Проект (Спарений узагальнюючий урок з історії України у 8 класі) Тема: Богдан Хмельницький: людина, політик, дипломат, полководець.

                                                          Історія - насправді безмежні біографії.

                                                          Історія світу складається з біографій                                                                       визначних людей.

                                                                                                                                                                                                                                                  Т. Карлайл

         Мета: сформувати знання про Б. Хмельницького, як державного діяча, полководця; допомогти учням з’ясувати його роль і місце в українській історії,  спираючись на оцінки істориків і дослідників, сучасників і нащадків; навчити учнів аналізувати, зіставляти історичну інформацію; розвивати вміння самостійно визначати роль людського фактора в історії, давати різнобічну характеристику історичній особі; розкривати внутрішні мотиви її дій; виховувати інтерес до історичного минулого.

          Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

-         відтворювати образ Б. Хмельницького;

-         визначати яке місце посідає гетьман в історичному процесі України;

-         мати глибокі знання з історії Національно – визвольної війни;

-         зіставляти мотиви і наміри Хмельницького і його оточення з практичними формами їх здійснення;

-         вміти давати характеристику видатним діячам , спираючись на знання здобуті під час аналізу джерел і зіставлення різних відомостей;

-         вести дебати, відстоювати свою думку;

-         практично застосовувати теоретичні знання;

-         висловлювати власну думку щодо діяльності Б. Хмельницького як політика, дипломата, полководця.

        Тип уроку: дослідницький урок – проект з елементами дискусії.

        Обладнання: портрет Б.Хмельницького, презентація «Б. Хмельницький» та історичні тексти, виставка літератури з даної теми, мультимедійний центр.

Хід уроку.

1.     Організаційний момент уроку.

2.     Мотивація навчальної діяльності учня.

А) Власними зусиллями збудував державу з новим устроєм і соціальними відносинами, з упорядкованими фінансами, з великою армією, ввійшов у зв’язки з усіма сусідніми і дальшими державами(І.Крип’якевич)

Б) За маскою сильної особистості ховався хитрий та часто безглуздо жорстокий егоїст. Ніякої держави Хмельницький ніколи не будував, він завжди хвилювався за особисту владу та за те, як залишити булаву у своїй власній родині. Перший кіл у систему козачої демократії загнав саме він.(Олесь Бузина, журналіст, письменник)

       Завдання: до кінця уроку:

1.     Висловіть свої бачення та думку щодо діяльності Б. Хмельницького.

2.     Оберіть характеристику, яка на вашу думку є найбільш об’єктивною

       Дослідницько – пошукова робота.

Учні діляться на групи:

1 – «Психологи», 2- «Історики»,3- «Симпатики Б.Хмельницького»,

4- « Противники Б. Хмельницького», 5-“Соціологи”

    

       Учитель. Сьогодні ми спробуємо створити образ людини, полководця, державного і політичного діяча, якому немає рівних у нашій історії. Нікого так не любили і не звеличували. Водночас його проклинали і засуджували. Кажуть великим людям може судитися чи то велика любов чи то велика ненависть. Безперечно такою людиною був славетний гетьман України Б.Хмельницький.  

      У середині XVII ст. під акомпанемент грому гармат і

залпів самопалів, що ознаменували народження нової    

держави - Козацької республіки, на арену політичного життя Європи рішуче ступила досі незнана людина, дії якої швидко привернули увагу інших народів.

     Вражені масштабами політичної, військової і дипломатичної діяльності цього діяча, сучасники часто порівнювали його з жорстоким вождем гунів Аттилою, прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом,      

мужнім Тамерланом, італійським політичним мислителем  Макіавеллі.     

"Сей образ зобража козацького героя,

Подібний грекам тим, от кого впала Троя Помпею й Цезарю, що славнії у Римі Хмельницький рівний став ділами в нас своїми..,

У) Незборений в боях, дістав був добрий кінець, - Вітчизні сином був, достойний став отець".

                                                                                          Анонім XVII ст.

Гласив напис на портреті Б. Хмельницького що був виставлений над його похованням у церкві містечка Суботова. Згодом Шевченко напише

"... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну.

Ой Богдане, Богданочку! ь Якби була знала У колисці б задушила Під серцем приспала"

                                                                                                   Т. Шевченко

                                       Постановка задачі

Хто ж він - великий і грізний, проклятий і уславлений?

 Ось це, ми сьогодні і постараємося з'ясувати.

Презентація групи “Психологи”.

      1-й психолог.

На дошці вивішується схема “Образ”

 

           

-  Як ви отримали інформацію про Богдана Хмельницького? Учні відповідають, що інформацію можна отримати з письмових джерел, або зображень які збереглися до нашого часу.

            - Чи можна за обличчям або портретом людини зробити висновок про риси його характеру?

         Можна. Психолог звертає увагу учнів * на те, що психологія може надати допомогу в оцінці будь-якої людини, у виробленні своєї лінії поведінки для спілкування з конкретною людиною. Можна зробити припущення про характер людини й, відповідно про її вчинки за допомогою методики "Фізогноміка"

       Учням дається таблиця "Ознаки зовнішності - риси характеру"

	Ознаки зовнішності	Риси характеру
	Широке, статечне обличчя	Упевненість у собі
	Вузьке, витягнуте обличчя	Невпевненість'у собі, боягуз
	Жорстке волосся, груба шкіра	Грубість, прямолінійність, витривалість
	М'яке волосся, ніжна шкіра	М'якість, фізична слабість, хитрість
	Широка, масивна нижня щелепа	Прагнення керувати, сміливість
	Широкі ніздрі	Впевненість в собі, в своїх силах
	Широкий лоб	Високий інтелект, гнучкий розум
	Гостре підборіддя	Впертість
	Зморшки від кутів носа до країв рота	Красномовство, вміння красиво говорити
	Рот сильно виступає вперед	Запальність
	Кути рота підняті в гору	Оптимізм
	Кути рота опущені вниз	Песимізм
	Повні губи	Щедрість
	Тонкі губи	Економність, скупість
	Складки між бровами	Точність
	Плоске підборіддя "бульдога"	Забіякуватість, злість
	Орлиний ніс	Прагнення керувати іншими (лідерство)
	Ніс з горбинкою	Людина що досягає всього самотужки
	Велика впадина у переніссі	Прагнення підкоритися, невміння самостійно приймати рішення
	Кінчик носа заламаний вниз	Недовірливість
	Кінчик носа задертий вгору	Довірливість
	Маленька відстань між носом і верхньою губою	Самозакоханість

     Робота з таблицею.

      Учитель. Розгляньмо відомі нам зображення і

Богдана Хмельницького. Найправдоподібнішим є зображення

гетъмана на гравюрі гданського майстра Гондіуса, зроблений на основі малюнка Абраама Вестфельда. На ній ми бачимо літнього чоловіка із втомленим обличчям. Тонкі брови підкреслюють і водночас владний погляд темних очей. Тонкий, трохи задовгий ніс, трохи закруглені внизу "козацькі вуса" ,міцно стиснуті губи , неважке але круте підборіддя. Можна пропустити, що він був середнього зросту, але міцної статури.    

       Учитель. Які ознаки зовнішності ми б відмітили (учні користуючись таблицею і потрібним зображенням відмічають основні риси зовнішності).

2-й психолог звертає увагу дітей на нові поняття.

Характер - це сукупність психологічних особливостей які визначають поведінку людини. ("Характер" грецьке - друк, відбиток)

У нашій мові існує понад 1500 слів, що визначають риси характеру.

   Наведіть будь ласка, приклади:

  - рішучий - розумний;

  - сміливий - щедрий;

  - добрий - працелюбний.

Фізиогноміка - наука, яка пов’язує особливості зовнішності та характер людини.

Психолог 3 повідомляє, що для визначення типу людини необхідно уявляти будову її тіла. Дає поняття про сатуру.

Пікнік - людина, яка схильна до повноти. Зазвичай добра, повільна.

Астенік - худорлява людина. Зазвичай швидка, впевнена в собі, жорстка.

Атлет - ні худа, ні товста людина.

     Вчитель.

Давайте пригадаємо основні події життя Б. Хмельницького.

Презентація групи “Історики”.

     1-й історик. «За походженням своїм він син шлях­тича, який був вигнаний і позбавлений дворян­ського звання. Зросту він швидше високого, ніж середнього, широкої кості і міцної будови. Роз­мова його і спосіб управління засвідчують, що він мав тверезе мислення і гнучкий розум. У поведін­ці він сумирний і простий, чим притягує до себе любов воїнів, але з іншої сторони, він тримає їх у дисципліні суворими покараннями. Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх за­прошує сідати, якщо вони козаки».

      Учитель. Особисті риси Б. Хмельницького ми з’ясуємо пізніше. Щоб з’ясувати обставини життя Б. Хмельницького, надамо слово Біографу.

       Історик-біограф. Народився Богдан, по хрещеному батькові — Зіновій, у місті Чигирині 27 грудня 1595 року. Дитинство та юність минали на ху­торі Суботів серед простого народу. Він розмов­ляв виключно українською мовою, у тому чис­лі з польськими панами. Хмельницький вчився в якійсь українській школі, певно, у київській, про що свідчать панографи за його підписами. Потім перебував в єзуїтській колегії у Львові, де оволодів польською і латинською мовами. Потім його бачимо на Запорожжі, звідки 1618 р. у складі війська Сагайдачного вирушив у похід на Москву на допомогу польському королевичу Владиславу, який претендував на московський трон. У цьому поході він заслужив шаблю за хоробрість. Згодом в одному з листів російських документів москов­ський цар Олексій Михайлович зазначав, що ця «шабля ганьбить Богдана».

      2-й історик. 1620 року у битві з турками (під Цецорою) батько Хмельницького загинув, а сам Богдан потрапив у турецький полон. У полоні він перебував недовго. 1621 року, коли Сагайдачний бив турків під Хотином, Б. Хмельницький очолив морський похід і розбив великий турецький флот. Наступного року він здійснив найбільш вдалий похід. 1637 року Хмельницький стає військовим генеральним писарем і не тільки керує військовою канцелярією, а й виконує важливі дипломатичні завдання і веде переговори з іноземними послами. 1638 року Богдан Хмельницький став сотником.

    Учитель, Про військовий авторитет Хмель­ницького свідчить той факт, що 1644 року до нього звертається по допомогу посол французько­го короля, який на той час вів війну з Іспанією.

Хмельницький на чолі 2 400 охочих козаків взяв участь у Тридцятилітній війні, де запорожці допо­могли французам здобути фортецю Дюнкерк.

       3-й історик. Після повернення в Україну Хмельницький знову стає військовим писарем. Перебуваючи на цій посаді, він разом з Барабашем та Ілляшем був запрошений королем до Варшави. Король вирішив за допомогою козаків «роздрату­вати турків морськими походами так, щоб ті самі проголосили війну Польщі». Умовляючи коза­ків, Владислав подарував грамоту, згідно з якою кількість реєстровців збільшувалась до 20 тис., а головне — Війську Запорозькому поверталися всі його давні права. А в цей час у Варшаві поль­ські урядовці, почали наполягати, щоб Владислав IV відмовився від обіцянок, які він дав козакам. Хмельницький скористався скасованою грамотою і почав поміж козаками поширювати чутки про її .існування, щоб підбурити до повстання.

      Історик-літописець. На той час (1646) саме скої­лась сварка у Хмельницького з підстаростою Ча- плинським через жінку, що узяв до себе Хмель­ницький і жив з нею після смерті своєї дружини Ганни. Чаплинський з дозволу Конєцпольського (чигиринського старости) напав на хутір Хмель­ницького Суботів (самого господаря не було тоді вдома), забрав хутір собі, узяв ту жінку і повін­чався з нею, а найменшого сина Хмельницького, хлопця 10 років, звелів так бити різками, що хло­пець другого дня помер.

«...Хмельницький кинувся до Конєцполь­ського і став жалітись йому, а той одказав йому, іцо ця річ йому не належить, і спровадив Хмель­ницького, щоб він позивався на Чаплинського у суді... Судді пораяли йому жалітись королеві. Тоді Хмельницький, бачачи, що з суду того нічо­го не вийде, викликав Чаплинського на поєдинок, сам-на-сам, але цей сам не пішов, а узяв із собою трьох збройних людей і з ними напав на Хмель­ницького. Хмельницький вихопив шаблю із піхви і, гукнувши: «Маю шаблю у руці, — ще не вмерла козацька мати!” - кинувся на ворогів і прогнав

їх, але за ці слова Богдана вхопили і закинули у тюрму. На щастя, старшим у в’язниці був дав­ній приятель Хмельницького полковник Кричев- ський, який випустив його, і він разом із сином своїм Тимошем втік на Запорожжя.

      Учитель (підсумовуючи) цитує уривок з тво­ру Г. Хоткевича «Два гетьмани»: «...своє горе було для Хмельницького відчуттям народного. Тож треба було собі уявити сю подорож осміяного, ограбленого козака з далекої Варшави через усю Україну, треба уявити собі, якою розкритою була його душа на всі зовнішні вражіння людських не­щасть і скільки він міг бачити безправства, на­сильства, мерзоти...»

1648 рік... Незабаром по Водохрещі Богдана Хмельницького було обрано гетьманом війська Запорозького. Кошовий на раді передав йому ко­рогву, булаву і срібну військову печатку.

        4-й історик. «Все на світі, і добре, і лихе, діється з волі Божої, визначене Божим проведінням», — писав гетьман в одному зі своїх універсалів.

Б. Хмельницький добре знав минуле України, тяжко переживав поневолення її шляхетською Польщею. У своїх документах Б. Хмельницький не раз згадував київського князя Володимира, князя Всеволода Ярославича, події з давньорусь­кої історії, про землі, що входили до складу Ки­ївського і Галицько-Волинського князівства. Він говорив про те, щоб Русь була такою, як у давні часи; називав події, що відбувалися на Україні, з того часу як вона була у складі Великого князів­ства Литовського, в Речі Посполитій, про козаць­кі повстання, війни, високо цінував діяльність гетьмана Петра Сагайдачного.

Керівник повсталого народу Богдан Хмель­ницький вважав визволення українського наро­ду основною метою війни. В одному зі своїх лис­тів він писав: «Бачу, що це сама Божа воля, щоб руський народ став вільним від польської неволі». В універсалі 1651 р. Б. Хмельницького за­значено: «Доводжу до відома всіх підданих Польської Коро­ни, що коли з Божого благосло­вення я підкорю під нашу силу і владу землі Польської Коро­ни, обіцяю звільнити вас усіх від повинностей і робіт. Платитимете тільки чинш і матимете вільності, як шляхта».

Консолідація всіх різних груп і станів під проводом Б. Хмельницького є єдина, уні­кальна і, на жаль, в подальшій історії неповторна.

        Учитель. Богдан зайнявся будівництвом нової держави, де утверджувалися традиції і зви­чаї козацької республіки. Про неї знали в Європі. Перебували

посли з Бранденбурга, Венеціанської республі­ки, Валахії, Литви, Трансильванії, Семигороддю, Молдови, Туреччини, Московського царства, на­дійшов лист від Олівера Кромвеля. Все це свід­чить про визнання молодої держави. Це яскра­во доводить одна з найбільш відомих картин Т. Шевченка «Дари в Чигирині 1649 року Богдану й українському народу» (демонструє Ті дітям), де зображені турецький, польський, московський посли, що чекають на аудієнцію гетьмана.

       5-й історик. Великий стратег був Хмельниць­кий, але він був не менш талановитим організато­ром: у війську був порядок, міцна дисципліна, на це гетьман витрачав свою силу, талант й енергію.

Ти зняв меча за віру пресвяту.

За рідний люд, знеможений у муках,

І по церквах знов дзвони загули,

І люд ожив, повеселів, одягся.

Вся Русь тобі низенько б’є чолом...

Тобі до рук Господь дав грізний меч,

Так не зверни ж з високої дороги Ні ради добра, ні ради втіх:

А пам’ятай, що лиш свята потреба Здала за мить пролиту людську кров.

Увесь народ надію поклади.

Що визволиш від рабства і неволі,

                     М. Старицъкий «Б. Хмельницький»

        Історик-краєзнавець. Одразу ж після початку Ви­звольної війни бойові дії поширилися і на тери­торію сучасної Галичини.

Мешканці більш ніж 45 міст і сіл пішли до загонів Б. Хмельниць­кого, 1648 року Хмельницький разом із селянсько- козацьким військом прибуває до міста Львів, де видає ряд універсалів, приймає послів. Пізніше став табором під Городком.

     Учитель. Результат битви під Пилявцями на Поділлі перевершив усі сподівання: 40-тисячне військо вороже вщент розгромлене. Упав Висо­кий Замок під Львовом, вся Галичина охоплена народним повстанням, Здавалося, ще один рішу­чий крок — і Річ Посполита перестане існувати. Але Хмельницький очікує... Бо вступити у поль­ські землі означало отримати проти себе за ворога католицьку Європу, та й московський цар не по­спішав на допомогу, побоюючись, що полум'я на­родної війни перекинеться на його землі.

Хмельницький повертає назад на Подніпров’я. У грудні 1648 року Київ зустрічав переможців са­лютами, переливами дзвонів. {Демонструє карти­ну М. Івасюка «В'їзд Б. Хмельницького в Київ»), Назустріч йому вийшла делегація на чолі з митро­политом Сс Косовим, київські спудеї вітали його як «українського Мойсея», що звільнив свій на­род від польського рабства.

Але по тому були ще три роки виснажливої війни, поразки під Берестечком, незавершені пе­ремоги під Зборовим і Жванцем, був високий трі­умф під Батогом (його сучасники порівнювали зі славнозвісною перемогою в 216 р. до н. е. карфа­генського полководця Ганнібала над римською армією під Каннами).

Виснаження, пошесть, зради союзників-татар, заколоти, згарища, руїна — все це щоразу приму­шувало Хмельницького озиратися навкруги і шу­кати захисту та підтримки.

Постало питання: Як бути? З ким бути? Це був час роздумів гетьмана над долею України, її май­бутнім.

      1-ша учениця« Ой, боязко з тим спільни­ком... А з ким?

З католиком чи знову з бусурманом?

А тут скріпла єдина грецька віра.

За котру люд кістками полягає...

Доволі вже руїн, пожежі й крові.

             М. Старицький «Б. Хмельницький»

      Учитель. Невже він думав, що союз з Моск­вою — найкращий крок для блага України? Ні, він шукав союзу з Москвою так само, як і з Туреччи­ною, Швецією, Кримом. Він шукав перепочинку для молодої держави і сподівався, що Переяслав­ська рада 1654 року дасть таку можливість. «Мир душі твоїй, Богдане, не так воно сталось, моска­лики, що уздріли, то все очукрали», — напише пізніше Т. Шевченко в поемі «Стоїть в селі Суботові». Але в останні роки життя Б. Хмельницький зазначить: «Нема чого сподіватися добра від Моск­ви», — і 1657 року укладе договір між Швецією, Трансильванією про поділ Польщі За ним Укра­їна не брала нічого, тільки землю, що людським і Божим правом їй належала, землю, котру потом і кров’ю обробляла. Згідно з цією угодою. У країну визнавали назавжди незалежною від Польщі дер­жавою. Не встиг гетьман за­вершити цю справу.„ 27 липня 1657 року його не стало.

      2-га учениця ...Тужать дзвони, розмовляють. Плаче Україна,

Що найкращого зряджає В домовину сина... Що зостались після нього Тільки немовлята,

І нема кому нової Доглядати хати,..

Добре хата будувалась,

Кошту не жалілось, Кожна трісочка ціною Голови платилась...

Ті сусідські злії очі Косо поглядають.

Десь недобрі в думці мислі Та сусіди мають...

Спить Богдан… і плачуть дзвони

 Сумно на дзвіниці,

І ревуть важкі гармати,

Стонуть чарівниці.

Потемніло ясне сонце
Скрізь по Україні,

Повила всіх чорна дума: «Путь лихій годині!»

                  М. Черновський «Суботівське подзвіння»

       Учитель. Головне дітище Хмельницького —Українська держава мала свої переваги і свої недо-ліки, сильні і слабкі сторони. Але найважливішим було те, що вона існувала. Можливо, він зумів би створити основи її незалежності, якщо б дійшов до влади більш молодим або ж передав її не менш досвідченому керівникові. Г. Хоткевич у книжці «Два гетьмани» написав: «Життя — то незмірна сила; і не віднімуть у Хмельницького слави його помилки« Не стане нам його ім’я менше дорогим від того, що й він чоловік, а не безплотний дух ідеї та її зреалізування. Ні!.. Вище й вище ставити- меться пам’ятник народний в душах українського народу тому, хто так давно, в темні часи середньовіччя, під серцем виносив ту ідею, яка тепер стрясає передовими умами сучасних синів України, Досі ми занадто мало знали свою історію: досі нас занадто багато вчено хронологічних таблиць
панування польських королів і російських царів. Скоро вже народяться плеяди молодих істориків, історичних белетристів, малярів, скоро свідомість величі своєї минувшини поллється в суспільність сотнями, тисячами маленьких струмків — і тоді поставить український нарід пам’ятник своєму Хмельницькому у Києві на площі, а на ньому напише:

         «Єдина і неділима Україна», Такий пам’ятник Хмельницькому на народні кошти роботи скульптора Михайла Мікешина був встановлений на Софіївській площі в Києві 1898 року. А «єдина і неділима Україна» український народ додав 1 грудня 1991 року — уже навіки.На закінчення уроку хочу звернути увагу на повідомлення сучасників про особистість Б. Хмельницького.

         Давайте спробуємо припустити, які риси характеру мав Богдан Хмельницький, виходячи із особливостей його зовнішності та діяльності.

    Вчитель , пише на дошці, "Припущення" і фіксує результат дослідження учнів.

    Для того, щоб дізнатися чи наші припущення вірні звернемося до історичних джерел, праць відомих істориків дослідників життя Б. Хмельницького: М. Костомарова, І. Крип’якевича, М. Грушевського,

   Спочатку розглянемо які він мав риси характеру. Учні читають, обговорюють, аналізують, визначають які риси характеру проявились в тому чи іншому епізоді.    

       Навпроти колонки таблиці "Припущення" вчитель пише графу "З’ясували" і фіксує результат дослідження учнів.

           Презентація  групи “Симпатики Б.Хмельницького”.

                                                Аргументи

                                                 

     1-й учень.

     Венеціанець Віміна відзначав, що у нього немов би два єства: одне - активне, діяльне, друге - спокійне мрійливе. Мова його і спосіб керування показують що він має зрілий і проникливий розум... у поведінці він м'який і простий і тим викликає до себе любов козаків.

      Алепський зазначає "Нелукавий, спокійний, мовчазний, але людей не цурається, часто розчулюється"

     2-й учень .

     Загалом же у публічних виступах і поводженні з рядовими козаками тримався з підкресленою привітністю, досконало володіючи мистецтвом показної відвертості та сміливого владного жесту. Це забезпечувало йому стійкий авторитет у козацькій масі, а його тяжка рука сприймалася за належне у підтриманні жорсткої дисципліни (Альбрехт Радзивил, наприклад, у своєму щоденнику під 1650 р. писав, що гетьман має всіх русинів у такому послусі, що все готові зробити на один його порух).

     3-й учень.

     Коли навіть образить когось, вміє схаменутися і. перепросити скривдженого. Був випадок, коли старшина заперечувала проти походу у Молдавію. Хмельницький спересердя вдарив шаблею черкаського полковника Якова  Воронченка, але зараз же опам’ятався: прийшов до козаків, вклонився тричі, звелів дати бочку меду і сказав "діти мої, не судіть мене" козаки відповіли "Пане гетьмане, в цьому твоя воля, ми всі готові йти з тобою"

      4-й учень.

     Любив пожартувати при нагоді. Так під час бесіди з Маховським, послом коронного гетьмана, він жартома порадив М. Потоцькому оженитись, як це недавно вчинив і він "Бо така справа пришвидшить мир, тому що і він і я будемо тужити за жінками, а коли залишимся вдівцями, то швидше будемо воювати, ніж сидіти в мирі"

      5-й учень.

      В щоденному побуті він розмовляв виключно української народною мовою. Українською говорив з польськими панами. Про тісні зв’язки Хмельницького з, народом свідчать і народні приповідки якими він залюбки користувався, наприклад:

"При сухих дровах і мокрим попало"

"Кожна пташка свої; гніздо охороняє"

"Неможлива річ, щоб між добрими і лихі не були"

     6- й учень.

     Хмельницький був наділений багатьма позитивними рисами характеру. Це в першу чергу вірність. Те, що він був надійною людиною можна підтвердити його розмовою з паном Беневський. Цитую рядки цієї розмови: "Я на схилі днів своїх не прогнівлю Бога порушенням клятви. Якщо поклявся у вірності то збережу її до останньої хвилини"

     7-й учень.

     У побуті Хмельницький був простим і скромним, навіть тоді, коли вже як гетьман міг дозолити собі найпишніше життя. Наприклад, щоб привітати патріарха Макарія, він приїхав з табору звичайною бричкою, запряженою одним конем, одягнений у простий, короткий одяг, під час дощу накинув на себе білу кирею. Тільки в особливо урочистих випадках він виїздив каретою, або ридваном вкритим перським килимом, у пишному гетьманському вбранні.

      8-й учень.

     Садиба Хмельницького в Чигирині не відрізнялася від садиби звичайного заможного козака. Двір захищала огорожа з в’їзною брамою. Будинок був з ганком "на домі сиділи голуби, яких гетьман держав безліч". Віміна описує обстановку ще докладніше: "У цій кімнаті немає ніякої розкоші - стіни позбавлені всяких прикрас. У кімнаті знаходяться тільки грубі дерев’яні лавки, вкриті шкіряними подушками. Дамаський килим простягається перед невеликим ліжком гетьмана, в головах його висять лук і шабля, єдина зброя яку він звичайно носить. Біля ліжка знаходиться також гетьманський бунчук. Поряд із світлицею згадується «комора» до якої гетьман запрошував послів на таємні переговори".

       9-й учень .

       Відзначаючи простоту жит^я гетьмана, Віміна робить таке зауваження: "Очевидно, гетьман прибрав житло таким способом, щоб пам’ятати про своє становище і не захопитися духом непомірної гордості. Може в цьому випадку він взяв приклад з Агафокла, який, будучи сином гончара і здобувши царську владу, звелів влаштувати сдбі стіл і верстак з глиняним посудом".

            Презентація групи  “Противники Б.Хмельницького”.

                                                Аргументи

     1-й учень.

     Збереглися яскраві свідчення про вдачу гетьмана, у якій відзначали ніби два єства: одне вибухово-холеричне, інше - мовчазне, задумливе й похмуре, однаково схильне і до розчулення, і до втаємниченої підступності. Сучасники нераз припиисують страхітливі вибухи гетьманського гніву, коли він міг кричати з такою несамовитою люттю, що кидався по покоях, рвав себе за волосся, ногами бив землю або ж метався, немов шалений, що втратив розум. У такі хвилі, як тоді писали, ніхто не міг йому суперечити, а хто посмів би, позбувся б життя.

     2-й учень.

     М. Костомаров відзначає: "В його характері, стало проявлятися щось дивне: то він постив і молився, то віддавався пиятиці і співав думи, то був ласкавий і однаковий в поводженні з усіма, то знову ставав строгий і гордий, то молився Богу, то радився з чарівницями".

      3-й учень.

     Загальновідомою була і така примітна риса гетьманської вдачі, як хитрість, котра під видимою оболонкою не раз маскувала почуття й наміри, цілком протилежні декларованим. За словами одного з сучасників, це була людина з тисячею штук, і його слід було остерігатися тим більше, чим більше він виявляв покори.

      4-й учень.

     Не тільки хитрий а й підступний. Як відомо король у Польщі не мав багато прав. Всупереч волі шляхти Владислав IV хотів почати війну з татарами і залучити до того козаків, давши гетьману Барабашу документи інструкції за якими передбачалося збільшення реєстру дозвіл йа будівництво чайок Хмельницький хитрістю викрав ці документи (які засвідчували що Польща-готується до війни з Кримом), а потім . їх показав хану щоб схилити його на свій бік у війні з Польщею.

    5-й учень.

     Б. Хмельницький прагнув влади і здобув її. Не дивлячись, що управління в Гетьманщині було побудоване за зразком Запорізької Січі - найвища влада належала Генеральній військовій раді, а потім Раді генеральної старшини, фактично все вирішував гетьман, який відкрито насміхався з Польського короля який не міг приборкати шляхту.

       Вчитель.

    Розбіжності в сприйнятті козацького вождя бачимо вже в поглядах сучасників, людей, котрі, за словами Івана Франка “перетерпіли на власній шкурі криваву драму Хмельниччини ”. Не дивно що для поляків гетьман був передусім зрадником, кровожерним тираном, сином антихриста, збюрювачем спокою, а рівночасно (як і всі козаки про що довелось згадувати) – хлопом, розбійником. Водночас не піддавалися сумніву його мужність і сила, що не раз трактувалися як бич Божий, посланий за бунти і зради поляків, ба – саме ім’я Богдан тлумачилося як Богом даний для кари.

  

      Вчитель.

      Людину характеризують її вчинки.

 Богдан Хмельницький відомий  як керівник національно-визвольної війни. Микола Костомаров переповідає розмову Богдана Хмельницького зі Станіславом Любовицьким, посланцем короля Речі Посполитої, де пояснює причини війни між козаками і Річчю Посполитою.

         "Пане посол, сідайте і слухайте, я вам скажу побрехеньку. В старовину жив у нас селянин, такий заможний що всі завидували йому. У нього був домашній вуж, котрий нікого не кусав. Господарі ставили йому молоко і він часто повзав між сім’єю. Раз дали хазяйському синові молока; присунувся вуж і став хлебтати молоко; хлопчина вдарив вужа ложкою по голові, а вуж вкусив його. Господар хотів убити вужа, та вуж всунув голову в нору і господар відрубав йому тільки хвіст. Хлопчина вмер від укушення. З того часу господар став бідніти і удався до знахарів. Йому відповіли:  минулих літ ти по-людськи обходився з вужем і вуж приймав на себе всі нещастя. Як хочеш давнього добробуту помирися з вужем. Господар став запрошувати вужа щоб поновити давню дружбу, а вуж сказав йому: даремно клопочешся, щоби між нами була така приязнь, як перше. Як тільки я погляну на свій хвіст бере мене досада; а ти, як тільки згадаєш сина - готовий розвалити мені голову. Те саме, пане посол сталося між українцями і поляками. Був час, коли ми разом тішилися щастям, радувалися успіхам. Козаки відхиляли від королівства небезпеки, що йому грозили, і самі приймали на себе удари татар. Тоді ніхто не брав здобичі з Польського королівства. Та поляки стали порушувати свободу українців, а українці стали огризатися".

Учні працюють з документами і презентують результати свого дослідження.

                             Група “Симпатики Б.Хмельницького”.

                                               Аргументи.

     1-й учень.

    За короткий час Б. Хмельницький створив із розрізнених козацьких загонів армію яка нараховувала від 100 - 300 тис. чоловік.

Козацька піхота - ударна сила

Козацька кіннота

Артилерія, що налічувала 80-100 гармат

Розвідувальна служба

Козацький обоз

Флот

Зброя у повстанців була як і власного виробництва так і трофейна, захоплена у боях

     2-й учень.  

    Хлопи відразу скинули ярмо й, озброївшись хто чим міг приєднався до військ Б. Хмельницького зародилась страшна думка "очистити Україну." "Тоді ж - зауважує тогочасний літописець, - гинули православні ремісники і торговці тільки за те, що носили польський одяг, і не один франт розквитався життям за те, що голив собі голову за польським звичаєм. Вбивства супроводжувалися варварськими катуваннями: з живих здирали шкіру, пекли на вогні, обливали окропом, не було пощади і немовлятам". (Костомаров).

     3-й учень.

    Щодо євреїв, то магнати часто здавали свої володіння ч в оренду, згідно з якою орендар отримував собі в прибуток усе, що здатен був витиснути з селян понад встановлену„ кількість. Євреї не мали права володіти землею а лише її орендувати. Брали вони в оренду і церкви, накладали оплату за хрещення дітей, вінчання похорони й умисне висміювали , віру.

          Англійський історик Норман Девіс пише "участь євреїв у жорстокій експлуатації селян була єдиною найвагомішою причиною тої страшної відплати, що не раз упаде на них в , майбутньому".

      4-й учень.     

    Війна це страшне вона ніколи не є справедливою і нічим не можна виправдати загибель людей, але дії козаків були відповіддю на знущання польської шляхти і магнатів. "Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні помирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів"...

"Ми православні міщани, можемо селитися, лише в спеціально відведених кварталах".

Із законодавчого акту польського сейму:

"А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти, як заходить. Якщо селянин не вийде на панщину, то за перший день прогулу заплатить гріш, за другий день барана, а третій - то бичем на лаві скарати, а дні пропущені відробити".

     5-й учень.

     Хмельницький ще з дитинства бачив неволю, гноблення, страждання. Він на собі відчув нещастя і горе. Дозвольте зачитати слова Хмельницького "Однак не мря особиста образа штовхнула на повстання проти польської шляхти. Визвольна війна, боротьба українського народу стала для мене рідною справою ще в далекі роки юнацтва".

    6-й учень.

    Б. Хмельницький був талановитим полководцем часто і удавався до різних тактичних заходів, наприклад, розгрому " ворога частинами у ході зустрічної битви. Цю тактику він  застосував у битві під Жовтими Водами. Коронний польський ; гетьман М.Потоцький поділив свої війська на три групи: сам  розташувався під Корсунем другу групу, реєстровців, відрядив  на Січ Дніпром, третя йшла на Січ суходолом. Групу ! реєстровців що йшла Дніпром "черняків", рядових козаків на і чолі з Джеджалієм переманив на свій бік, тоді розбив поляків під керівництвом С. Потоцького і Шемберга, а третю групу,  основну під керівництвом М. Потоцького - під Корсунем,  влаштувавши засідку в Горіховій Діброві. Польський жовнір  писав: "Увійшов табір у цю діброву як у якусь матню: не міг  далі посуватися через закопані і стиснуті дороги. На тил  табору всією силою напирали татари, спереду і з боків козаки завдавали великої шкоди".     

    7-й учень.

    Гетьман перемагав не кількість, а хитрістю. Часто  вдавався до тактики створення психологічної кризи у війську противника, з метою його повної деморалізації; наприклад, під  час битви під Пилявцями. П. Загребельний у творі "Я Богдан" пише:           і

          "Я послав козаків одчайдухів, які мали, нібито, добровільно перекидатися до панського табору і малювати там якомога більше жахів про те, яка страшна орда підходить мені на поміч, тоді підослав панам для більшої віри ще й попа,  який на хресті заприсягнув, ніби орда вже за один перехід звідси, а ще після того вдався і до геть дитячої штучки: попросив Кривоноса передягнути своїх молодиків у татарську одіж, повивертати кожухи вгору вовною й проскакати по степу до. мого табору з татарським галалайканням. Вночі вогнищ палили безліч, так ніби моя сила побільшала удвоє".

      8-й учень .

      Великого значення надавав гетьман збереженню військових таємниць. Думка сучасників щодо цього одностайна: "Жоден з полковників не знає, про що він думає".

     9-й учень .

    Викликає захоплення і прекрасно організована розвідка козаків. Польський історик XVII ст. С. Твардовський зворив про те, що гетьман має своїх розвідників навіть у королівських покоях.

Ось як описує результати психологічного тиску Хмельницького, свідок цих подій з польського табору С. Освєнцим:

"З “язиків" ніколи жодної правди не могли одержати і це часто було причиною для зміни прийнятих рішень. Бо коли один "язик" розповідав що Хмельницький іде до нас, то ми здерев’яніли, вішали носи і придумували як тут боронитися, а новий "язик" розповідав щось протилежне першому".

     "Ся Русь - то всі до чиста бунтівники: хоч печи їх, а все одно, правди не скажуть".

     10-й учень.

     Особливу майстерність Хмельницький виявляв у будівництві укріплених таборів. Навіть, у надзвичайно складних умовах бою під Охматовим, взимку 1655р. гетьман зумів, як свідчить Каховський, що брав участь у поєдинку, зробити його неприступним, розмістивши в квадрат, скріплені ланцюгами в три ряди вози.

      11-й учень.

     Особливо захоплювався походами по-легкому. Польським послам в 1649р. він говорив: "Вже я полки послав щоб коней кормили, і були готові до дороги - без возів, без гармати -знайду я це й у ляхів! Хто з козаків взяв би на війну один віз, накажу йому голову зрубати! Не візьму і я сам жодного воза, хіба сакви”.

      12-й учень.            

      Хмельницький особливу увагу зосередив на дипломатичній діяльності, щоб знайти союзників у боротьбі проти Речі Посполитої, щоб зміцнити міжнародне становище України.

         На початку війни в лютому - березні 1648р. в Бахчисараї укладає угоду з Кримським ханом Іслам Гереєм III про військовий союз у війні проти Польщі. В такий спосіб гетьман розв’язував проблеми:

-  Відсутності власної кінноти;

-  Уникнення несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій

      13- й учень.

     Хмельницький вжив всіх дипломатичних заходів, щоб знищити Польщу і досягнув успіху:

-  здійснив чотири походи в Молдавію, примусивши господаря В. Лупала до союзу з козаками;

-   домовився з Трансільванією про координацію . спільних військових дій проти Польщі;

-   уникнув загострення у відносинах з Московською

державою;

-  встановив дружні відносини з Валахією, Венецією;

-  Туреччина погодилася взяти Україну під свій протекторат.

                         

                   Презентація групи “Противники Б.Хмельницького”.

                                                         Аргументи.

        1-й учень.

       Б. Хмельницький очолив визвольну війну, але не тому, що переймався долею простих селян. Жив спокійно на своєму хуторі, господарював і тільки особиста образа від Чаплинського, страх втратити своє майно, бажання заручитися підтримкою козаків привело його на Січ.

       2-й учень.

      Б. Хмельницький наш край квітучий обернув в пустиню засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він зупинив успіхи культури, він зупинив і шкільну просвіту, довівши її до того, що вже й полковники не вміли підписати, договору власною рукою.

       3-й учень.

       Союз з Москвою не можна назвати дипломатичною перемогою

"Духовенство дивилося на московських руських як на людей грубих, брутальних і навіть відносно тотожності своєї віри з московською в них викликало сумніви...

Що стосується козацької старшини і руських шляхтичів, що пристали до козаків, то вони взагалі, з болем у серці, тільки з крайньої необхідності віддалися під владу московського царя" - пише Костомаров.

Хмельницький уклав угоду в Переяславі, за якою Україна ввійшла до складу Московщини. Російський цар не давав конкретних обіцянок, не присягав Хмельницькому, вважав його своїм підданим і швидко порушив договір...

       4-й учень.

      Чи можна вважати союз Хмельницького з кримським ханом вдалим? Хан не раз зраджував гетьмана: і в битві під Зборовим, і Жванцем, а в битві під Берестечком кримський хан взяв в полон самого Хмельницького. А яке спустошення краю приносив ясир, коли татари плюндрували і грабували, населення. Люди проклинали за це Хмельницького

"Бодай Хмеля Хмельницького перва куля

не минула,

Що велів брати дівки й парубки й молодії

молодиці!

Парубки йдуть гукаючи, а дівчата

співаючи,

А молодії молодиці старого Хмеля

Проклинаючи:

Бодай того Хмельницького перва куля

не минула,

А другая устрілила - у серденько уцілила!"

                                            (з народної пісні)

       5-й учень.

Хмельницький часто допускав тактичні помилки. В ході багатьох битв Б. Хмельницький чинив непомірковано, укладаючи угоди, які не були корисними для України. Прикладом цього є облога фортеці Замосття в 1649р. Хмельницький оточив її і продержав там свої війська протягом трьох тижнів доти, поки не взяв викуп у сумі 10 000 злотих. Чому Хмельницький, маючи стотисячне військо, оточує непотрібну йому фортецю і перебуває там аж три тижні? Не можна цього зрозуміти. Напрошується, ще одне питання: чому Хмельницький раптом припиняє свої військові дії у 1649р.? При тому Польща виграє час, вигідний для неї, і який можна використати в боротьбі проти Хмельницького. Це одна з його тактичних помилок. їх можна нарахувати значно більше.

  

      Рольова гра.

      Учитель.

В нас в гостях гетьман Б.Хмельницький.

    

     Прес-клуб

Двоє учнів ставлять запитання Б.Хмельницькому щоб детально проаналізувати суть особи гетьмана та діяльності.

1.Т.Г. Шевченко у своєму вірші “Розрита могила” звертається до Вас “Ой Богдане! Нерозумний сину! ” Чому він Вас називає “нерозумним сином”?

2.Упродовж свого гетьманування ви воювали. Це був поклик душі чи бажання в такий спосіб вирішити долю України.

3. Сучасний письменник О.Бузина звинувачує Вас у тому , що Ви найбільше піклувались за особисту владу, за те, щоб булава залишилась у родині.

4. Як ви оцінюєте Переяславську угоду. Чи не була це фатальна помилка?

5.Що Ви цінуєте в людях?

6. Проспер Меріме: “Тільки за надзвичайно важких обставин погодився на покровительство царя,але, здається , вже невдовзі каявся за це”. Ви поділяєте оцінку П.Меріме?

        Аналітична гра “Займи позицію”

Учні займають відповідне місце біля дошки залежно від обраної відповіді:

А) підтримую оцінку діяльності Б.Хмельницького, яку дав І.Крип’якевич.

Б) погоджуюсь з оцінкою Олеся Бузини.

       lV.ПІДСУМОК УРОКУ

 Учитель зачитує слова журналіста Г.Конопельцева: “Завдання історичної науки – не творити ідеалізований образ Б.Хмельницького, а показували його таким, яким він був насправді, - сильними і слабкими рисами характеру, вдалими і невдалими державотворчими діями ”.

       Учні ознайомлюються з результатами соціологічного опитування “Позитивно чи негативно Ви ставитесь до Б.Хмельницького як особистості?”, проведеного групою “Соціологи”.

	Позитивно	Важко сказати	Негативно	Не знаю такого
Б.Хмельницький	80%	15%	5%	0%

      Рефлексія

      Учитель. Інколи філософи порівнюють деякі держави з тією чи іншою твариною, наприклад Англію – з догом, Франція – з лисом, Росію – з ведмедем. З якою твариною Ви порівняли б Гетьманщину часів Б.Хмельницького?

       Відповіді учнів.

                                     Вчитель підводить підсумки:

            Оцінка діяльності Б. Хмельницького істориками, письменниками.

Позитивно оцінюють:

-  Г. Сковорода називає його “ героєм Богданом ”

-  Т. Шевченко “ геніальним бунтівником ”

-  Д. Дорошенко “ державним діячем, що з'єднав перервану середньовіччям історію української ‘державності ”  

-  М. Грушевський вважає, що “ від Хмельниччини веде свій початок нове українське

життя ”.

Негативну оцінку діяльності Б. Хмельницького дають:

-  Т. Шевченко у творах: “ Розрита могила “ Стоїть в, селі Суботові...”

-  М. Костомаров хвалив Хмельницького за налагодження зв'язків з Росією і критикував за закулісні відносини з Туреччиною.

-  М. Куліш вважав, що Хмельницький започаткував період розвалу, анархії і культурного занепаду України.

-  М. Грушевський, даючи позитивну оцінку діяльності Б» Хмельницького вважав його поганим політиком.

    Отже :

-  Б. Хмельницький зумів об'єднати в один визвольний табір розрізнені суспільні сили;

-  очолив боротьбу за створення української держави - Гетьманщини;

-  під його керівництвом відбулася буржуазна революція, в Гетьманській державі зникло кріпосне право і стало розвиватися багатогалузеве фермерське господарство;

-  він встановив дипломатичні відносини з багатьма ^країнами, які визнали незалежність української держави;

-  але, мета у Хмельницького, не була чітко визначена з самого початку: “ помста, чи свобода України “; політичні погляди змінювалися від “ автономізму “ до створення самостійної держави, через що, було втрачено багато можливостей;

-  Б. Хмельницький не зміг обійтись своїми українськими силами, йому прийшлось іти на союз з різними країнами, які часто зраджували, втручались у внутрішні справи;

-  заради незалежності України він пішов на надто великі жертви, які не оправдали себе.

Велич людини і пам'ять про неї визначається її ділами. Життя і справи Б. Хмельницького були віддані боротьбі за самостійність українського народу. Незважаючи на значні промахи й помилки, Хмельницький належить до найбільших рушіїв української історії.

А він не встиг. Не виспівав до краю.

Літа. Розбрат. Та,ще й Тиміш загинув...

Ну що ти, земле, що ж ти дорікаєш?

Що вмер невчасно, сиротою кинув?

Так, не вродило більше, нам Богданів,

Хоч і доволі маємо гетьманів.

А може, суть не в цьому? Суть у нас,

Що той вогонь нескореності згас?

Що вибирали шинок, а не палю,

Жили цю мить і не дивились далі?

Боялись смерті -гнули дужі спини

Ми, може варті ми тії руїни?!

                                     (Н. Савчук)

       Домашнє завдання

   Написати твір-есе на тему "Богдан Хмельницький. Його значення в історії України".