо батька й неньки,
Що моляться за нас серед ночей

Ту праведну любов, яку беру в дорогу
І доброту від матері дано
Куди б не йшов тамуючи тривогу
Усюди світить мамине вікно
Спасибі Вам, мої батьки,
За теплоту й любов родинну
За дружбу й спокій у сім"ї
І за турботу щогодинну

За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям
За людяність і доброту –
Ми вдячні вам за все на світі

... виконує пісню "А сорочка мамина біла-біла".
Випускники вручають квіти батькам 

Ведучий 2. Майбутнє ми не можем осягнути
І передбачити його ніхто не може.
Та ми ще в казці, в майбутнє зазирнути
Нам чарівник сьогодні допоможе. 
На фоні музики виходить чарівник.
О, святкова мить чарівна!
Зупинись і почекай!
Передбачити майбутнє змогу дай
Бачу я щасливі очі
Юнаків, дівчат, батьків
І слова мої пророчі
Хай лунають звідусіль!
Мрії кожного здійсняться,
Якщо будеш працювати
Оракул мій промінням сяє
Майбутнє школи провіщає…
Ось бачу прожекторами
Осяяний танц-зал,
Де проходить щосезонний,
Шкільний бал.
І басейн з блакитною мінеральною водою,
І вчителі щасливі всі,
І задоволені собою,
Бо кожен має незвичайний,
Міні-комплекс комп’ютерний-персональний
Діти вчаться тільки вдома
У оточенні знайомім
За методикою нетрадиційною
А супер-новаційною, дистанційною
Через багато років, як зайдеш до школи
З нею розлучатись не захочеш ніколи
Років за двадцять сюди ви заглянете
Цікаво, якими тоді ви станете?
І цю таємницю вмить розгадаю,
Бо надзвичайний дар я маю
Станете професорами, а дехто-магістрами
Бізнесменами, керівниками і навіть міністрами
Генералами і адміралами,
Банкірами та економістами
Відомими співаками та супер-артистами
Всесвітній простір будете підкоряти
і успіх великий серед людей мати
І на останок всім вам бажаю
Міцного здоров’я і щастя безкраю
Успіху і наполегливості, виправдання надій
А також здійснення всіх ваших мрій.
Ведучий 2.Слово випускникам 20.. року.
На фоні музики виходять випускники.

Випускник 1. Шкільне дитинство дзвоником злетіло,
Доросле починається життя
Нам щойно атестати вже вручили,
Путівку в невідоме майбуття

Випускник 2. Здавалось, одинадцять літ – багато,
Ніхто й не думав, що так швидше промайнуть,
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,
Хоча би тиждень в школі ще побуть.

Випускник 3. Пройтися школою і тихо наодинці
Ще зазирнути в кожен-кожен клас.
Все пригадати до найменшої дрібниці,
Щоб залишилось в пам’яті у нас

Випускник 4.  Вранці поспішали ми до школи
Вона, ніби зірочка, кликала кожного з нас.
Хіба думав хтось, що ми підемо звідси? Ніколи.
Та ось вже прийшов назавжди розлучатися час

Випускник 5. Ось казка про школу підійшла до розв’язки
Дописано розділи, переглянуто сни.
Вже не сподіваючись на чужі підказки,
Життєві завдання розв’яжемо ми

Збережемо ми вірність і честь
Те святе, чого школа навчила
І всі ті, хтозна нас в лице,
Завжди скажуть: "Це добра людина".

Останній бал казковий, випускний
Дівчата в бальних платтях всі принцеси
І, хлопці помужнілі і стрункі
І я запитую "Дитинство рідне, де ти?"

Прийде світанок…Сонце зустрічай!
Дай для польоту пташенятам неба!
Слова останні… 
Разом.  Школо, прощавай!
Ми завжди будем пам’ятать про тебе!

Прощальна пісня у виконанні випускників

Ведучий 1. Урочистий вечір, присвячений випуску 11-х класів … оголошується закритим
Лунає гімн.

Ведучий 2. Дякуємо тим, хто цінує, поважає, колектив … всім тим, хто прийшов до нас на свято! До нових зустрічей!
Ведучий 2. А зараз повернімося у дитинство і проведемо гру. Полягатиме вона в тому, що цей кубик буде передаватись з рук в руки до тих пір, поки не закінчиться вірш. В чиїх руках він опиниться, той дасть відповіді на запитання. 
Гра "Кубик" 
Ти біжи, веселий кубик,
Швидше, швидше поміж нас.
І в кого лишився кубик,
Той розкаже щось про нас.
Питання. 
1. Ваша улюблена казка, герої якої вам найбільше сподобались
і запам'ятались з дитинства? 
2. Що найбільше з того, що вчили вас у школі, пригодилося вам



Ведучий. Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У цьому святі поєднані біль розставання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. Сьогодні у нас – випускний вечір!

Ведуча. Я маю честь вітати вас у цей святковий день. Подія, яка зібрала нас всіх, спонукає до теплих слів, щирих зізнань, душевних спогадів. Отже, давайте будемо щедрими на тепло, любов та увагу!
Увага! До зали запрошуються випускники 2008 року!


(До залу заходять випускники, класний керівник. Ведучі представляють випускників, класного керівника. Звучить мелодія пісні «Куда уходит детство».)

Ведучий. Надійшла урочиста хвилина відкриття вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2011 року. Дозвольте урочисту частину випускного вечора вважати відкритою.

(Звучить Гімн України.)

Ведуча. Любі випускники, шановні вчителі, батьки, сьогодні ви всі станете свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – ваше свято. І нехай прикрашають його щасливі посмішки та добрі слова.

Ведучий. А найперші слова хочеться присвяти тим, хто прагнув дати вам, любі випускники, міцні знання, виховати порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав.
Благословенна ж вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Вітайте вчителів _____________________ ЗОШ.

(Ведучі представляють вчителів.)

Ведуча. Для оголошення наказу по школі про випуск учнів 11 класу слово надається завучу школи________________________.

(Оголошується наказ.)

Ведуча.
Почуттів переповнює чашу,
Свіжий подих красуні-весни,
Свою любов і прихильність нашу
Адресуєм директору ми!

Ведучий.
Разом з вами схвильований трішки,
Як буває в хвилини розлук,
Проводжа він вас поглядом ніжним,
Добрий, щирий порадник, і друг.

Ведуча. А зараз надаємо слово директору школи _____________. Він вручить нашим випускникам атестати зрілості.

(Виступ директора школи, вручання атестатів.)

Ведучий. Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.

Ведуча. Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.
Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте її завжди.
Пам’ятайте завжди першого класного керівника, з яким познайомилися в _________________________________ школі.

Ведучий.
Перша вчителька – добра й терпляча
Наче мама була вам малим.
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечка усім.
Немов фея, і добра, і мила,
Усміхається лагідно вам.
Як же щиро вас всіх любила,
Як же завжди хвалила батькам!

(виступ першої вчительки)

Ведуча.
Скільки літ промайнуло відтоді,
Дві косички злилися в косу.
Ще побачиш ти вперше сьогодні
В чистім погляді чисту сльозу.
Світ багатий на добрих людей,
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця –
Може, більше ніколи й ніде
Вам не випаде з ними зустріться.
Все, що здійснилось,
Все, що наснилось,
Вічно вам буде зоріть.
Те, що зоріло, вам серце гріло,
Не розгубіть, не розгубіть.

Ведучий. Так дивовижно складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, однокласники, а завтра – ваші шляхи розійдуться.
Але через якійсь час вас покличуть стіни рідної школи, де завжди чекатимуть вашого приходу вчителі. І можливо, лише тоді ви по-справжньому зрозумієте, що саме вони найбільше про вас думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого.
А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника.

(Виступ класного керівника.)

Ведуча.
Ну от і все. Уже перегорнули
Підручників останні сторінки,
Й на випускних екзаменах відчули,
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,
А світ – казковим! За шкільним порогом.

Ведучий.
Чекали вас уроки і книжки,
В світ пізнання несходжені дороги.
Дитинство ваше, мов вчорашній день,
Ось-ось майне крильми у темінь ночі,
Аби світанок від дзвінких пісень
Прокинувся і вам заглянув в очі.
Ви підійшли до першої межі –
Шкільним порогом звуть її в народі.
І сльози, й пісня, й радість – все в душі,
А чого більше – перемірять годі.

Ведуча. Дорогі випускники, це їм, найріднішим, ви завдячуєте своїм життям, своїм сьогоденням. Їхня любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі все ж таки затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі, хоча й не показують цього.

Ведучий. Дорогі випускники! Одинадцять років тому вас, несміливих і тендітних, привели до школи найрідніші люди – тато і мама.
Усі мовчать – щось мати каже,
Цвітуть притишено слова.
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Зійшлися діти всі до хати,
Де хліб рум’яний на столі…
Усі мовчать: говорить мати
Вустами неба і землі.
Від імені батьків слово надається ________________________________________
(Виступ мами.)
(Звучить пісня «Мамо, тобі низесенько вклонюсь.»)

Ведуча. Юність, справді, найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням…
Тому дозвольте мені запросити на цю сцену юних, сміливих, нестриманих, крикливих – наших іменинників, випускників 2008 року.

ВИПУСКНИКИ

1 – й випускник
Затихнуть пісні. І почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парти не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не ввійде сюди.

2 – й випускник
Учителько наша! Не будете там
П’ятірок і двійок ви ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.

3 –й випускник
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
Й не сорок п’ять він триває хвилин,
а довгі роки не вгава його плин.
Урок цей для тебе – ти твердо затям –
І перший, й останній, – він зветься життям.

4 – й випускник
Як швидко минули за партами роки і дні.
У пролісках синіх всміхаються долі ясні.
То юність, мій друже,
вклонилась тобі і мені,
І кличуть в дорогу нас стежки нові.

5 – й випускник
Ми для вас, дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по цілій землі
І своєї шукатимеш долі.

6 – й випускник
Хтось садитиме сад і гаї,
Хліб, як золото, сіяти буде.
Всі розкриють таланти свої,
Але школи ніхто не забуде.

7 – й випускник
Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли.
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.

8 – й випускник
Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Діми, Оксани і Саші.
Пустотливі. Швидкі і верткі,
Як колись ще у першому класі.

9 – й випускник
Тож пробачте сьогодні за все!
Жарти, витівки наші невдалі,
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.

10 – й випускник
В хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник.
Його ми руку дружно відчували –
Він поруч був, наш класний керівник.

11 – й випускник
Ось і відліт із рідного гнізда,
В якому ми учились і зростали.
Де нас добру і розуму навчили,
Де нас зустріла юність золота.

12 – й випускник
Не старійте, вчителі, ніколи,
Молодість вам більше до лиця.
Вас веде щораночку до школи
Яворина стежка без кінця.

13 – й випускник
Дорогі ви наші вчителі!
З вами нам було цікаво жити.
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.

(Лунає музика «Вчать у школі», учителям вручаються квіти.)

Випускник. Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.

Випускник. А сьогодні ми, випускники 2013 року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.

Випускник. Пам’ятка директору школи.
1. Директор правий.
2. Директор завжди правий.
3. Директор не спить – він відпочиває.
4. Директор не їсть – він набирається сил.
5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.
6. Директор не п’є – він дегустує.
7. Директор не читає в робочий час газет та журналів – він збирає необхідну інформацію.
8. Директор не залицяється до молодих вчительок – він просто приділяє їм увагу.
9. Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.
10. До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету треба з ідеями директора.

Випускник. Пам’ятка завучу школи.
1. Кожному вчителю видати номер на бірочці.
2. Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щітку.
3. В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з кодом, який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.
4. Встановити пульт із червоною кнопкою, яка буде реагувати тільки на дотик вашого пальця.
5. Коли вчитель де б він не був, почує сигнал – кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатись про заміну.
6. Запам’ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.
7. Менше змінювати розклад. Бо після «вікон» і «дверей» може у декого вийти «шах» і «мат».
8. Бути уважним до прохання вчителів і вимог учнів.

Випускник. Пам’ятка вчителю.
1. Бути спокійним і врівноваженим, життєрадісним і привітним.
2. Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок був не схожий на інший, щоб не було стандарту.
3. Виробляти красивий голос, не «бубніти» собі «під носа».
4. підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу «влітати», а не заходити, човгаючи ногами.
5. Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.
6. Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема – учні допоможуть.
7. Не приходити голодним на роботу, щоб потім не бігати коридорами школи з булочками в руках.
8. Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.
9. Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це шкідливо впливає на зір учня.
10. Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.
11. Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.
12. Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас люблять і поважають.
Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все, що ви зробили для нас.

Випускник
Батько і мати – два сонця гарячі,
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати… У долі дитячий
Треба, щоб кривди між них не було.

Випускник
А без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.
Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.

Випускник
Здавалося, дитинство буде вічне,
Здавалося, воно не відцвіте,
Матусі слово, мудре, втішне,
І слово колискової святе.

Випускник
Так мало я тобі сказати встиг
І поглядом, і жестами, й словами.
А відстань уже більшає між нами.
І голос твій на мить чогось притих.

Випускник
Не печалься, не журися, мамо,
Усміхнись і не корись жалю.
Натинає доленька вітрила,
Шепчуть губи: «Я тебе люблю».

Випускник. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те ,що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Випускник. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Випускник. Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

(Звучить пісня «Мама»)

Ведучий. А зараз, як ви вже здогадались, наш традиційний «мамин вальс».
(Лунає мелодія «Поговори зі мною, мамо»)
(Всі випускники підходять до краю сцени)

Ведуча. Дорогі випускники! 11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.
Ведучий. І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися.

Ведуча. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.
Щасливої дороги, дорогі випускники!у житті? 
3. Що найбільше допомагає вам виходити із складних життєвих ситуацій? 
4. Чи пам'ятаєте ви своє перше побачення? Чи вірите у любов
з першого погляду? 
5. Чи відповідає Ваш сьогоднішній супутник життя тим ідеалам, про які мріяли за шкільною партою? 
6. Чи вважаєте свій клас дружнім? Наведіть приклад. 








                Українське весілля
                                     ( вистава на 6 дій )



         Дійові особи.

   1. Молода (Наречена) Оксана
                          2.  Молодий (наречений) Петро
                     3.  Батько молодої Василь
                     4.  Мати молодої Марії
                     5.  Батько молодого Степан
                     6.   Мати молодого Настя
                     7.  Старший боярин Іван
                     8.  Старша дружка Олена
                     9.  Старости
                     10. Свахи
                     11. Хлопці
                     12. Дівчата
                     13. Стецько
                     14. Цигани
                     15. Хрещена мати Оксани
                     16. Музики
                     17. Івасик, маленький хлопчик


                              Дія I – Сватання.

(Українська хата. На вікнах рушники, посад. Стоїть піч, стіл, лави. За столом сидить Оксана.)
Оксана. Так хвилююся. Домовилися з Петром, що він старостів сьогодні зашле.
(Стук у двері)
Це напевне, вони і є.
(Заходить Стецько).
Стецько. Добрий день, Оксано. Приймай гостей!
Оксана (вплеснувши руками). Стецько! Чого тобі? Кажи швидше та йди звідси, бо ніколи мені – гостей чекаю!
Стецько. Яких таких гостей?
Оксана. А тобі яке діло?
Стецько. Велике. Ти ж дружина моя майбутня, я мушу все знати.
Оксана. Ти що, Стецько, з глузду зїхав? Що ти таке говориш? Та я краще олії з мухами нап’юся, ніж заміж за тебе піду!
Стецько. Не підеш, значить?
Оксана. Не піду!
Стецько. Чи ти дурна, чи з воза впала? У мене ж і воли, і свині, і корови. Та й сам я хлопець хоч куди козак – глянь, яке пузо, аж шляпа яка…
     ( Оксана сміється. Заходять батьки Оксани, Василь та Марія ).
Марія. Що тут трапилось, доню?
Василь ( до Стецька ). А ти, прихвосню, що тут робиш?
Стецько. Женитися прийшов. Батько сказав: «Досить , бовдуре, на моїй шиї висіти – одружуйся та чіпляйся на жінчину».
Василь. Так ти, значить, свататись прийшов?
Стецько. Вгадали.
Марія. А старости ж твої де?
Стецько. Я їм самогону дав, то вони сидять десь під сіном.
Василь. Нічого, ми й без старостів обійдемося. (До Оксани) Неси, доню, те, що йому положено. Оксана (до Стецька) : ти тільки очі закрий.
 ( Виносить йому гарбуза, накритого рушником ).
Стецько. А це дуже приємно?
Оксана. Відкрий очі – побачиш.
Стецько. Ой, який чудовий! Стільки каші можна зварити!
(Виходить).
Марія. Який же він дурний, і як земля таких носить?
Оксана. Ой, мамо, я так хвилююся! І чому Петра так довго нема?
(Чути потрійний стук у двері).
Марія. Василю, Василю, либонь старости йдуть!
Василь. І сам чую й бачу. Оксано, швидше до печі! Та старанно колупай!
(Знову потрійний стук)
Василь. Господи милосердний! Дай моїй донечці доброго чоловіка, за її добрість пошли їй щастя!
(Втретє потрійний стук).
Василь. (перехрестившись). Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи.
(Заходять 2 старостів з хлібом і пляшкою, наречений).
Василь. Що ви за люди й відкіля?
1-й староста. Перш дозвольте нам поклонитися, слово добре сказати та хліб від нас прийняти.
Василь. Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. А з якого царства ви, якого государства?
2-й староста. Ми є люди німецькії, а йдемо в землі турецькії. Ми собі ловці, удалі молодці. Раз пішли на полювання, та й зустріли на вороному коні оцього князя. (Петро кланяється). І каже нам князь: « Бачив я отут куницю, трохи не красну дівицю. Поможіть, піймайте, десять городів вам дам і скирту хліба».
1-й староста. А нам, ловцям-молодцям тільки цього і треба. Сьогодні рано встали та й зразу на слід напали. Пішов наш звір у ваш двір, із двору - до хати, тепер бажаємо його спіймати. Певно, наша куниця – у вас у хаті красна дівиця. Нашому слову кінець, а ви зробіть нашому слову вінець.
Віддайте нашому князю вашу красну дівицю.
Василь. Бачите ловці-молодці, що ви наробили? Мене з жінкою смутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім повалить. Дочко! Годі лишень піч колупати, чи немає чим цих ловців-молодців прив’язати.
( Оксана стоїть, колупа ).
Марія. Чи чуєш, Оксано, що батько каже? Ти ж, іди та давай, чим людей повязати. Чи ти же нічого не придбала, та з сорому піч колупаєш?
(Оксана заносить на тарілці рушники кладе їх хрест-навхрест на хліб, перехрестилася перед іконою, батькові тричі поклонилася, матері руку поцілувала. Потім  повязала рушник старшому старості, далі іншому).
Марія. А тепер, доню, і нареченому хустку повяжи. Та слухай його, та шануй.
(Оксана вяже хустку на руку Петрові).
Василь. Гляди ж, зятю! Жінку свою бий і у ранці, і ввечері, і встаючи і лягаючи, і за діло і без діла. Не купляй їй ні плаття, ні одежі, дома не сиди, таскайся по шинкам та чужим жінкам. То з жінкою та діточками якраз підете у старці.
Марія. Ати доню, мужичку не спускай і ні в чорного не поважай. Коли дурний буде, то поїде до хліба, а ти йди в шинок, пропивай останні гроші, пий, гуляй, а він нехай голодує. Та і в печі не хлопочи – нехай павутинням застелиться от вам і уся річ. Ви вже не маленькі, самі розумієте і як вам жити, знаєте.
1-й староста. За таку науку строгу, поклоніться батькам в ноги.
(Молоді кланяються і сідають поряд)
2-й староста. Що ви хотіли – те ми зробили.
1-й староста. А за ці речі, дайте нам горілки.
Батьки(разом). Просимо милості на хліб, на сіль, на сватання.
(Старости і батько сідають до столу, а мати порається – страви подає. Заходять дівчата, співають).
Та ти, душенька, наша Оксаночко
Обмітайте двери,
Застиляйте столи,
Кладіте ложечки,
Срібнії блюдечка,
Золотії мисочки,
От ідуть дружечки.
1 дівчина. Дай Боже вам вечір добрий!
2 дівчина. Ще завидна запросила Оксана нас на сватання.
Марія. Сідайте, дружечки, мої голубочки.
1 дівчина.
       Пристало на сідати,
       Тільки треба танцювати!
2 дівчина. Та ти душечко, наша Оксаночко,
                   Ламліте роженьку,
                   Стеліть доріжечку,
                    Щоб мяко ступати
                    Надвір танцювати!
Всі дівчата. З скрипками, з цимбалами, з хорошими боярами!
(Звучить музика, дівчата починають танцювати і виходять).
5 дівчина (до молодих). А ви не баріться, поки ще можна з нами потанцювати!
1-й староста. Ну що ж, Оксано, ріж хлібину в знак згоди.
( Оксана розрізає навпіл хлібину).
2-й староста. Діло зроблено. Ідіть, молоді, та гуляйте, бо вже не довго вам залишилося. А ми тут ще дещо з батьками обговоримо.
(Молоді виходять).
1-й староста. Завтра запрошують вас свати на оглядини. Чекатимуть вранці, з ними тоді і день весілля призначите.
2-й староста. Спасибі вам за частування та слова добрі. Час і додому збиратися.
Василь. Вам спасибі, люди добрі.
1-й староста. Нам Бог допоміг і вам хай помагає.
(Всі виходять).


                         
                            Дія друга – Оглядини.

(Інтерєр той же. За столом батько нареченого, Степан. Мати порається біля печі, готує на стіл).
Степан. Насте, ну що ти бігаєш як та курка, що знестися не може!
Настя. Ну звичайно, ти розвалився, як льоха в Спасівку, а я весь день на ногах. Не хочеться же перед людьми сорому набратися, а свати ось-ось на оглядини прийдуть!
Степан. Насте, одного прошу – не бреши, краще мовчи, як люди прийдуть, я сам говоритиму. А то ти все діло зіпсуєш!
Настя. Ну добре, добре…
(Стук у двері).
Степан. Це вони. Та сядь, хватить бігати! Коли добрі люди, то просимо до господи.
(Заходять Василь та Марія).
Василь. Добрий день цій хаті і вам, господарі.
Марія. Хай Бог посилає всього найкращого!
Настя. Проходьте, проходьте, люди добрі! Ми вже тиждень вас чекаємо.
Степан. Я ж просив мовчати, який тиждень, коли вчора тільки сватання було! Просимо до столу!
Василь. Та спершу треба було б господарство ваше обійти, подивитися чи годиться дочку свою вам віддавати.
Настя. То можна й на двір не виходити. Гляньте у це вікно – все наше господарство – як на долоні видно.
(Підходять до вікна).
Степан. Як бачите, у нас і корова, і пара волів є, і кози, і свині…
Настя. І верблюд. Нещодавно мої родичі прислали!
Степан.(смикаючи за рукав). Насте, замовкни…
Василь. Ну а зерна у вас вистачить до нового врожаю?
Степан.  Звичайно.
Настя. Та в нас цієї пшениці кругом насипано: і у сараї, і у корови, і в погребі та й у хаті по всіх казанках вона.
Степан. Та закрий рота! А то люди подумають хтозна-що про нас!
Марія. Я бачу сад у вас великий та гарний.
Настя. В ньому і вишні, і груші, і яблука, і сливи, і терен, і черешні і…
Степан. Насте, зупинись…Більше там нічого не має.
Марія. А тепер: головне – чи допомагає вам син по господарству клопотатись?
Степан. Та Петро у мене - права рука. Він і зараз, до речі, з волами возиться
Василь. Ну що ж, можна, як кажуть і по руках бить .
(Батьки вдаряють по руках, а матері цілуються).
Настя. Ну а тепер, просимо до столу.
(Всі сідають за стіл)
Марія. Дасть Бог, то станемо хорошими сватами.
Василь. Головне, щоб наші діти між собою ладили та щасливі були.
Настя. На коли ж весілля призначати будемо?
Василь. Та, мабуть, тижнів через два.
Степан. І справді, чого тягнути?
Марія. Ну що ж, діло зроблено. Дякуємо вам за все, приходьте і до нас в гості.
Настя. І вам спасибі велике.
( Всі виходять)



                                   Дія третя – Запросини

( На авансцену виходить Оксана і Петро і звертаючись до залу, поклонившись перед цим, разом кажуть: Просили батько, просила мати і ми  просимо  прийти до нас на весілля.).



                            Дія четверта – Дівич-вечір.

( На столі лежать готові паперові квіти, незавершене гільце).
Марія.  Уже завтра і весілля. Зараз і дівчата почнуть на дівич-вечір сходитися. Аж не віриться, що моя Оксана вже заміж іде.
Оксана. Ну чому ти сумуєш, матінко? Весілля в мене завтра – радіти треба.
Марія. Колись ти мене зрозумієш, коли свою дочку заміж віддаватимеш.
(Заходять дівчата).
1-а дівчина.  Благослови, мати, нам зайти до хати. Та з нашою молодою вечір провести.
Марія. Проходьте, проходьте, дівчатоньки, (дівчата сідають на лави, починають робити букет із квітів, при цьому співають).
Дівчата.
        Ой у саду, саду вишенька зівяла
        Там де наша Оксана та з нами співа.
        Ой у саду, саду, вишенька зівяла –
        То ми з твоїм дівуванням
        Та вже попрощаймось.
        Ой летить зозуля, до вишеньки верне,
        Та вже твого дівування ніхто не поверне.
Оксана. Ой, котилось сонечко он там за горою,
               Розстаюся, дівування, навіки з тобою.
2-а дівчина. Та ти не сумуй, Оксано, ми часто будемо до тебе приходити.
Олена. (старша дружка). Дівчата, зносьте сюди свої букети. Оксані треба зробити такий вінок, якого ще ні в кого не було.
(Дівчата сходяться до столу, де стоїть Олена, «складають» вінок).
(Хоровод за вікном).
(Заходить хрещена мати).
Хрещена мати. О, та я бачу, що дівич-вечір в самому розпалі. А можна і мені до вас?
Оксана. Звичайно, це дім для хрещеної матері завжди відкритий.
Хрещена мати. Принесла тобі, Оксано, весільний коровай.
Олена. Приходьте та розкажіть, як ви пекли його вчора.
Хрещена мати.
         Благослови, Боже, Пречиста Госпоже,
         І отець, і мати своєму дитяті
         Сей коровай зібгати.
Для випікання короваю запрошені були сім жінок, які жили зі своїми чоловіками в повній злагоді (Розведених і вдовиць не брали). Коровайниці приносили борошно, яєчко, горілку, масло. На коровай посередині поклали велику шишку, втикнули дві, докупи стулені, свічки. Тільки запаливши, саджали його до печі.
         Жіночки – коровай очки хороший коровай зібгали,
         В середину місяць клали, а довкола зіроньки
         З райськими пташечками.
         Високі два стоги на дворі,
         А ще вищий коровай на столі.
         Вже діло поробили, коровай усадили,
         Думайте та гадайте,
         А сюди гільце встромляйте.
А чи готове гільце у вас, дівчата?
Олена. Ще не зовсім, тітонько, та ми хутко його завершимо.
               Благослови, Боже, і отець, і мати
             Своєму дитяті деревце зачати.
1-а дівчина. Ой ходили ми в гори,
2-а дівчина. Та вивезли деревце соснове,
3-а дівчина. Та будемо ввивати зіллячком, барвіночком
4- дівчина. Та пахучим барвіночком.
(Дівчата роблять гільце, встромляють його в коровай).
Хрещена мати. Добре з вами, та час іти.
Оксана. Хрещена, занесіть, будь-ласка, цю сорочку Петрові, я її сама пошила і вишила. Я хочу, щоб завтра він в ній був на весіллі.
Хрещена мати. Добре, дитино.
До Олени. Не забудь же Оксані косу розплести завтра вранці, (хрещена бере в руки згорнуту і перев’язану сорочку і виходить, а дівчата продовжують робити квіти).
Дівчата. (співають).
            Ходить Оксана по городеньку
           Як біла лебедонька.
           Ріже барвінок собі на вінок,
          На свою головоньку,
         Ой вінку – вінку, зелен – барвінку,
         Наробив ти жалю.
Оксана. Свою матусю, свою рідну навік покидаю. А може годі сумувати? В мене ж весілля, а не похорон.
Олена. І справді, дівчата, давайте щось веселе заспіваємо.
(Співають пісню «На городі чорна редька»).
5-а дівчина. Не помітили, як і ніч настала, будемо додому збиратися.
Олена. Зараз перевірю, чи все ми зробили: букетики є, вінок для нареченої є, гільце звили. Начебто все.
Оксана. Ви завтра не баріться, раніше приходьте.
(Всі виходять).


                         Дія п’ята – Весілля.

(Марія клопочеться по хаті. Забігає Оксана).
Оксана. Доброго ранку, мамо!
Марія. Доброго ранку. Ти виглядаєш щасливою, Добре спала?
Оксана. Всю ніч очей не зімкнула. Але я дійсно щаслива, бо сьогодні я одружуюся з Петром.
(Заходять свахи).
1-а сваха. (до Оксани). Ти вже й схопилася, рано пташко?
2-а сваха. А ти хіба не пам’ятаєш, як ти заміж виходила? Чи спала вночі?
1-а сваха. Це було так давно, що я вже забула коли встала.
Оксана. Ну чому так довго дівчат нема?
Марія. Ти просто хвилюєшся. Поглянь – ще і сонце не зійшло.
2-а сваха. Це тільки нам, свахам, зі старості не спиться – то й прийшли раніше.
Марія. Приниси-но, Оксаночко, хустки.
(Оксана приносить, а Марія перевязує хустками свах).
1-а сваха. Ось і старша дружка. Теж певно не спалося.
(Заходить Олена).
Олена. Доброго ранку! Чи не спізнилася я ?
2-а сваха. Та ні, ще немає нікого.
Олена. Там, позаду мене ще дівчата йдуть.
Оксана. Ой, Олено, яка ж бо ти гарна сьогодні!
Олена. Ми тебе як зодягнем, ти ще краща будеш.
(Заходять дівчата і хрещена мати. Вони співають.)
        У горі зілля/2р.
        За городом зілля/2р.
       У цім домі, що на рогу
       Почнемо весілля /2р.
1-а дівчина. Доброго ранку! Чи не спізнилися ми?
1 сваха. Щойно те ж саме Олена питала. Ні, не спізнилися, але й відволікати не треба.
Хрещена мати. А ну ж бо, мати і дівчата, Оксану до шлюбу готувати!
(Мати виносить біле простирадло, розстеляє його, ставить стілець, на нього кладе подушку. На цю подушку сідає Оксана).
Оксана.
          То не мати косу чеше /2р.
          Чужа чужаниця/2р.
          За маму ставиться.
          Ой, розплітай, мамо, косу,  розплітай,
          Тільки мою головоньку не торкай.
          Бо моя головонька слабенька,
          А я твоя донечка рідненька.
Марія.
         Ой до вінця, Оксаночко, до вінця,
         Не забудь, молодая, гребінця.
         Ой, упав гребінець під стілець
          (мати випускає гребінець).
         Да подай Оксаночці гребінець.
         (Дружка подяє його).
         Буду готувати її під вінець.
          (Марія знімає стрічку, розплітає косу, розчісує, знову її заплітає, але вже без стрічки. Дружка одягає їй вінок з фатою).
(Чується гомін, стук у двері).
2-а сваха. Це, напевне, наречений за тобою йде. Пора і нам за роботу братися.
1-а сваха. А ну гукайте нам Івасика, нехай наречену продавати йде. А ти, Оксано, сідай та нехай тебе мати накриє.
(Оксану накривають простирадлом, а також накривають хрещену матір).
(Заходять наречений, боярин, свахи, староста та хлопці).
2-а сваха. Що ви за люди? Звідки і чого вам треба?
Наречений.
                Котився місяць до зірки,
                Вибрався Петро до дівки,
                Питаюся свого батенька:
                Чи много боярів брати?
-         Бери, синочку,
                Всю дружиноньку,
                Бери старосту старого,          
Бери сватоньку-багачку,
Бери свашечку-співачку,
Бо там чужая сторона,
Щоб не набратися сорома.
Ой, їдь, синочку,
В щасливу годиночку,
Час, привіз би
Любую дружиноньку.
Івась. Щоб Оксанку в нас забрати, за неї треба викуп дати.
Іван(боярин). Що ж ти хочеш за неї?
Івась. Е!.. Голубята, вона дорого коштує!
Іван. Та хоч би подивитися на неї
Івась. Спочатку гроші. Даєте 100 червонців?
1-а сваха молодого. Та що ж ми гроші заплатимо, а вона, може крива та ряба?
2-а сваха молодого. Чи коса та лиса?
Івась. Наша Оксана найкраща в селі!
(Боярин хоче пролізти крадькома, але свахи молодої йому не дають).
Іван. Та нема в нас стільки грошей.
Івась. А як нема, то ідіть. Наша Оксана в дівках не засидиться!
1-а сваха молодого. І наш Петро хлопець видний, крім Оксани за нього люба піде!
2-а сваха молодого. То може вступиш ціну, а то товарнемось.
Івась. Не вступаю. Оксана ще більшого коштує.
Іван. (кидає гроші на тарілку). Ну на, тримай! Чи всі?
Івась. Ні, не всі, ще стільки ж покладіть!
(Боярин ще кладе)
Іван. А тепер усі?
Івась(забираючи гроші). Усі уже.
Петро. То впускай швидше, дуже кортить Оксану побачити!
1-а сваха молодої. А ти вибери ту, з якою під вінець підеш.
(Петро дивиться яке простирадло зняти).
Іван (показуючи на хрещену). Оно вона.
(Петро знімає з неї простирадло, всі сміються)
Петро. З цією ти до шлюбу йтимеш!
(Відкриває Оксану)
А я оцю красуню до церкви поведу!
(Оксана встає, а Олена хутко сідає на її місце).
2-а староста. О, видно, хто з дівчат заміж хоче!
1-а сваха молодого.
           Ой дайте нам дівку, ще й білу постільку,
Чотири подушки пухових, чотири сорочки льонкових,
І скриню, і перину, і в дім господиню!
2-а сваха. Благослови, Боже, і отець, і мати, своєму дитяті під вінець ставати, та з судженим шлюб узяти.
Петро і Оксана(разом). Благословіть, мамо і тато,
Оксана. Мені х Петром
Петро. Мені з Оксаною
Разом. До шлюбу стати.
Василь. Підійдіть сюди, діти мої.
(Наречені підходять, стають перед батьком на коліна).
Василь. (перехрестивши їх). Даємо вам своє благословення, будьте щасливі!
(цілує їх по черзі)
Марія( перехрестивши їх): Разом з нами хай благословить вас Господь.
(Цілує їх).
(Молоді встають, батько зв’язує їм руки хусткою).
Хрещена.
Веди, наречений, до шлюбу омріяну долю свою,
Шануй її, милу та любу, як голуб голубку,
Як вишню розквітлу в саду,
Дорогу молодим!
(Батько виводить 2-х за хустку, мати обсипає молодих пшеницею, цукерками, грішми. За ними виходять всі).

                                        Перейма

(Виходять 4 хлопці і Стецько).
1-й хлопець. Оно вони вже йдуть!
1-й хлопець. Він думав, що з нашої вулиці Оксану задарма забере. Не вийде!
Стецько. Правильно, а то мені, значить, гарбуза, а з цим обірванцем Петром до церкви.
3-й хлопець. Та ти ж у нас хлопець славний.
Стецько. Звичайно, хіба є в Петра така шляпа чи (гладить пузо) авторитет такий?
Іван. Що то за перейма на дорозі? Ану, розступіться та дайте пройти!
4-й хлопець. Нізащо!
Стецько. Нізащо!
 Іван. А це чому ж?
1-а сваха молодого. Хлопці, але ж Оксана згоду дала.
2-й хлопець. Згоду дала, але в церкві ще не стояла!
3-й хлопець. Ну як, даєте викуп?
Іван. А що ж ви хочете?
4-й хлопець. Та могорича.
Петро. А ну, свашки мої, поставте їм могорича. За Оксану мені нічого не шкода.
(Свахи дають хлопцям могорич).
1-й хлопець. Ну що ж, тепер дорога вільна.
4-й хлопець. Щастя вам, молодята!
(Всі виходять).
(Вдома у молодого, на сцені батьки молодого, заходять батьки молодої).
Марія. Так поспішали, думали, що запізнимося!
Настя. Не хвилюйся, свахо. Вони ж тільки до церкви пішли.
Марія. І знаю, що дитину в хороші руки віддаю, а все рівно туга душу бере.
Настя. У нас твою Оксану ніхто не скривдить. Я їй і слова лихого не скажу.
Степан. Хіба що збреше коли що…
Настя. Що ти соромиш мене перед сватами!
Степан. Бо це правда!
Василь. Годі сваритись. Он молоді вже йдуть.
(Матері беруть хліб на рушникові, батьки стають по боках. Заходять молоді, стають на рушник).
Петро. Вийдіть, тещо, з хати, свого зятя зустрічати!
Оксана. Вийдіть і ви, мати, свою невістку зустрічати.
Разом.
Вийдіть, вийдіть, ви в кожусі та в хорошому дусі,
Які кожухи мохнаті, такі будемо багаті,
На худобу, на вівці, на гроші, червінці!
(Молоді кланяються).
Марія. Живіть щасливо, будьте багаті та здорові,
Настя. Та подаруйте нам онучаток.
Батьки разом. Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа!
(Віддають їм хліб, молоді цілують його і передають сватам).
Степан. За мною, діти, та на весільний посад.
(Степан за хустку заводить молодих за стіл. Олена і Іван швидко збирають рушник, щоб на нього ніхто не ставав).
Староста. Просили батько, просили мати всіх гостей до столу.
(всі сідають до столу. Настя та дві її свашки подають страви).
2-а сваха молодого. З-за гори гуска летіла, наша капуста з перцем кипіла.
1-а сваха молодого. З перцем, не з перцем, просимо з щирим серцем.
1-а сваха. Свахи, ваш борщ чи на льоду укіпав?
2-а сваха молодого. Борщ як борщ, то ми для каші воду з помийниці брали.
2-а сваха. Та й гуску непатраною подали.
1-а сваха молодого. То ми навмисне для вас, любі свахи.
Староста. Годі вам, свахи, страви всі смачні.
1-а дівчина. Да ти бачиш, дружко?
Олена. Бачу, бачу, подружко.
            Що боярин коровай краде,
            За гільце захиляється,
            Короваєм запихається.
Іван: Та я роду не злодійського, а я роду королівського,
          Короваю не брав, в рот його не запихав!
1-й хлопець. Ну і взяв боярин дружку!
Іван. Взяли її вмили, серпом та й побрили, граблями розчесали, отак мені дружку вбрали.
Олена. Ну зачекай, ти сьогодні переді мною ще й танцювати будеш!
Іван. Не буду!
Староста. Іване, не забувай, що сьогодні – ти старший боярин. І замість сперечатися, краще б музик найняв.
Іван. А вони вже тут.
(Музики встають).
Староста. Ну що ж, пора вам до роботи братися, перший танець – для молодих.
(Грає повільна музика, старости виводять наречених, вони танцюють).
(Дружка непомітно знімає з голови боярина картуза).
2-й хлопець. Іване, де це твій картуз? Пропив вже?
Іван (хапаючись за голову). І справді, де він подівся? Може, загубив десь?
(Шукає очима).
Олена. Я знаю, де він.
Іван. Так це ти його вкрала! Віддай відразу ж!
Олена. Картуз не віддається, він продається.
Іван. І що ж ти за нього хочеш?
Олена. Затанцюй мені!
Іван. Що завгодно, тільки не це! Ну хочеш, я тебе поцілую? Чи грошей дам?
Олена. Ні, я обіцяла, що ти мені танцюватимеш переді мною!
Староста. Прогавив картуза – виконуй.
(Боярин починає танцювати).
Оксана. Ну, Олено, допоможи йому.
(Танцюють вдвох).
Староста. Ну, музики, заграйте таку веселу, щоб підошви погоріли! (Танцюють всі, деякі спускаються в зал, піднімають на танець глядачів).
Староста. Батьки знову просять за стіл. (Всі сідають за стіл, а двоє хлопців прокрадаються під стіл і крадуть у молодої туфлю).
Оксана. Ой, що це таке? Хто під столом? (Хлопці вилазять).
1-й хлопець. (До Івана). Ми вирішили, щоб ти не ледачкував сьогодні.
Іван. Що ви хочете?
2-й хлопець. Як завжди – стакан.
(Хлопці наливають в стакан і боярин його випиває).
Староста. Благослови, Боже, і отець, і мати
                  Дітям своїм подарунки дарувати!
(Першими дарують батьки молодої).
Василь. Даруємо вам щастя…
Марія. Здоровя…
Василь. Хліба…
Марія. Солі…
Разом. І всього доволі!
2-й хлопець. Даруємо вам трохи гречки, щоб не було між вами суперечки.
Свахи молодого. Бажаємо молодим, щоб мали в оборі, в коморі, в сішку, і в мішку, в ложці, в мисці і в колисці.
Свахи молодої. Даруємо голку і нитку, щоб уміла шити, прясти, і в свекрухи вкрасти. Бо в свекрухи така власть – як не вкрадеш, то сама не дасть.
Староста. Дарую корзину суниць, щоб не ходив до чужих молодиць!
Боярин. Бажаю вам багатіти, а молодій спереді горбатіти.
1-а дівчина. Даруємо вам жменю проса, щоб не ходила жінка боса.
1-й хлопець. Даруємо вам ружу, щоб дивилась лиж на свого мужа.
2-а дівчина. Даруємо вам гроші мідні, щоб не були ви бідні.
Хрещена мати. Даруємо чисту воду, щоб були обоє гарні на вроду.
3-а дівчина. Даруємо молодому дугу, щоб не заглядав на другу, а молодій коня вороного, щоб не заглядала на другого.
3-й хлопець. Дарую граблі і вила, щоб молода добрий борщ варила.
4-а дівчина. Даруємо мішок колосся, щоб до віку мирно жилося.
4-й хлопець. Дарую горобця, щоб мали хлопця-молодця.
Дружка. Даруємо дзвіночки, щоб мали дві дочки.
5-а дівчина. Даруємо пучок калини, щоб до року були христини.
Батько молодого. Даруємо молодим сад, а  в саду ягоди, щоб жили і в мирі і злагоді!
Стецько. Даруємо вінок цибулі, щоб не давали один одному дулі.
(При цьому боярин роздає коровай – шишку – батькам, і іншим по кусочку).
Староста. Роздані подарки всі, поспіваємо пісні.
(Пісня «Зеленеє жито»).
           Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене,
           Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом.
           Зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості в хату йдуть.
           Зеленеє жито, ще й овес, тут зібрався рід наш увесь.
           Зеленеє жито – ярина, тут зібралася моя родина.
1-а сваха молодого. Та щось, дівчата, не дуже ви співаєте, зуби у вас, мабуть, з редьки?
1-а сваха молодої. Що ви на дівчат накидаєтеся, на себе б глянули, свахи-нетіпахи!
2-а сваха молодого. Це ви, як сороки на лозі!
2-а сваха молодої. А ви як шпильки в стіні!
Старости. Це завелись надовго, а ну ж, свашки язикаті, нумо танець танцювати!
(Танець свах).
Староста. Прийшла пора для покриття.
(Виносять стілець з подушкою, на неї сідає Оксана, Петро знімає з неї вінок, а Настя одягає хустку).
Дівчата( при цьому співають).
             Горіла сосна палала, /2р.
             Під ней дівчина стояла, /2р.
             Русяві коси чесала.
             Ой, коси, коси, ви мої,
             Довго ви служили мені,
             Більше служить не будете,
             Під білий вельон підете,     
             Під білий вельон, під білу хустку,
             Більш не піду я за дружку,
             Горіла сосна ще й тріска,
             Тепер я ваша невістка.
(Під цю мелодію виконують танець «Прощання з дружками». Оксана по черзі танцює з кожною дівчиною, одягаючи їй вінок. Цілує її.).
Марія. Вітаю ще раз тебе, дочко. Тепер ти вже молодиця, а не дівчина. Люби свого чоловіка, шануй його батьків.
Василь. Ми вже будемо йти, доню.
( Всі починають співати).
              Де б я не йшла, де б не їхала,
              Мамі своїй та й дякувала.
Оксана. Дякую тобі, мамо, що будила мене рано,
              Більше не будеш, не будеш.
Всі. Де б ти не їхала, де б ти не йшла,
        Батьку своєму дякувала.
Оксана. Дякую тобі, тато, що построїв мені хату,
              Більше не будеш, не будеш.
Всі. Де б ти не їхала, де б ти не йшла,
        Воротам своїм дякувала.
Оксана. Дякую вам, ворота, де стояла хлопців ціла рота,
              Більше не буде,ю не буде.
Марія. Ой, не дави з мене сльозу, доню.
Оксана. Я буду сумувати за вами.
1-а сваха молодого.
З нами, Оксаночко, з нами, до чужої мами.
Між чужії люди, там тобі добре буде.
2-а сваха молодого.
В нас вітер сам хату мете,
В нас сонечко хліб пече,
Сама вода в горщики ллється.
Бо в нас так ведеться.
Олена.
Прощай, прощай, подруженько, бо вже йдемо,
І твоє дівування з собою беремо.
Настя. Дякуємо вам, і завтра приходьте.
(Дівчата, Олена, батьки Оксани виходять).
Степан. І вам спасибі люди добрі. Завтра вранці чекаємо вас знову.
(Всі виходять).


                          Дія шоста – Циганщина.

( На сцені батьки Петра, Настя і Степан, заходить Оксана).
Оксана. Доброго ранку. Щось допомогти, мамо?
Настя. Та ні, Оксаночко, йди відпочивай. На твій вік ще вистачить.
Степан. А Петро де?
Оксана. Ще спить. Збудити його?
Настя. Не треба. Сьогодні відпочивайте.
(Заходять цигани).
1-а циганка. О, видно, невістка роботяща попалася, ні світ, не зоря, а вже на ногах.
Настя. Та й знала, що невістка у мене добра буде.
Оксана. Мамо, не перехваліть мене.
1-й циган. Ну, добре. Годі вам теревені точити, ходімо Петра будити. Хай він гроші нам дає.
(Виходять і заходять з Петром, він протирає очі.).
2-а циганка. Ну й соня же ти. Всю ніч проспав і не виспався.
1-й циган. Та хіба ж він спав? Хто в таку ніч спить?
Петро. Ну чого вам?
1-а циганка. Грошей давай.
Петро. Та я ж у себе вдома.
2-а циганка. Давай, давай, ти ж знаєш, що нам все одно нічого не доведеш.
(Петро дістає трохи грошей, дає їм).
Циган. Ну що ж, голубко, і за Оксану стільки ж дати треба.
(Петро дає ще).
1-а циганка. Ну добре, для почину вистачить. Гайда по гостям – курей збирати.
( Вони виходять, заходять музики).
Настя. Проходьте, проходьте, просимо вас до столу.
(Музики сідають до столу).
(Заходять цигани).
1-а циганка. Ху, ну й втомилась я, та й всі втомилися. Насилу мішки доперли.
2-а циганка. Не приходили ще батьки Оксани? Снідати їй не приносили?
Настя. Ні.
Циган. Оно якраз вони і йдуть.
(Заходять батьки Оксани, вона сидить за столом, на якому лежить цибуля, недоїдки, гарбуз, і т.і.).
Василь. Доброго ранку.
Марія. Боже поможи. Чи не скривдили ви тут нашу доню?
Циган. Ніхто її не зобижав.
Василь. Та й бачу, що їсти їй поставили таке, що свині у нас вдома такого не їдять.
1-а циганка. Не їдять тому, що немає такого в вас дома.
Марія. Пропустіть, та я хоч погодую свою донечку.
2-а циганка. Не смішіть людей. Де це видано, щоб цигани пропустили даром. Викуп давайте, тоді пропустимо.
Василь. Та майте ж совість. Ми ж до рідної доньки прийшли.
Циган. Тим більше, так що з вас більше ніж з інших положено.
(Василь дає гроші, і циган пропускає їх).
(Марія підходить до Оксани, цілує її і ставить на стіл їжу).
Циган. Досить возитися з молодими. Оно вже люди йдуть.
(Заходять люди, молодь. Цигани починають з ними торгуватися).
Настя. Просимо, люди, до столу.
(Всі сідають за стіл).
(музики грають і всі танцюють).
1-а циганка. Чи не пора вже нам батьків провезти, та в пилюці викачати?
Всі. Пора, пора.
Циган. Ну що ж, коні, до роботи.
(виходять 2 хлопці).
1-й хлопець. Ми сьогодні за коней.
2-й хлопець. Тільки дарма не поїдемо. Треба підкріпитися.
1-й хлопець. І з батьками з вітерком  зможемо прокотитися.
( Хлопці витягують візок, прикрашений квітами, ззаду прив’язані порожні консервні банки. Під музику батьків вивозять у зал, провозять по проходу і в кутку висипають).
(Батьки тікають, та їх ловлять і виводять на сцену).
2-а циганка. Всі ці дні батьки нас примушували танцювати. А зараз ми їх примусимо.
2-а циганка. Танець для батьків.
(Танець батьків).
Василь. Ану, музики, не зівайте, танець для циган зіграйте.
Настя. Язики добре чесати, чи вмієте ви танцювати?
(Танець циган).
Степан. Дівчата, хлопці, в круг вставай те, гопака тут витинайте.
(Всі танцюють).
Марія і Настя разом. Дякуємо вам, що прийшли до нас і розділили нашу радість.
1-а дівчина. Сподіваємося через рік на хрестинах погуляємо.
4-й хлопець. Спасибі за частування, та за музику хорошу.
Всі разом. Спасибі за все!
(Всі виходять залишаються музики, батьки, молоді).
Василь (до музик). Дякуємо, музики, за таку музику чудову.
Степан. Чи заплатили вам?
Музики. Так.
Настя. Я ще вчора розрахувалася.
Степан. От людина, не може, щоб не збрехати!
(Музики встають, збирають інструменти)
Музики. До побачення.
(Виходять).
Марія. Будемо і ми, доню, йти. Шануй Петра та батьків, слухай їх.
Оксана. Я проведу вас.
Настя. Ми всі підемо вас провести.
Василь. Спасибі, вам, свати, за все.
Степан. І вам також.
(Виходять).
(На сцену виходить Стецько).
Стецько. Цей обірванець Петро таку дівку собі вхопив. А я дурнем був, дурнем вмру. От тільки каші гарбузової дуже хочеться. До кого ж сьогодні свататись піти?
(Звертаючись в зал).
Може ви підкажете, га? Ех, (махнув рукою і пішов).
Кінець.



Немає коментарів:

Дописати коментар