Конспекти уроків

Громадсько-політичне життя України

в 30 –х роках ХХст.

Урок історії України

10 клас

(з використанням прийомів методу критичного мислення)

         Мета уроку: спираючись на знання учнів з тем «Сталінська індустріалізація» та «Сталінська колективізація», встановити причини кардинальних змін у структурі українського суспільства наприкінці 30-х pp.; подати картину соціальної структури суспільства; продовжувати формувати в учнів уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки й узагальнення; розкрити антилюдську сутність тоталітарного режиму; прищеплювати відповідальність за збереження історичної пам'яті й поваги до людини.

         Очікувані результати:

Після цього  уроку учні зможуть:

-         аналізувати зміни в соціальному складі населення: причини і наслідки збільшення кількості працівників у містах, залучення жінки до виробництва;

-         характеризувати процеси та явища суспільного та повсякденного життя: запровадження паспортів, карткової системи, прийняття Конституції УРСР, виникнення тоталітарного суспільства;

-         застосовувати та пояснювати поняття «репресії»,  їх значення для розвитку України;

-         називати дати основних судових процесів(«Шахтинська справа», «СВУ»), визначити їх сутність та сутність масових репресій, що відбувалися згодом.

     Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: «мозковий штурм», «обговорення в загальному колі», складання таблиці «Що знаємо? Що хочемо знати? Що дізналися», «уявний мікрофон», «імітація» і «займи позицію», «занурення в документ», «рольова гра» (інтерв’ю).        

 Обладнання: діаграми, таблиці, ілюстративні матеріали, аудіозаписи, історичні документи, аркуш – підказка «Політичний словник», відеофільм «Дети терора»,художній фільм «Поводир».

     Основні поняття: тоталітаризм, сталінізм, партійно - державна номенклатура, партійні чищення, політичні репресії, ворог народу, геноцид, культ особи, буржуазний націоналізм.

                               Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Використання методу «Мозковий штурм».

Учитель:

1.Які зміни сталися у соціальній структурі суспільства в період НЕПУ?

2. Дайте визначення терміну «терор».

  Бесіда. Висновки.   

    ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

                             

                                                       План

                     1.Зміни в соціальному складі населення.

                     2. Соціальні деформації. Життєвий рівень.

                     3.Зміцнення тоталітарного режиму.

                     4.Масові репресії. «Великий терор».

                     5.Сталінська Конституція УРСР 1937 року.

Вчитель:

         Спершу, ніж ми почнемо роботу над першим питанням, давайте пригадаємо , що таке соціальна структура суспільства.

         (Це властивий певному суспільний спосіб виробництва поділ праці, взаємовідносини класів, соціальних груп і верств населення).

         В 1932р. радянська влада запровадила паспорти. ( в Україні в 1933р.). Усі  громадяни віком від 16 років повинні були мати паспорти з обов’язковою пропискою.

Вчитель:

    З якою метою  запроваджено паспорти?

(Все суспільство  повинно бути під контролем влади).

         1.Зміни в соціальному складі населення.

 Робота в парах з діаграмами:

1-ий ряд

         Зростання кількості працюючих(млн. осіб)

,

З чим пов’язане різке зростання кількості робітників у зазначені роки?

2-ий ряд

         Співвідношення сільських і міських жителів(%)

Чим пояснити стрімке зростання міського населення у цей період?

3-ий ряд

         Кількість працюючих жінок на підприємства, в організаціях та установах(тис.осіб)

Які наслідки мало активне залучення жінок у виробництво?

        

        

Учитель:

         Продовжуючи працювати над цим питанням, звернемося до прийому критичного мислення: складання таблиці «Що знаємо? Що хочемо дізнатися? Що дізналися?»

         Спочатку учні самостійно, використовуючи знання з попередніх уроків, заповнюють  перші дві колонки таблиці. Далі учні самостійно опрацьовують перший пункт параграфа 58 підручника Турченко О. і заповнюють третю колонку.

Приблизний варіант таблиці:

Що знаємо?	Що хочемо дізнатися?	Що дізналися?
1.В 30-х рр. зростає кількість робітників. 2.Виникає колгоспне селянство. 3. Поступово зменшуються і зникають приватні власники і торговці. 4.В Україні різко скоротилася кількість населення в результаті голоду 1932-1933 рр.	1.Якою стала соціальна структура українського суспільства до кінця 30-х рр.? 2. Які нові верстви населення з’явилися? 3. Як змінилася соціальна драбина?	1.Зникли категорії приватних торговців, власників підприємств. 2.Зросла чисельність робітників в 4 рази. 3. Зросла чисельність службовців до 2млн. чол.. 25% мали середню і вищу освіту. 4.Селянство стало колгоспним, зник індивідуальний власник. 5.Зникли кустарі й ремісники. 6.Сформувалася нова верства-номенклатура.

Учитель: що таке номенклатура?

Робота учнів з політичним словником.

Учитель:

Тепер, підводячи підсумки,  розглянемо, як виконали випереджувальне завдання Гусак І. і Кардаш А, які мали скласти схему або таблицю соціальної структури українського суспільства, використовуючи інтернет.

Варіант таблиці:

Соціальна структура суспільства 1930-х рр.
Назва	Ієрархія влади
Номенклатура	Й. Сталін – вождь
	Члени Політбюро
	Співробітники ОДПУ – НКВС, керівники виробництва, партійні керівники, державні службовці
Інтелігенція	Технічна і гуманітарна інтелігенція
Робітничий Клас	Робітники-передовики виробництва
	Рядові робітники
Селянство	Механізатори та інші спеціалісти в сільському Господарстві
	Колгоспники
В’язні	Карні злочинці
	Спецпоселенці
	Політичні в’язні

Бесіда. Висновок.      

2. Соціальні деформації. Життєвий рівень.

Обговорення разом з учнями соціальних деформацій українського суспільства.

Висновок:

А)Репресовано сотні тисяч людей.

Б).  Ліквідовано дрібні промислові  і торгові підприємства.

В). Внаслідок голодомору померло від 4- до 9 млн.

 Г). Залучення жінок до виробничої діяльністі.

Учитель:

Чому, на ваш погляд, держава цілеспрямовано збільшувала масштаби використання жіночої праці? (Щоб скористатися додатковим ресурсом робочої сили. )

         Інтерактивна вправа « Занурення в документ»:робота з додатком 1.

Учитель:

         Розгядаючи  питання про соціальні деформації, ми не можемо оминути життєвий рівень населення.

         Прийом « Мозковий штурм»:

         Що таке життєвий рівень населення?Як жили різні верстви в Україні?

Вчитель: зараз ми визначимо основні моменти формування життєвого рівня населення в СРСР та в Україні.

Прийом « Обговорення в загальному колі».

Висновки:

• склався, а потім набув непорушного принципу так званий залишковий підхід до проблем соціальної сфери і рівня побуту;

• головна увага приділялася капітальному будівництву, нарощуванню випуску і вдосконаленню техніки, забезпеченню всім необхідним армії;

•зарплати в більшості населення були низькими;

• колгоспники не мали відпусток, не отримували виплат за лікарняними;

• майже ніхто не отримував пенсій;

• проголошені соціальні права були переважно декларативними, виконували роль ідеологічного прикриття справжнього стану речей.

         Учитель:Давайте охарактеризуємо життєвий рівень населення. Добре жилося радянській  номенклатурі.

Інтерактивна вправа «Занурення в документ».( Додаток  2)

Набагато гірше жилося робітникам. Притягом 1928-1935 рр. у країні діяла карткова система. За цими картками лише 25% населення отримували хліб, 4%- м’ясо, 2%- вершкове масло. Але не безкоштовно, а за гроші.

         Протягом 1928-1932рр. зарплата робітників та службовців зросла на 66%, проте матеріальний рівень життя робітників наприкінці 1930-х рр. був нижчим, ніж 1913р.

Але ні з чим  не порівняти життя селян. Сільське населення значно зменшилось внаслідок «розкуркулення», драконівської хлібозаготівельної політики, голоду та репресій. Демографічна ситуація була катастрофічною. Так, якщо 1927 р. у сільській місцевості народилося 650 тис. дітей, то у 1935 р. — лише 80 тис. Зарплата колгоспників залежала від трудоднів,на які видавали по 100-200 грамів зерна і по 3-4 копійки.

         Ще одним явищем, спричиненим індустріалізацією, став швидкий процес урбанізації.

Бесіда за питанням.

 Згадайте, що таке урбанізація.

         3.Зміцнення тоталітарного режиму в Україні.

         Вчитель: що таке тоталітаризм?

Відповідь учні самостійно шукають  в « Політичному словнику».

Учитель:

Багато сучасних істориків називають тоталітарний режим, встановлений владою  30-х рр., режимом особистої влади Сталіна або сталінізмом.

         Обговорення причин встановлення диктатури Сталіна.

          Учитель пропонує класу на основі вивченої теми з всесвітньої історії  згадати,завдяки чому  Й. Сталін зміг опинитися на вершині соціальної піраміди Радянського Союзу.

         Після спільної роботи учнів і вчителя, використовуючи метод «уявний мікрофон», формулюються основні причини встановлення тоталітарного режиму в Україні:

• перемога в економічній сфері командно-адміністративного управління;

• одержавлення усіх форм власності;

•  відсутність в Україні демократичних традицій суспільного життя;

• перетворення ВКП(б) на провідну силу суспільства;

• зрощення партійного й державного апарату на засадах особистої відданості вождю;

• різке зниження інтелектуального рівня керівництва партії і країни, брак політичної культури;

• відчуження людини від управління справами суспільства;

•постійний жорсткий терор проти всіх груп населення як найдієвіший засіб підтримки режиму одноосібної влади.

         Висновок.

Поступово з посиленням тоталітаризму формується культ особи вождя Сталіна. Подивіться у  словник на визначення терміну «культ особи».

Перегляд слайдів, які підтверджують формування у суспільстві  культу особи Сталіна. Робота з презентацією.

         4. Масові репресії.

         Трагедія вітчизняної  історії навіть не в падінні життєвого рівня народу. Хоч як це важко і страшно,але то,зрештою, чи не півбіди. Справжня біда в тому, що  20-30—х рр. ХХ ст.. разом з реалізацією форсованої індустріалізації і колективізації, разом із зростанням обороноздатності країни, подоланням економічної відсталості,виник і надзвичайно зміцнів безоглядно деспотичний режим, який власне вів війну зі своїм народом. Дозуючи тиск і відвертий терор,репресивний апарат, як невід’ємна частина тоталітарного режиму, покликаний був виконати три головні завдання :

А).Ліквідувати  організовану опозицію.

Б). Ліквідувати будь - яке особисте інакомислення в лавах партії і скрізь у країні.

В).Ліквідувати  забезпечити під пильним невсипущим контролем і наглядом суспільство.

         В Україні почалися масові репресії і терор.

         Повторення термінів «репресії»,  «терор» з допомогою  «Політичного словника».

Вчитель:    

         Механізм репресій був спрощений максимально, але в той же час  чітко відпрацьований.

Опрацювання головних положень «Постанови ЦВК СРСР про боротьбу з ворогами народу»( додаток 3).

Вчитель:    

         Лиховісні спецавтомобілі НКВС, яких у народі називали «чорними воронками», щоночі доставляли до НКВС тисячі «ворогів народу». А потім починалися нестерпні катування.

          Загалом протягом 20-30-х. рр. прокотилося три хвилі масових репресій.

                 І хвиля (1928-1931рр.) – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій,боротьба проти відомих українських громадських діячів та інтелігенції:

-        « шахтинська справа» ( 1928 р. ) над 53 спеціалістами вугільної промисловості  Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю ( 5 чоловік отримали смертний вирок, інші – різні строки ув`язнення );

-        сфабрикований процес над « Спілкою визволення України» (СВУ ) 1930 р. – справа, спрямована проти « старої» національної еліти. Звинувачення 45 чоловік у підготовці збройного повстання,що мало на меті відновлення самостійної «буржуазної» України;

-        сфальсифікована справа «Українського національного центру»       ( УНЦ ) 1931 р. – процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М.Грушевський, В.Голубович та ін.;

-        боротьба з УАПЦ ( із 34 єпископів за арештовано 24, ще 8 зникли без суду і слідства )

    ІІ хвиля ( 1932-1935 рр. ) – голодомор, репресивний спалах після вбивства С.Кірова, боротьба з «націоналістичним ухильництвом»:

-        голодомор 1932 – 1933 рр.;

-        самогубства М.Хвильового та наркома освіти М.Скрипника;

-        арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними

( грудень 1934 р. );

-        справи «Української військової організації ( УВО ) , «Блоку українських націоналістичних партій» тощо.

    ІІІ хвиля ( 1936-1938 рр. ) – доба «великого терору»:

-        боротьба з українським націоналізмом ( справи

 « націоналістичної» групи професора М.Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.);

-        боротьба з ухилами в партії ( справи «Українського троцькістського центру» , « Соціал-демократичної партії України»);

-        чистка партверхівки, репресії проти членів КП(б) У (Є.Квірінг, Х.Раковський, П.Постишев та ін.);

-        репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й.Якір – командувач Київського військового округу, І.Дубовий – командувач Харківського військового, Є.Ковтюх, І.Федько, Д.Шмідт, І.Уборевич та ін.);

-        репресивні заходи проти українських діячів культури – «розстріляне відродження».

Перегляд уривку з фільму «Поводир».

Учитель:

Суспільство дедалі більше поринало у прірву страху, відчаю, соціальної деградації. Репресії переросли в масові. Не уникла репресій армія і партія. В результаті «Великого терору» постраждали мільйони людей, після цього влада сталінської керівної верхівки стала абсолютною.

 Розглянемо на прикладі першу справу «Шахтинську»- процес над «шкідниками» у вугільній промисловості.

  Інтерактивна вправа: «Імітація (учні розігрують  ситуацію в ролях, рольова гра)»

Інтерв’ю :

Журналіст. Я представляю редакцію газети «Нова Юзівка». Ви працювали на шахті і були свідком «Шахтинської справи». Скажіть, у чому звинувачували учасників процесу?

Шахтар. Головне звинувачення – це шкідництво, тобто вибухи і затоплення шахт, псування устаткування,підпал електростанцій, свідомі зриви постачання продуктів харчування для гірників.

Журналіст. Скажіть, все перераховане вами справді було?

Шахтар. Звичайно, ні! Це була нахабна брехня. У період індустріалізації країна мала гостру потребу у вугіллі. Уряд вимагав збільшення планів, а обладнання залишалося старим, воно не витримувало навантаження, що й призводило до аварій, у тому числі й зі смертельними наслідками.

Журналіст. А це правда, що на шахтах Донбасу 1928 р. працювала значна група інженерів, які розпочали свою трудову діяльність ще до 1917р.?

Шахтар. Так, це правда, це були інтелігентні, переважно літні люди. Вони були проти «штурмівщини» й розуміли суть економічних прорахунків Раднаркому, не сприймали необдуманих вказівок,через які порушувалася техніка безпеки й технологічні процеси. «Спеців» обвинуватили в підриві кам’яновугільного виробництва, у зайвих витратах капіталу, зниженні якості, а також у розвалі шахт і заводів.

Журналіст. Жоден з вищеперерахованих вами аргументів на суді не був доведений?

Шахтар. Звичайно,ні. Адже процес був показовим. 37 томів нарахувала «шахтинська справа», де все-від першої  й до останньої сторінки - було вигадкою. Проте як переконливо говорив прокурор! Я був свідком того, як 12-річний хлопчик, син одного з підсудних, під час судового засідання підвівся у залі й голосно сказав своєму батькові :«Я ненавиджу тебе. Ти ворог народу. Я не хочу носити твоє прізвище й зрікаюся тебе».

Журналіст: Дякую за інтерв’ю.

Бесіда, висновок.

Учитель:щоб закріпити ваші знання про репресивний механізм, розглянемо діаграми.

Робота з діаграмами:

         Кількість репресованих в 1937-1938 рр. в Україні

Кількість членів КП(б) У (тис. осіб)

         Кількість розстріляних жителів України в 1937-1938рр.

1.     На які верстви населення в Україні найбільше поширювались репресії?

2.     Якою була подальша доля виключених з лав КП(б)У?

Висновок: самостійна робота учнів з параграфом 59 підручника. Складання таблиці.

                           

         Найбільші судові процеси і справи

Дата	Справа
1928р.	«Шахтинська справа». Справа Велі Ібрагімова
1930р.	Процес над меншовиками
1930р.	Процес над «Спілкою визволення України(СБУ)
1930р.	Справа Промпартії
1931р.	Справа «Українського національного центру(УНЦ)
1933р.	Справа про некомплектне відвантаження комбайнів. Справа про шкідництво  на електростанціях. Справа «Польської організації військової»
1933р.	Справа «Блоку українських націоналістичних партій»
1934р.	Справа «Української військової організації(УВО)»
1935р.	Викриття «Всеукраїнського боротьбистського центру»
1936р.	Справа «троцькістсько - зінов'євського терористичного центру
1937р.	Справа « антирадянського троцькістського центру»
1937р.	«Процес військових»
1938р.	Справа « антирадянського право троцькістського блоку»

Учитель:

Чи виправдані були ці репресії?

Які наслідки вони мали для СРСР та УРСР?

Бесіда. Висновок.

5 . Конституція 1937 р.

Учитель:    

         5 грудня 1936 р. на   позачерговому з’їзді Рад була прийнята Конституція СРСР. У всенародному обговоренні Конституції лише в Чернігівській області взяло участь понад 1 млн чол. Цю Конституцію, яку ще називали «сталінською», характеризували як «найдемократичнішу з усіх відомих історії конституцій».(перегляд відео фрагменту документального фільму «Ягода»)

         Конституція СРСР стала основою і зразком для вироблення конституцій союзних республік, у т. ч. і Конституції УРСР. Її проект так само жваво обговорювався в трудових колективах, колгоспах, військових частинах і скрізь знаходив підтримку і схвалення. Ось слова київського робітника заводу «Арсенал» С. Струтинського на підтримку Конституції: «Згадую, як жив за царських часів: на околиці Києва, у підвалі. На роботу доводилося ходити пішки, бо на трамвай  не вистачало грошей. Тяжка праця по 12-18 годин на добу дуже виснажувала нас. Трудовий народ був безправний. З цим жахливим минулим покінчила Велика Жовтнева соціалістична революція, Невпізнанно змінилося за роки соціалістичного будівництва життя трудящих… Нам, літнім людям, які пам’ятають безправ’я і всі страхіття минулого, надзвичайно важлива кожна стаття Конституції». (перегляд відео фрагменту документального фільму «Дети терора»)

         Прийом «Займи позицію» (робота з додатком 5).

Дайте відповіді на запитання:

1.       Переглянувши статті Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 р., визначіть, наскільки демократичною була ця Конституція.

2.       Які з положень Конституції свідчать про це?

3.       Як це співвідносилося з реальним життям?

        

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Проходить у вигляді бесіди за питаннями:

1 ) Що означає термін «ГУЛАГ»?

2) Що таке «Великий терор»?

3) Якими були його наслідки?

4) Чим була викликана необхідність прийняти Конституції СРСР і УРСР?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. У другій половині 30-х pp. XX ст. в СРСР (УРСР) остаточно встановився тоталітарний режим, який характеризувався зміцненням особистої влади Сталіна, масовими репресіями, порушенням прав людини.

Учитель оцінює роботу учнів на уроці та виставляє оцінки.

 Домашнє завдання:опрацювати параграфи 58, 59,повторити параграф 12.

     Самостійно вдома скласти таблицю: Основні ознаки суспільно-політичного розвитку України у 30-ті роки.

Зразок таблиці

Основні ознаки суспільно-політичного розвитку України у 30-ті роки
Позитивні	Негативні
Ентузіазм оптимізм урбанізація тощо успішний економічний розвиток	Терор диктатура Сталіна культ особи Сталіна бюрократичний апарат порушення прав і свободи страх репресії ГУЛАГ одностайність тощо

         Аркуш - підказка «Політичний словник»

«Великий терор» - період у внутрішній політиці СРСР, пов'язаний з ім’ям Миколи Єжова - народного комісара внутрішніх справ протягом 1926-1938 рр. Це період масових репресій, які здійснювалися курівництвом країни на підставі, «спущених на місцях» цифр «планових завдань» з виявлення й покарання так званих «ворогів народу». Іноді цей період історики називають «єжовщиною». Сам термін було запроваджено 1961 року англійським істориком Р. Конквестом.

          Геноцид - дії, спрямовані на часткове або повне знищення будь-якої національної, етнічної або релігійної групи населення.

          Культ особи - надмірне звеличування однієї людини, наділення її надприродними якостями, приписування визначального впливу на хід історії.

         Партійно - державна номенклатура -0прошарок радянського суспільства, що складається з партійних і державних працівників, а також курівників різних рангів, що користуються певними пільгами.

         Партійні чищення - сукупність організаційних заходів щодо перевірки відповідності членів Комуністичної партії вимогам, що висувають до них. Практикувалися ВКП(б) у 1920-1930 рр.

         Репресії - масштрабні каральні заходи з метою придушити, припинити що - небудь.

         Союз визволення України - міфічна організація, створена 1929 року органами ГПУ УРСР для обґрунтування переслідувань української інтелігенції й дискредитації «українізації».

         Тоталітаризм - політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких методів курування суспільством за відсутності політичного плюралізму й демократичних свобод.

         «Шахтинська справа» 1928 р.- перший масовий політичний судовий процес над групою фахівців вугільної промисловості Донбасу, звинувачених у «шкідництві», а саме: у «затоплені шахт, псуванні устаткування, підпалі електростанцій, зриві продовольчих поставок гірникам». Справа була задумана з єдиною метою - злякати стару інтелігенцію і примусити її працювати на новий режим.

Додаток 1 (в усіх учнів на партах).

Опрацюйте документ  і дайте відповіді на запитання.

Зі спогадів Т. Солоневич про відвідування делегацією англійських шахтарів шахти в Донбасі.

-Oh, camerade Tamara, одне запитання. Чи застосовується на радянських шахтах жіноча праця?

 Я переклала запитання директору шахти. У його очах на хвилину промайнула зніяковілість, але він одразу ж відповів:

-Ні, у нас жінки ніколи не допускалися до роботи над землею.

-Oh, well, але там щойно пройшла жінка з конем.

Я подивилася на директора. Як же він тепер викрутиться?

-А це так, випадково… Вона принесла чоловікові сніданок, і він попросив її повести коня на водопій.

- Дивно, дуже дивно. Адже в Англії жінки ніколи не допускаються під землю.

    Цього разу пощастило… Пізніше я довідалася, що у цій шахті і на сусідніх, і взагалі в усьому Донбасі жінки працюють над землею нарівні з чоловіками.

        Про що свідчить цей документ?

Додаток 2

                  Очевидиць подій, емігрант О. Височенко, про життя партійно-радянської верхівки в українській провінції 1933р.

У Погребищі, як і у кожному районі, була розкішна їдальня для партійно-радянського активу, так звана двадцятка. Вдень і вночі її охороняли міліціонери, щоб до приміщення їдальні не підходили голодні селяни або їх діти й своїм страшним виглядом не псували апетит «ідейним будівником соціалізму». Тут за сміховинну ціну подавали районній верхівці все що завгодно: білий хліб, м'ясо, курей, вина, шоколад. Крім того, кожний, хто був прикріплений до їдальні, одержували додому ще окремий « мікоянівський» (Мікоян - тодішній нарком харчової промисловості СРСР) пайок,до якого входило понад 20 найменувань. А довкола цих партійних оазисів лютували голод і смерть.

        

           Зі спогадів американського журналіста Карла Кітчена

          «Хто ще добре і навіть розкішно живе в СРСР, то це провідні комуністи. Сановники їдять у 8- циліндрових автомобілях, живуть у чудових квартирах, прикрашених картинами, «взятими в борг» з музеїв і приватних квартир колишніх власників, мають вишукані вина і першокласну кухню.

        

Додаток 3

         Головні положення Постанови ЦВК СРСР про боротьбу з ворогами народу:

1. «Слідство має відбуватися протягом 10 днів.

2.Прокурор не бере участі у судовому процесі.

3.Підсудний не має права на адвоката.

4.Вирок суду не підлягає оскарженню.

5.Підсудний не може сподіватися на помилування.

6.Смертельний вирок суду( розстріл) проводили у виконання негайно».

Додаток 4

        

Масові репресії в Україні

                 І хвиля (1928-1931рр.) – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій,боротьба проти відомих українських громадських діячів та інтелігенції:

-        « шахтинська справа» ( 1928 р. ) над 53 спеціалістами вугільної промисловості  Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю ( 5 чоловік отримали смертний вирок, інші – різні строки ув`язнення );

-        сфабрикований процес над « Спілкою визволення України» (СВУ ) 1930 р. – справа, спрямована проти « старої» національної еліти. Звинувачення 45 чоловік у підготовці збройного повстання,що мало на меті відновлення самостійної «буржуазної» України;

-        сфальсифікована справа «Українського національного центру» ( УНЦ ) 1931 р. – процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М.Грушевський, В.Голубович та ін.;

-        боротьба з УАПЦ ( із 34 єпископів за арештовано 24, ще 8 зникли без суду і слідства )

    ІІ хвиля ( 1932-1935 рр. ) – голодомор, репресивний спалах після вбивства С.Кірова, боротьба з «націоналістичним ухильництвом»:

-        голодомор 1932 – 1933 рр.;

-        самогубства М.Хвильового та наркома освіти М.Скрипника;

-        арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними

( грудень 1934 р. );

-        справи «Української військової організації ( УВО ) , «Блоку українських націоналістичних партій» тощо.

    ІІІ хвиля ( 1936-1938 рр. ) – доба «великого терору»:

-        боротьба з українським націоналізмом ( справи

 « націоналістичного» групи професора М.Зерова, «Блоку українських терористичних груп» та ін.);

-        боротьба з ухилами в партії ( справи «Українського троцькістського центру» , « Соціал-демократичної партії України»);

-        чистка партверхівки, репресії проти членів КП(б) У (Є.Квірінг, Х.Раковський, П.Постишев та ін.);

-        репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й.Якір – командувач Київського військового округу, І.Дубовий – командувач Харківського військового, Є.Ковтюх, І.Федько, Д.Шмідт, І.Уборевич та ін.);

-        репресивні заходи проти українських діячів культури – «розстріляне відродження».

        

 Додаток 5

 Додаток 6

         Інтерактивна вправа  «Занурення в документ».

1.       Переглянути статті Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 р., і визначити, наскільки демократичною була ця Конституція.

2.       Які з положень Конституції свідчать про це?

3.       Як це співвідносилося з реальним життям?

         Конституція (Основний Закон)Української Радянської Соціалістичної Республіки (30 січня 1937 р.)

Ст. 1. Українська Радянська Соціалістична  Республіка є держава робітників і селян.

Ст. 2. Політичну4 основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих.

Ст. 3. Вся влада в Української РСР належать трудящим міста й села в особі Рад депутатів трудящих.

Ст. 4. Економічну основу Української РСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та особи виробництва,… скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною.

Ст. 12. Праця в Українській РСР є обов’язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: «Хто не працює, той не їсть». В Українській  РСР здійснюється принцип соціалізму: «Від кожного зі здібностями, кожному – за його працею».

Ст. 20. Найвищим органом державної влади в УРСР є Верховна Рада Української РСР.

Ст. 23. Верховна Рада Української РСР є єдиним законодавчим органом Української РСР.

Ст. 54. Органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах є Ради депутатів трудящих.

Ст. 84. Правосуддя в Українській РСР здійснюється Верховним Судом Української РСР, обласними судами, спеціальними судами СРСР, народними судами.

Ст. 98. Громадяни Української РСР мають право на працю.

Ст. 99. Громадяни Української РСР мають право на відпочинок.

Ст. 100. Громадяни Української РСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, а також в разі хвороби і втрати працездатності.

Ст. 101. Громадяни Української РСР мають право на освіту.

Ст. 103. Рівноправність громадян Української РСР забезпечується незалежно від їх національності і рас.

Ст. 105. Згідно з інтересами трудящих і з метою зміцнення соціалістичного ладу громадянам Української РСР гарантується законом:

а) свобода слова;

б) свободу друку;

в) свобода зборів і мітингів;

г) свобода вуличних походів і демонстрацій.

Ст. 106. …громадянам…забезпечується право об’єднання в громадські організації.

Ст. 107. Громадянам…забезпечується недоторканість особи. Ніхто не може бути заарештований, інакше як за постановою суду або санкції прокурора.

Ст. 111. Кожний громадянин…зобов’язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність як священну і недоторканну основу радянського ладу…Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, - вороги народу.

Уроки з елементами методу критичного мислення.

Теми « Повоєнна відбудова і розвиток України

(1945р. – початок 1953р.)» , 11 клас

Урок 1

Україна в період повоєнної відбудова

Мета: розкрити основні тенденції розвиток суспільства у повоєнний час, реакцію сталінського режиму на настрої і дії населення; розвивати вміння і вдосконалювати навички з визначення причинно – наслідковий зв’язок на прикладі матеріалу « Адміністративно – територіальні зміни та депортації українців і поляків»; виховувати толерантне ставлення до представників національних меншин в Україні.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник з історії  України, карта «Адміністративно – територіальний поділ України», документи, підручник « Історія України». Неупереджений погляд.

Основні поняття: територіальні зміни, « лінія Керзона », зовнішня політика, ООН, Рада Безпеки, « холодна війна».

Хід Уроку

I.                  Організаційний момент уроку

II.               Актуалізація опорних знань

Бесіда

1.     Якими були наслідки війни для України і українців?

2.     У якому стані була промисловість і аграрний сектор?

3.     Яким був настрій людей?

Робота з « Таблицею пропозицій»

Що, на вашу думку, дійсно відбудеться?	Які докази та аргументи ви наводите?	Що відбулося?
1.      Процес відбудови відбуватиметься активно чи пасивно? 2.      Яку галузь господарства  держава фінансуватиме першочергово? 3.      Які настрої пануватимуть серед населення? 4.      Як поставиться влада до дій населення?

III.           Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Зараз Україна, як і більшість держав, переживає кризу, на шляху її подолання трапляються числення труднощі і перешкоди, але, дякувати Богу, ми не воювали і нам не потрібно відбудовувати господарство. Сьогодні ми зможемо довідатись, як люди вийшли з такої ситуації переможцями, що їм допомогло, що ми можемо запозичити з їхнього досвіду, для подолання сучасної кризи.

IV.           Вивчення нового матеріалу.

Нові суспільні настрої в Україні

Та реакції сталінського режиму.

Учитель. Населення сподівалося, що після перемоги,яка далася дорогою ціною, життя змінитися на краще: припиняться репресії, не буде голоду.

Спостерігалися певні поступки радянського режиму щодо українського народу. Сподівалися на відновлення прав зовнішнього представництва усіх союзних республік. У цей час відбулися зміни у символіці республіки. Листопад 1949р.- укази про державний герб УРСР , Державний гімн УРСР.

У цей час селяни сподівалися на розпуск колгоспу. Робітники чекали на підвищення зарплат, покращення умов праці. Інтелігенція чекала на послаблення контролю з боку влади, інтелектуальної свободи. До 1950р. тривала боротьба націоналістичного підпілля.

Проблемне питання

·        Якою була реакція сталінської влади на ситуацію, що склалася в Україні?

( Етап початковий : учитель формує питання проблеми і розв’язує його.)

1.     На сподівання демократизації суспільно – політичного та економічного життя керівництво відповіло соціально – політичною та культурною уніфікацією підконтрольних територій, у тому числі й українських, на шляху створення « братньої сім’ї народів». З цією метою були здійснені такі заходи:

·        скорочено і замінено українське партійне керівництво на російське;

·        наприкінці 1949р. першим секретарем замість М. Хрущова було обрано Л. Мельника;

·        припинено діяльність щойно створеного наркомату оборони УРСР.

2.     26 червня 1945 р.  на конференції ООН у Сан – Франциско делегація УРСР підписала Статут ООН.

3.     Щодо розв’язання Україною інших зовнішньополітичних питань, то її діяльність визначалась Москвою, що свідчило на невідповідальність між декларованим і фактичним становищем республіки.

4.     З травня 1944р. розпочалося масове( до 300 тис.) вивезення на « перевиховання» українців з числа військовополонених та вивезених на примусові роботи до Німеччини, атакож представників кримськотатарського населення.

Використання прийому « Трикрокове інтерв’ю»

Клас ділиться на три групи :

·        1- а група - ставить питання;

·        2-а група – надає на них відповіді;

·        3-а група – аналізує відповідь.

Адміністративно – територіальні зміни.

Депортація поляків та українців

« Ажурна пилка»

Учні самостійно опрацьовують матеріал за підручником.

·        I- й етап – представники  раніше сформованих трьох груп об’єднуються в нові робочі групи. (Частина знайомиться з матеріалом адміністративно – територіальних змін, частина з процесом депортації населення.)

·        II- й етап – повернення до первинних робочих груп.

·        III- й етап – обмін новою інформацією.

V.Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1.     Показати на карті адміністративно – територіальні зміни в України.

2.     Заповнення третьої колонки « Таблиці пропозицій».

VI.            Оцінювання

VII.         Домашнє завдання

1.     Опрацювати параграф 12 підручника

2.     Підготувати картки з питаннями.

3.     Опрацювати документи на С. 79 підручника, використовуючи прийом « РОФТ» (роль, отримувач, формат, тему можна помістити у таблицю такого формату).

Роль ( від кого надійшла певна інформація?)	Отримувач (хто) отримує?	Формат (у якій формі?)	Тема ( про що йдеться у документі?)

УРОК 2

Економічне становлення України (1945р. – початок 50-х рр.)

Мета: проаналізувати стан сільського господарства та промисловості, розглянути процес відбудови народного господарства, визначити причини нерівномірного розвитку важкої та легкої промисловості, простежити динаміку розвитку сільського господарства та джерел забезпечення рівня зростання обсягів виробництва; розвивати вміння аналізувати інформацію на прикладі матеріалу про соціальне становище населення у той час, виховувати повагу до минулого свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Що знаємо ?	Про що хочемо дізнатися?	Про що дізналися?
1.      Населення налаштоване оптимістично. 2.      Прийнято нові державні символи. Розширено повноваження(формально) 3.      Створено представництво УРСР в ООН. 4.      Селяни сподіваються на повернення власності на землю.	1.      Як відбудували промисловість? 2.      Які галузі фінансувалися  в першу чергу ? 3.      Як відбулась відбудова сільського господарства та якими були джерела її фінансуванні? 4.      Причини і наслідки голодомору 1946-1947рр.	1.      Найкраще здійснювалося фінансування важкої промисловості за рахунок перекачування грошей з легкої промисловості та сільського господарства. 2.      Однією із причин голоду була посуха та реквізиція продовольчих ресурсів, брак техніки, трудових ресурсів. Наслідки: жертвами стали близько 1 млн. чоловік, держава надала селянам 60 тис. тон зерна, 3, 4 млн. селян врятовано від смерті.

Обладнання: підручник з історії України; Петровський В.В.,Радченко Л. О., Семенко В. І. Історія України : Факти. Міфи. Коментарі. – Х.: ВД « Школа» , 2007; матеріали з історії села, документи, фотоматеріали, таблиці, виставка художньої культури.

Основні поняття: демілітаризація, « ножиці цін», грошові займи, планова система економіки, адміністративно – бюрократична система , план « Маршалла», ГУЛАГ, продовольчі картки.

ХІД УРОКУ

I.                  Організаційний момент уроку

II.               Актуалізація опорних знань

Прийом « Знаємо - Хочемо дізнатись - Дізналися»

III.           Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Економічні труднощі 50-х років XX ст.. і сьогодення: що змінилося, що лишилося без змін? Як боролись з перешкодами у повоєнний час, яку модель розвитку можна запропонувати сьогодні?

IV.           Вивчення нового матеріалу

Особливості відбудови промисловості

Використання прийому «Навчаючи – вчуся»

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення за темами:

·        «План повоєнної відбудови і джерела відбудови промисловості»,

·        «Хід відбудови»,

·        « Підсумок відбудови і розвитку промисловості України а 1945-1953рр.»

Прийоми « Атака на слухача»., «Атака на доповідача»

Під час « Атака на слухача» доповідачі ставлять запитання учням – слухачам; під час «Атака на доповідача» учні слухачі ставлять запитання учням – доповідачам.

Стан сільського господарства

Робота в групах та в парах

1-а група опрацьовує тему «Голод 1946-1947 рр.»

При цьому дана група ділиться на пари або підгрупи для озвучування матеріалу.

·        1-а пара або мала група  називає причину голоду

·        2-а група або мала група аналізує рівень життя населення.

·        3-я пара або мала група аналізує діяльність уряду і підбиває підсумки

2-а група опрацьовує тему «Відбудову сільського господарства».

Як і попередня, ця група ділиться на пари або підгрупи для озвучування матеріалу.

·        1-а пара або група інформує про податкову систему(розміри податків, їх вплив на рівень життя населення.);

·        2-а пара або мала група повідомляє про стан оплати праці селян, обмеження прав селян щодо вибору місця поживання ;

·        3-я пара або мала група аналізує стан сільського господарства на початку 50-х рр..

3-я група вивчає тему «Наш край у 50- ті роки».

Поділ на пари або малі групи.

·        1-а  пара інформує про стан соціально -  економічного розвитку області;

·        2-а пара інформує про стан соціально – економічного розвитку району;

·        3-я пара характеризує становище у своєму населеному пункті та підбиває підсумки.

Робота з документами

Документ 1. З мемуарів М. Хрущова про голод 1946 – 1947 рр.

… Почався голод. Почали надходити повідомлення, що помирають люди. Іноді траплялись випадки людоїдства. Мені доповіли, наприклад, що знайшли голову і ступні людських ніг під мостом біля Василькова. Тобто труп було з’їдено. Згодом такі випадки почастішали.

Кириченко розповів, що коли він приїхав до якогось колгоспу перевірити, як проходить зимівля людей, йому сказали, щоб зайшов до якоїсь колгоспниці. Він зайшов. «Жахливу побачив я картину. Бачив, як ця жінка на столі розрізала труп власної дитини, чи то хлопчика, чи то дівчини, примовляючи : «Ось вже Маняшу з’їли, тепер Ванюшу засолимо. Цього вистачить на якийсь час вистачить». Ця жінка втратила розум від голоду й зарізала власних дітей. Можете це уявити? Я доповідав про це Сталіну , але у відповідь - лише гнів: «М’якотілість! Вас обманюють, навмисно доповідають про таке, щоб розчулити і примусити витратити резерви…» Він вважав, начебто я підпадаю під місцевий український вплив, що на мене так тиснуть, що я став ледь не націоналістом, який  не заслуговує на довіру.( Мемуари Никиты Сергеевича Хрущева // Вопросы истории. – 1991. - №11. – С. 38 )

Роль	Отримувач	Формат	Тема
Кириченко	Хрущов	Спогади	Голод в Одеській області, тяжкий стан селян, випадки трупоїдства
Хрущов	Сталін	Звіт	Голод в областях України , випадки людоїдства.

На прикладі наступного документа розглянемо можливість виокремлення фактів і суджень.

Документ 2. Спеціальне повідомлення міністра Державної безпеки УРСР Савченка міністру державної безпеки СРСР В. Абакумову.

Цілком таємно 8 січня 1947р.   

За даними, що надійшли до МДБ УРСР, в ряді районів Одеської області у зв’язку з недородом відчуваються гострі продовольчі ускладнення.

У Бєляєвському, Овідіопольському , Благоєвському , Октябрьському, Гайворонському,  Комінтернівському та інших районах Одеської області через недоїдання та виснаження серед колгоспників зафіксовано значну кількість попухлих і смертних випадків. У Благоєвському районі Одеської області у зв’язку з відсутністю продовольства зареєстровано значну кількість попухлих серед дітей. У селі Адамівка понад 30 % дітей шкільного віку скаржаться на відсутність хліба, припинили навчання. У селі Благоєво серед колгоспниць сільськогосподарської артілі ім. Карла Маркса – Пулової,  Скачко, Батан та інших – взяті для направлення до дитячого будинку з ознаками опухлості 30 дітей.

Факти	Судження
30 % дітей припинили навчання. 30 % дітей відправили до дитбудинків.	Брак продовольства, виснаження. Прохання родин потурбуватись про їхніх дітей.

Огляд і коментар до виставки художньої літератури «Період повоєнної відбудови у творах українських письменників»

·        М. Стельмах» Правда і кривда»;

·        Ю. Мушкетик « Суд»;

·        Г. Тютюнник «На згарищі».

Прийому « Дошка запитань»

Питання, на які надано відповіді, витирають. Завдання вважається виконаним, якщо на дошці не залишається запитань.

1.     Назвіть причини голоду.

2.     Прокоментуйте дії уряду та населення.

3.     Які події відбувалися у нашій області та в нашому селі?

4.     Які податки сплачували селяни і до яких наслідків це призвело?

5.     Як тривав процес відбудови на селі?

Рівень життя та побуду населення

Лекція

Учитель. У повоєнні роки з руїн та попелу піднімалися міста і села, здійснювалася відбудова водогонів, налагоджувалася робота міського транспорту та комунальних служб, але житлові умови населення залишалися важкими.

Як і  в довоєнні роки, держава не надавала належну увагу розвитку легкої та харчової промисловості. Це спричинило нестачу в Україні найнеобхіднішого: взуття, одягу, білизни.

Проведена  в 1947 р. грошова реформа призвела до вилучення грошей у тих, хто заощадив певні суми. Особливо боляче реформа вдарила по селянству та сільській інтелігенції. В умовах цілковитої відсутності  установа Ощадбанку на селі обмін грошей, що зберігалися у населення вдома, здійснювався відповідно 10: 1

Скасування у 1947 р. карткової системи розподілу продовольства спричинило значне зростання цін.

За винятково складних умов відбудовувалась система медичного обслуговування, разом з тим, кількість лікарняних ліжок у республіці на кінець п’ятирічки досягла майже 200 тис. , що перевищувало рівень 1949 р. Проте для жителів сільських районів, віддалених сіл, хуторів якісне медичне обслуговування залишалося недоступним.

V.                Закріплення вивченого матеріалу

Прийом « Паралель»

Учням необхідно провести паралелі: становище населення у 50 – х рр. XX ст. та сьогодні.

VI.              Підбиття підсумків заняття                                        

Заповнення учням колонки « Що дізналися?»

VII.           Домашнє завдання

1.     Опрацювати параграф 13, 14 підручника

2.     Написати твір – есе на одну з тем: «Голод 1946 – 47 рр.» та «Чи здатен я безкорисну працю».

УРОК 3

Радянізація західних областей України

Мета: дослідити стан розвитку сільського господарства та промисловості в західних областях України, розглянути процес радянізації західноукраїнських земель, порівняти процес радянізації західних земель України у повоєнний період та східних регіонів у 30-ті роки; визначити причини збройного опору УПА; проаналізувати становище Української греко-католицької церкви, визначити її роль у «створені ідеологічного підґрунтя для національно-визвольної боротьби» ; відпрацьовувати вміння аналізувати документи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з історії України; Петровський В. В., Радченко Л. О., Семсненко В. І. Історія України: Факти. Міфи. Ко­ментарі. — X.: ВД «ШКОЛА», 2007; фотоматеріали, документи.

Основні ііопяття: радянізація, прискорена індустріалізація, колективізація, церковний собор, греко-католицька церква, ре­пресії, тоталітаризм, депортації, УГВР.

Основні дати:

8—10 березня 1946 р.      Львівський церковний собор;    ,

5 березня 1950 р.      загибель Р. Шухевича;

1950 р. — завершення колективізації у західноукраїнських об;

ластях.

ХІДУРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Даний матеріал нам допоможе зрозуміти поведін­ку західноукраїнських жителів, визначити причини протистояння між УПА і спецпідрозділами МВС—МДБ. Опрацювавши цю тему, ми зможемо побачити перспективи розвитку і специфіку галузей промисловості нашого регіону.

Що знаємо?		Що знаємо?		Про що хочемо дізнатися?	Про що дізналися?
1.   Як проходила	1.	Яку політику	1	.   Як відбувалося
колективіза-		здійснював		відновлення
ція на терито-		радянський		радянського
рії УСРР		режим у Захід-		режиму у по-
у ЗО-х роках?		ній Україні		воєнний час?
Земля, рема-		у вересні	2	.   Як проходила
нент, худоба		1939 — червні		колективіза-
переходили		1941 років?		ція та індустрі-
у колективну		22 жовтня		алізація в кра-
власність. Цей		1939 р. прове-		їні та які її
процес супро-		дено вибори до		наслідки?
воджувався		Народних збо-	3	.   Причини і на-
протистоян-		рів, на яких		слідки репре-
ням між насе-		було прийнято		. сій проти
ленням і орга-		Декларацію		УГКЦ.
нами влади,		про	4	.    Збройний опір
що призвело		возз'єднання		УПЛ та його
до репресій,		Західної Укра-		наслідки
голодомору,		їни та УРСР.
мільйонних		Ліквідовано
жертв серед		стару систему
населення		управління
		і запроваджено'
		радянську

IV. Вивчення нового матеріалу

Відновлення радянського режиму та проведення індустріалізації і колективізації

Прийом «Посилена лекція»

Учитель. За умов, коли Наддніпрянщина переживала траге­дію голоду 1946-1947 рр. і виникали труднощі відбудови, у Захід­ній Україні розгорнулася насильницька і всеохопна радянізація всіх сторін соціально-економічного і культурного життя краю. До цього процесу залучалися працівники партійно-комсомольського, державного апарату, службовці правоохоронних органів, держав­ної безпеки, культури і освіти. Лише в сільські Школи західноукраїнських областей у 1944- 1950 роках було направлено 44 тис, учи­телі», у міста —г 20 тис. кваліфікованих робітників, чимало інженерно-технічних працівників. У 1950 р. у Західній Україні на­раховувалось 88 тис. комуністів проти 31 тис. у 1946 р. За корот­кий час було створено радянський, партійний, господарський і карально-прогресивний апарат, який контролював усі сфери жит­тя західних українців. Представників місцевого населення в цьому апараті було мало, бо більшовицький центр їм не довіряв. По суті це була колоніальна адміністрація.

Радянізація економічного життя західних областей здійснюва­лася за «старим сценарієм», обов'язковими компонентами якого були індустріалізація і колективізація.

Розвиток промисловості здійснювався швидкими» темпами і двома обновними напрямами відбудова і реконструкція тради­ційних галузей (нафтова, побутова, деревообробна) та розвитку нових (машинобудівна, приладобудівна, хімічна, електротехнічна).

У цей час зароджується державна швейна та хімічна промисло­вість, зростає видобуток та переробка нафти, газу, організовується геологорозвідувальні експедиції для пошуку нових покладів нафти і газу, а також інших сировинних і мінеральних ресурсів, зокрема сірки, мінеральних вод, формується система промисловості та торговельно-споживчої кооперації.

Уже в 1945-1946 рр. розпочали випуск продукції львівські за­води електроприладів та електроламп, телеграфно-телефонної апа­ратури, сільськогосподарських машин. У 1949 р. налагодив випуск продукції завод автонавантажувачів. Ключові посади в управлінні промисловістю обіймали вихідці з інших регіонів країни.

Якщо наприкінці 1945 р. в західних областях України було ли­ше 145 колгоспів, то на середину 1950 р. кількість колгоспів досяг­ла 7 200, а кількість об'єднаних у них селянських дворів дорівню­вала 1,5 млн. Отже, 1950 р. став роком суцільної колективізації краю. Примусова колективізація, антинародна податкова політи­ка викликали незадоволення селян, які поповнювали лави вояків УПА, підпільного опору структур ОУН.

Прийом «Кубування»

Порівняйте, як відбувалась колективізація та індустріалізація в УСРР у 30-х рр. та в Західній Україні у повоєнний період.

•     Поясніть вислів «старий сценарій». Коли й у зв'язку з чим його застосовували?

·        Назвіть галузі промисловості, які набули розвитку в Західнії Україні у повоєнний період.

·        Вкажіть причини, які? примушували західноукраїнське населення поповнювати лави УПА.

·        Визначте позитивні заходи, здійснені радянською владою на західноукраїнських землях.

·         Доведіть, що 1950 рік став роком суцільної колективізації краю. Репресії проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

 Самостійне опрацювання

Результати роботи з інформацією заносять до таблиці

Факти	Судження	Позитивні явища	Негативні явища

Збройний опір УПД                                                           ;

Прийом «Ажурна пилка»

 Учні самостійно опрацьовують матеріал.

I етап — представники раніше сформованих трьох груп об'єд­нуються в нові робочі групи. (Частина знайомиться з бороть­бою УПА протягом 1945-1949 рр., частина — з методами бо­ротьби органів МВС — МДБ проти вояків УПА протягом 1944-1952 рр. та наслідками цих заходів).

IIетап — повернення до первинних робочих груп.

 III етап — обмін новою інформацією.

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI.         Оцінювання

Коментування усних відповідей, аналіз карток самооцінювання  та роботи в групах.

VII.        Домашнє завдання

1.             Опрацювати § 15 підручника,

2.      Розглянути документи на С. 99-100 підручника.

3.      Підготувати картки з питаннями для однокласників.

УРОК 4

Культурне життя в Україні у другій половині 40-х — на початку 50-х рр.

Мета: розглянути труднощі відродження культури, розкрити, яким було становище народної освіти, ознайомитися з досягнення­ми науни, простежити розвиток літератури і мистецтва у даний пе­ріод, визначити передумови наступу тоталітаризму на культуру, розвивати уміння систематизувати матеріал, виступати перед ауди­торією.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник з історії України, документи, підруч­ник «Історія України. Неупереджений погляд», твори М. Стельма­ха, Ю. Яновського,  М. Рильського, Остапа Вишні та ін.

Основні поняття: "український націоналізм, космополітизм, русифікація, ВАСХІПЛ, соціалістичний реалізм, «жданівщина», «лисенківщина».

Хід Уроку

I.             Організаційний момент уроку

II.          Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Даний матеріал нам допоможе розглянути основні напрями розвитку науки, проблеми і труднощі розвитку культури, ознайомить з надбанням літератури і мистецтва. Під час опрацювання  теми ми визначимо наслідки «ждановщини» та «лисенківщини». Цей матеріал ми використаємо під час вивчення культурного  життя в Україні у пізніші періоди.

Користуючись журналістськими питаннями Хто? Що? Коли?
Які? Чому? Як? Де? Куди? та ін. учні формулюють питання, на |
основі яких буде визначена мета заняття.          і

III.                                                        Вивчення нового матеріалу       

Труднощі відродження культури; народна освіта

Випереджальне завдання

Учні розкривають дані питання, готують презентації.

Використання прийомів «Атака на слухача»,

   «Атака на доповідача»

Спочатку доповідачі ставлять питання, потім дають відповіді
на поставлені їм питання.

Розвиток літератури і мистецтва

Огляд виставки літератури, коментар учителя Усі митці зобов'язані були творити у рамках так званого соціа­лістичного реалізму, який зводив функції мистецтва до коменту­вання і прославляння діяльності Сталіна та створеного під його ке­рівництвом тоталітарного, режиму, а жорстокі реалії війни, труднощі повоєнного лихоліття, на сторінки літературно-художніх видань не потрапляли. Така доля спіткала «Україну в огні», «Що­денник» О. П. Довженка та інші твори.

Але навіть за цих несприятливих умов українським письмен­никам вдалося створити чимало яскравих і колоритних творів. З'являється трилогія 0. Гончара «Прапороносці», перша частина роману М. Стельмаха «Велика рідня» під назвою «На нашій зем­лі», «Київські оповідання» 10. Яновського, прозові твори Остапа Вишні. Удосконалювали свою творчу майстерність М. Рильський, П. Тичина, В, Сосюра, А. Малишко. Творчість цих митців літературного процесу в Україні у повоєнні часи.

На традиційно високому рівні перебувало театральне мисте­цтво. Захоплення глядачів викликали вистави творчих колективів за участю майстрів сцени Б. Гмирі, С. Козака, В. Огневого, Н. Ужвій, Г.Юри і багатьох інших. Розвивалось музичне мистецтво, живопис, графіка, скульптура.

Передумови наступу тоталітаризму на культуру

Робота над формуванням понять

Соціалістичний реалізм — художній метод у літературі і мистецтві, який вимагає зображення дійсності відповідно до комуніс­тичної ідеології        .

Космополітизм — теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу, національної культури, політики.

•  Русифікація — процес нав'язування російської мови у всіх сфе­рах діяльності та утискання української культури.

Лисенківщина — боротьба і переслідування науковців, які працювали в галузях так званих ідеалістичних «лженаук», зокрема генетики.

Ждановщина — процес повоєнної ідеологічної «проробки» ху­дожньої інтелігенції, очолений А. Ждановим.

ВАСГНІЛ— Всесоюзна академія сільськогосподарських наук ім. Леніна.

Визначення передумов наступу

1.             Зіткнення митців із тоталітарною системою через намагання
перших нетрадиційно висвітлювати нові теми і прагнення
останніх не допустити нововведень і контролювати цей процес.

2.      Вибух творчої активності покоління переможців, яке пережило найжорстокішу війну і важко піддавалося бюрократичному
контролю.

3.      Відчуття сталінським керівництвом невпевненості свого становища в в Україні

Прийом «Кубування»

1.      Порівняйте становище культури у довоєнний і повоєнний пе­ріоди.

2.      Поясніть вислів «соціалістичний реалізм», «космополітизм». До чого призводили ці явища?

3.    Назвіть майстрів художнього слова та їх твори.

4.      Укажіть причини наростання невдоволення в середовищі творчої інтелігенції.

5.             Визначте, на якому рівні і чому перебувало українське театральне мистецтво.

6.      Доведіть, що українська культура зазнавала утисків з боку тоталітарного режиму.

Прийом ПОМІЧ або читання з позначками Текст читають з позначками:

•    «V» — відома інформація;

«—» — суперечить попередній інформації; «!»—важлива інформація;

•    «?»—незрозуміла інформація.

IV.         Закріплений вивченого матеріалу

Відповіді на журналістські питання, поставлені на початку | уроку.

V. Домашнє завдання

1.             Опрацювати § 16 підручника.

2.             Заповнити таблицю «Розвиток науки».

3.      Підготувати повідомлення за темами:
«Досягнення науки і техніки»;

«Діяльність майстрів художнього слова в умовах "ждановщини"».

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ, 10 КЛАС

УРОК ЗА ТЕМОЮ

«Україна в другій половині 1919 р.

Боротьба українських армій з білогвардійцями»

Мета: розглянути хід бойових дій на території України в 1919 р., визначити причини невдач, їх наслідки для УНР і ЗУНР; формувати вміння працювати з документом, визначати головну думку, ставити запитання до прочитаного, простежити зв'язок по­дій початку XX ст. із сучасністю, виховувати почуття єдності, толе­рантності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з історії України; В.В.Петровський,  Л. О. Радченко, В. І.Семененко. Історія України :Неупереджений  погляд: Факти. Міфи. Коментарі. — X.: ВД «ШКОЛА», 2007; ат­лас, карта, документи, ілюстрації.

Основні поняття: «білий рух», білогвардійці, політична неста­більність, УГА, «єдиноіієііодільці», Зимовий похід, контрнаступ, Добровольча армія.

ХІДУРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II.         Актуалізація опорних знань

Бесіда

1.   Яку територію України навесні—влітку 1919 р. контролювала

радянська влада?

2.   Яку політику здійснювали представники радянської влади

в Україні?

3.      Як до неї ставилось населення?

4.      Які території контролювала Директорія?

5.      Яку політику здійснювала Директорі на контрольованих українських землях?

6.      Як до неї ставилось населення?

III.       Мотивація навчальної діяльності

Що знаємо?	Про що хочемо дізнатись?	Про що дізналися?
1.Більшістьконтролюва­ли Лівобережну, Правобережну Україну Україну; з квіт­ня — Південь і Крим. 2.   Встановили «червоний терор», запровадили полі­тику «воєнного комуніз­му», створювали нову сис­тему управління. 3.   Населення не погоджува­лося, чинило опір, почас­тішали бунти, які охопили Київщину, Полтавщину, Чернігівщину. 4.   На заході більшовики за­кріпились по лінії.  Староконстянтинівка — Проску­рів — Кам'янець-Подільський. 5.   Зайняли оборонну пози­цію, шукали шляхи збли­ження з УГА	1.   Якою була воєнно-політична ситуа­ція? 2.    Звідки наступали ' білогвардійці, вій­ська УГА, Дирек­торії?  3.   Чим закінчилося протистояння?   4.    участь більшо­вицьких військ.  5.   Наслідки.            6.  Чи буди ще сили, яким протистояли українські армії?  7.   Наслідки проти­стояння.  8.    Причини невдач

Учитель. Історичні події повторюються. Як діяти у тій чи іншій ситуації у сучасному житті? На такі питання можна знайти відповідь, зазирнувши у минуле. Які помилки призвели до втрати Україною не­залежності? Як населення переживало кризу у ті часи? Що можна застосувати для подолання сучасної кризи? Яких помилок не слід при­пускатись, спираючись на досвід попередніх поколінь? На цьому за­нятті ми спробуємо надати відповіді на ці запитання.

IV. Оголошення теми і виведення мети

Прийом «Знаємо — Хочемо дізнатись - Дізналися» У першу колонку заносяться опрацьовані відомості за даним матеріалом (актуалізація), у другу — завдання уроку (мета), у тре­тю — що дізналися (підсумок — заповнюється наприкінці уроку).

V.                Вивчення нового матеріалу

 Розташування військ

Робота в малих групах з картою

Запис у зошити розташування військ. Денікінські війська — Південь і Схід України. Захід — Директорія; Північний Захід — Польща. Центр і Північ контролювали більшовики.

Наступ білогвардійців

Опрацювання матеріалу,

використовуючи прийом «Читання з позначками» ПОМІЧ

Позначки;

•    «V»—відома інформація;
«!»— важлива інформація;

.      «-» — інформація суперечить попередньо вивченому матеріалу;

•    «?»—незрозуміла інформація.

Учні самостійно опрацьовують даний пункт, аналізують інфор­мацію.

Прийоми «Атака на учня» та «Атака на вчителя»
Під час «Атаки на учня» учні ставлять запитання своїм одно­
кл; під час «Атаки на вчителя».— учителеві. Цим можуть
скористатися ті учні, у яких виникли питання під час опрацювання матеріалу.

Контрнаступ військ УНР і ЗЗШР

Посилена лекція

У ч и т є л ь. 17 липня 1919 року війська УНР залишили Схід­ну Галичину, відступили за річку Збруч. Потім УГА об'єдналась з армією УНР, співвідношення сил спільного війська становило , відповідно 80 тис. і-15 тис. Керували армією Зеленський і Ангел. Війська захопили і тримали під контролем територію завдовжки 350 і завширшки 90 км, яка окреслювалася із заходу р. Збруч, зі сходу по лінії Жмеринка — Вапнярка, з півночі — Гусятин - Бар. Успіх мали незначний, бо вдалим діям нерешкоджшґа від­сутність консолідації як у військових, так і в політичних спра­вах. Петлюра не довіряв Є.Петрушевичу, галичани не довіряли «східнякам».

Петрушевич пропонував боротись з Польщею,а союз укласти
з Денікіним. Виннеченко виступав за союз з Росією, закликав бо­ротись з Денікіним. Не було злагоди і в наступальних діях. Сили
армії розділились. УГА пішла па Київ, війська УНР на південні
області України. Цей крок призвів до ослаблення армії і не приніс
перемоги. 30 серпня більшовики залишили Київ. Його зайняла УГА на чолі з Кравсом. Потім підійшли війська Денікіна; якими
керував Бредов. Між арміями було укладено угоду, згідно з якою
УГА мала залишити Київ і відступити до Василькова. 24 вересня
Директорія УНР оголошує, війну білогвардійцям.

Робота з документом Визначення фактів і суджень. Проводиться шляхом заповнення таблиць.

Факти	Судження

Прийом «Торнадо»

Клас ділиться на групи, кожна з яких по черзі відповідає на за­питання.

·        Назвіть позитивні явища у боротьбі;

•         Назвіть негативні явища у боротьбі.          

Поразка українських армій

Самостійне опрацювання

Закріпити даний матеріал можна шляхом використання прийому «Дошка запитань». На дошці записуються питання, па які слід надати відповіді. Запитання, на яке знайшли відповідь, вити­рається, працюють доти, доки дошка не стане чистою.

Орієнтовні запитання

1.             Які території захопила Польща?

2.      У якому становищі опинилась УГА і армія УНР?

3.      Як закінчила свій бойовий шлях УГА?         '

4.      Що вам відомо про Зимовий похід? У чому полягало його значення?

VI. Підбиття підсумків

     Повернення до таблиці «Знаємо — Хочемо дізнатись — Дізна­лися», заповнення колонки «Дізналися».

Запасний варіант: використання прийому «Якщо б...»

•   Поміркуйте, якими були б військові здобутки, якщо б УГА та
армія УНР дійшли згоди в питаннях військового і політичного
характеру.                       .

Поміркуйте, як розвивалася б Україна, якщо б Директорія УНР утрималась при владі.

VII.        Оцінювання

VIII.       Домашнє завдання

1.        Опрацювати § 31 підручника.

2.        Підготувати картки для перевірки домашнього завдання на  наступному уроці.

3.Написати твір-есе «С. Петлюра — символ боротьби українців
за створення незалежної, демократичної держави».

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ, 7 КЛАС

УРОК ЗА ТЕМОЮ

«Початок польського та литовського володарювання

на українських землях»

Мста: дослідити процес експансії Польщі та Великого князів­ства Литовського на українські землі, проаналізувати й порівняти поведінку польських і литовських магнатів на українських зем­лях, розвивати вміння давати оцінку діям історичних осіб, висту­пати перед аудиторією; виховувати шанобливе ставлення до мину­лого свого народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з розділу «Українські зем­лі у складі Великого князівства Литовського та інших держав».

Обладнання: підручник з історії України, атлас, картки з до­датковою інформацією, ілюстрації.

Основні поняття: магнат, шляхта, Жмудь, унія, Кревська унія.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Виведення учнями мсти уроку, спираючись на опорні питання: Коли? Чому? Які? Хто? Що? Де?

III.         Мотивація навчальної діяльності

У ч и т є л ь. Даний матеріал допоможе простежити вплив Люб­лінської унії на подальші державотворчі процеси в Україні.

«Прийом «Навчаючи — вчуся»

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення за темами:

·         «Вторгнення Польщі на Галичину»;

·        «Поширення влади Великого князівства Литовського на укра­їнські землі».   

IV. Вивчення нового матеріалу    ■

Робота з документами

Документ і. З листа Папи Римського Бенедикта ХІІ . краківському римо-католицькому єпископу

 Із представленого нам прохання цього короля (Казимира III, 1341 р.) ми нещодавно дізналися про те, що коли народ русинів за допомогою отрути убив Болеслава, князя"Русі, сина віруючих бать­ків і двоюрідного родича згаданого короля... тоді король, уражений, цим злочином і прагнучи помститися за зневагу християнської ві­ри, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей на­род, який і йому самому завдав багато шкоди...

...Король уклав договір... який засвідчив присягою, що збереже ) за... народом усі їхні обряди, права та звичаї. Проте король виказує сумнів, чи буде він діяти цим самим відповідно до волі Бога. Тому він просив, щоб ми прихильно звільнили його від цієї присяги.

Запитання

1.        Про яку подію розповідає автор у листі?

2.         « Як пояснив польський король Казимир III причину свого вторгнення в українські землі?

З.    Чому король Казимир III був готовий порушити укладену угоду?

Джерело 2. Із хроніки Київського Михайлівського монастиря

Народ же цей (Литовці) даниною звірів, медів, віпиків, лика й іншого руським князям служив. Коли ж він побачив, що його гос­подарі (князі руські) розбиті та,тарами, він змужнів... почав залишкам русичів чинити насильство та остаточне спустошення; спусто­шені землі заселяв своїми людьми і на знесилених русичів владу свою поширив. І поволі з часом всю (землю руську) перебрав від та­тар у своє володіння і став володіти широкими її просторами, і баскаків, тобто прикажчиків, що збирали з неї данину для заволзько­го царя, прогнав...

Запитання 1.    Яку данину сплачували литовці руським князям?

       

2.      Чим був зумовлений наступ Литви на українські землі?

3.      Кого мав на увазі хроніст, згадуючи про «заволзького царя» ?

Робота з атласом Карта «Українські землі»

1.             Назвати і показати держави та їх столиці, що захопили землі
Галицько-Волинської держави.

2.      Які українські території відійшли до Великого князівства литовського?Які українські землі потрапили у васальну залежність від
Польського королівства?

Прийом «Кубування»

1.             Порівняйте, як поводилися на захоплених українських землях
литовці і поляки? .    -           ,

2.      Поясніть вислів: «Старого не порушувати, нового не вводити».

3.      Назвіть, території яких князівств увійшли до Великого князів­ства Литовського.

4.      Укажіть причини, що призвели до швидкого захоплення укра­їнських земель.

5.      Визначте, як змінився сіслад населення Великого князівства
Литовського після приєднання українських та білоруських зе­мель.

6.      Доведіть, що литовці запозичили значну кількість українських
традицій, законів та звичаїв.

Словникова робота

З'ясувати значення слів: магнат, шляхта, Жмудь, унія, Крев­ська унія.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського

Самостійне опрацювання пункту «Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського».

Кревська унія

Використання прийому ПОМІЧ (читання з позначками) Опрацювання пункту «Кревська унія».

Причини

1.             Боротьба за литовський престол.

2.      Ослаблення князівства.

3.      Загроза Тевтонського ордену.

4.      Відсутність короля у Польщі.

5.      Взаємна необхідність укласти союз - унію

V. Підбиття підсумків

Прийом «Трикрокове інтерв'ю» Клас ділиться на три групи. 1-а група ставить запитання, 2-а група — відповідає, •      3-я група коментує відповіді. Потім групи міняються ролями.

VI.         Домашнє завдання

1.             Опрацювати § 20 підручника.

2.      Дати письмові відповіді на питання 4, 7, 8.

3.      Підготувати виступ на тему «Кревська унія: «за» і «проти».

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ, 6 КЛАС

УРОКУЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ за темою «Греція V — IV ст. до н. є.»

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів; розвивати вміння і навички роботи з тестами, працювати в парах, сприяти розвиткові мислення, уміння порівнювати життям греків у давни­ну та у сучасному світі, робити висновки; виховувати чесність, то­лерантність, вміння самостійно оцінювати свої знання.

Тип уроку: систематизації й узагальнення матеріалу.

Обладнання: підручник, карта, картки з індивідуальними за­вданнями, ілюстрації.

Основні поняття: греко - перські війни, афінська демократія, акрополь, пелопоннеська війна.

ХІДУРОКУ

І. Організаційна частина уроку

Інструктаж щодо проведення

та оцінювання учнівських відповідей

У ч и т є л ь. Під час уроку нам допомагатиме «Дошка запитань». Після опрацювання певної теми запитання знімаються. Навчальна мета уроку буде досягнута, якщо дошка залишиться чистою.

За правильну відповідь учпі виставлятимуть собі бали, що по­значатимуться прямокутниками відповідного кольору: рожевий — 4 бали; синій — 3 бали; зелений — 2 бали; коричневий — 1 бал.

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т о л ь. Ми узагальнимо ваші знання з історії давньогрець­кої культури і з'ясуємо, як вона впливала на подальший розвиток цивілізації.

III.         Основна частина уроку

Робота з плакатом «Греко-перські війни»

1.   Скільки було греко-перських війн?
А    4;

Б     3;

В     5.

2.   Марафонська битва відбулася:

А.   520р. до н.е.;                                                                    ,

В     490р. до н.е.;

 В     470 р. до н.е.

3.   На честь перемоги у цій битві виникли змагання:
А    марафонська боротьба;

Б     фехтування;

В    марафонський біг.

4.   При Фермопілах греки:
А    перемогли;

Б     програли;

В    битва закінчилася перемир'ям.

5.   У вересні 480 р. до н.е. відбулася битва:
А    Марафонська;

Б    Саламінська;

В     при Фермопілах.

6.   Греко-перські війни закінчилися:
А    449 р. до н.е.;

Б    477 р. до н.е.;

 В    480 р. до н.е.

7.            Чому, незважаючи на поразку у битві при Фермопілах, вшано­вують греків?

8.     Що допомогло грекам перемогти в битві у Саламінській протоці ?

9.     Чим закінчилися греко-перські війни? Яке це мало значення
для Греції?

10.Як ви розумієте вислів: «Війна між Грецією і Персією була не
просто війною, в якій зіткнулися два світи, — Європа і Азія.
У пій вперше зіткнулися дві форми правління — деспотія
і грецька демократія»?

Робота з плакатом «Афінська демократія»

1.             За часів правління якого стратега процвітала афінська демо­кратія?

2.      Що означає слово «демократія»?

3.      Яким чином виявляв свою владу народ?

4.      Які питання обговорювалися на народних зборах?

5.      Куди витратив Перікл частину грошей, які йому сплачували
грецькі міста для того, щоб афіняни їх захищали?

6.      Чому цю роль не поклали па Спарту?

7.             Як оцінювали Перікл а сучасники? Як він сам оцінював свою
діяльність?

8.      Якою є ваша оцінка Перікла як стратега?

9.      Які наслідки мала Пелопоннеська війна для Афін і для Спарти?

10. Дайте оцінку діям спартанців у цій війні.

Побут, спорт, культура греків

1.             На чому писали греки?

2.      Хто такий педагог у греків і у нас?

3.      Як навчали дівчаток,а як хлопчиків?

4.      Які слова прийшли до нашої школи з Давньої Греції?

Грецькі філософи

1.             Назвіть грецьких філософів?

2.             Яким чином відбувалось і навчання у грецькій філософській
школі?

3.      Охарактеризуйте одне з висловлювань філософів.

4.      Які поняття часів Давньої Греції ми вживаємо у сучасній науці?

Грецька родина

1.             У родині бідного чи заможного ви зупинились?

2.      Де вас розмістили? Які там меблі?

3.      Чим вас пригощали?                                          .         .

4.      Що привезли на згадку?

Грецький театр

1.             Який вигляд мав театр?              .

2.      З яких частин складався театр? Що вони означали? Чи зараз ми користуємося цими словами?

3.      Які види вистав за жанрами були в репертуарі?

4.      Хто був автором вистав?        

Геродот

1.                                   Ким був Геродот? У якому столітті він жив?

2.                 Автором яких-книг він є?

3.                 Якими країнами подорожував?

4.                 Які відомості наводить Геродот про минуле українських зе­мель?

Олімпійські ігри    

1.             Розкажіть, хто, де і коли започаткував олімпійські ігри. Чому їх так називали?                                                           

2.      Хто і коли відновив Олімпійські ігри у наш час?

3.      Які види спорту входили до програми змагань?

4.      Хто мав право брати участь у змаганнях?

Робота з плакатом «Античні міста-колонії

у Північному Причорномор'ї»

Установіть зв'язок сучасної України зі Стародавньою Грецією.

IV.        Підбиття підсумків

V.         Домашнє завдання

1.             Повторити §§ 34-37.

2.      Скласти кросворд за темою «Культура Давньої Греції».

Проект «Повоєнні мирні конференції: тестові завдання»

Мета: опрацювання історичної літератури задля складання тес­тових завдань; розвиток інформаційної, пошуково-дослідницької, творчої компетентностей, а також предметно-історичних - часу, простору та джерел інформації; виховання поваги до дипломатич­ного врегулювання складних ситуацій.

Кінцевим результатом проекту можуть бути творчі учнівські доробки у вигляді тестів (можуть виконуватися як письмово, так і в електронному вигляді). 

Тип проекту: технологічний.

Матеріали і рссурси: у процесі роботи використовуються ма­теріали з періодичної преси, довідкової літератури, мережі Internet. Можливі джерела інформації: Хрестоматія по новой истории. ­,М., 1953; Долуцький И.И., Журавлева В. И. Всемирная история ХХ века; Неру Д. Взгляд на всемирную историю. - М., 1975, Джонсон П. Современность / Мир с двадцатьгх по девяностые годы. В 2-х т; - Т. 1. - М., 1999.

Створюється протягом вивчення теми «Облаштування повоєн­ного світу».

Робота над проектом

 У зв'язку із запровадженням в сучасну освіту обов'язкового зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників учи­телеві доцільно час від часу пропонувати учням проекти, спрямо­вані на розвиток уміння складати й розв' язувати тестові завдання з історії.

Отже, під час вивчення теми «Облаштування повоєнного світу» в рамках проектної технології може бути створено проект, розрахо­ваний на складання учнями тестових завдань. Робота над проектом вимагає, аби в учнів були розвинені загальнопредметні компетен­ції - інформаційна, пошуково-дослідницька, творча, причому на досить високому рівні.

На пошуковому етапі проекту відбувається визначення теми, пошук та аналіз проблеми, постановка мети. Проблему для учнів

може становити невідповідність між знаннями про процес скла­дання тестів та уміниями здійснювати пропановану діяльність. Ця робота буде виконуватися для кращого розуміння специфіки тестових завдань.

У роботі над даним проектом бере участь невелика кількість учнів. Учителю треба підтримати створення ініціативної групи з трьох-чотирьох чоловік.

    На аналітичному етапі проводиться збирання, вивчення інфор­мації. На основі обробленого матеріалу триває пошук оптимально­го способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяль­ності, відбувається покрокове планування робіт з урахуванням аналізу ресурсів.

Практичний етап даного проекту передбачає виконання запла­нованих технологічних операцій, зокрема складання тестових за­вдань. Учителеві потрібно домагатися, щоб тести були різними за складністю та розкривали хронологічні, просторові, фактологічні, термінологічні, історико-особистісні та причинно-наслідкові ас­пекти історичного матеріалу. Наведемо приклади таких тестових завдань:

І. Завдання цієї форми складаються зі вступного запитання та чотирьох варіантів відповідей, серед яких потрібно вибрати один правильний:

1. Коли відбулася Паривька мирна конференція?

А) Квітень 1917- травень 1918 рр.;

Б) липень 1918 - лютий 1919 рр.;

В) січень 1919 - січень 1920 рр.;

Г) липень 1918 - січень 1920 рр.

2.    Ліга Націй існувала протягом _ (продовжте речення):

А) 1920-1945 рр.;

Б)1919-1945 рр.;

В) 1919-1946 рр.;

Г) 1921-1939 рр.

3.    Місто, де містилася штаб-квартира Ліги Націй:

А) Монте- Карло;

Б) Чикаго;

В) Лондон;

Г)Женева.

4.    Яка територія за Версальським мирним договором відійшла від Німеччини до Франції?

А) Ганповер і Пфальц;

Б) Ельзас і Лотарингія;

 В) Східна Пруссія;

     Г) Північний Шлезвіг.

5.    Що означає термін «репарації»?

А) Перехід будь-якого майна до державної власності;

Б) допомога країн-переможців переможеним країнам;

В) безкорисне постачання зброї однією країною іншій;

       Г) поернення переможеною країною завданих збитків пере­можцеві.

6.    Анексія - це _ (продовжте речення):

А) грошова виплата;

Б) загарбання чужої території;

В) ПРИватизація чужої території;

Г) те саме, що й коптрибуція.

7.    Яку посаду обіймав Девід Ллойд-Джордж?

А) Прем'єр-міністр Англії;

Б) президент США;

В) канцлвр Німеччини;

Г) президент Франції.

8.    На конференції в Лозанні позицію Великої Британії презенту­вав її міністр закордонних справ - _ (продовжте речення):

А) А. Бріан;                

 Б) О. Юнг;

В) В. Ратенау;

Г) Дж. Кервон.

9.    Які країни уклали між собою Раппальський договір про віднов­лення дипломатичних відносин і взаємну відмову від повоєн­них претензій?

А) Німеччина і Франція;

Б) Німеччина і царська Росія;

В) Радянська Росія і Німеччина;

Г) Росія і Нідерланди.

10.Комп'єнське перемир'я було підписано між _ (продовжте ре­чення):

А) країнами Четверного союзу і країнами Антанти;

Б) Німеччиною і країнами Антанти;

В) Німеччиною і ВелИІ<оЮ Британією;

Г) Німеччиною і Францією.

11.Суверенітет і державна цілісність Китаю, принцип «рівних. можливостей» у торгівлі з ним були закріплені у рішеннях

А) Паризької конференції;

Б) Вашингтонської конференції:

В)Локарнської конференшї;

Г) Лозанської конференції.

12.План Юнга передбачав ліквідацію всіх видів контролю союзни­ків над фінансами і господарством _ (продовжте речення):

А) Бельгії;

Б) Росії;

В) Німеччини;

Г) Австрії.

ІІ. Завдання цієї форми складаються зі спільного встипного запи­тання та чотирьох завдань, повначених буквами, до кожного . з яких потрібно підібрати один варіант відповіді, позначений цифрою.

13.Встановіть відповідність між подіями і датами.

А) 1923 р.            1) Лозаннська конференція

     Б) 1926 р.            2) Мораторій Гувера

     В) 1929 р.           3) Рурська криза

     Г) 1931 р.           4) Гаазька конференція

Д) 1932 р.

14.Встановіть відповідність між мирними договорами і країнами, долі ЛІ<ИХ там вирішувалися.

А) Сен-Жерменський        1)Німечинна

    Б)Тріанонський                 2)Угорщина

    В) Нейїський                3)Австрія

     Г)Севрський                      4)Туреччина

       5)Болгарія

15.Встановіть відповідність між поняттями та їх значеннями.

А	Ратифікація	1	Міжнародний договір політичного змісту
Б	пакт	2	Затвердження органами верховної законодавчої влади міжнародного договору
В	демілітаризація	3	Платіж переможеної держави державі – переможниці
Г	контрибуція	4	Роззброєння, ліквідація згідно з міжнародним договором військових озброєнь та укріплень
Д	демаркація

16.Встановіть відпоuіДllість між крнїцами та Їх політичними ліде­рами.

А	США	1
Б	Франція	2	Г.Штреземан
В	Австро – Угорщина	3	О.Чемберлен
Г	Велика Британія	4	А.Бріан
Д	Німеччина

ІІІ.3авдання цієї форми складаються з інстрикції та чотирьох подій, які треба розташувати у правильній послідовності,

17.Встановіть хронологічну послідовність подій:

А) Генусаька конференція;

Б) вашингтонська копференція;

В) Лозаннська конференція;

Г) Локарнська конференція.

18.Встановіть хронологічну поелідовність.

А) Підписання В. Ратенау і Г. Чичеріним договору в Рапалло;

Б) підписання пакту Бріана-Келлога;

В) прийнят-гя плану Дауеса;

Г) прийняття плану Юнга.

19.Розташуйте структурні підрозділи Ліги Націй у логічній послі­довності, за рівнем повноважень.

А) Секретаріат на чолі з Генеральним Секретарем;

Б) Асамблея Ліги Націй;

В) Мандатна комісія Ліги Націй;

Г)Рада Ліги Націй .

На презентаційному етапі відбувається підготовка матеріалів в електронному чи письмовому вигляді. Результати проекту реко­мендується «втілювати у життя», тобто проводити перевірку знань серед учнів класу. Такою перевіркою може бути проведення брейн­рингу за тестами товаришів по класу.

На контрольному етапі учитель окремо аналізує й оцінює результати виконання кожного учнівського проекту.