СЦЕНАРІЙ ПОСВЯТИ В КОЗАЧАТА, КОЗАКИ, КОЗАКИ-НАСТАВНИКИ «Ми роду козацького діти»

Хід проведення

 «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців!..»

О. Довженко

Ведучий. У глибину століть сягає історія нашого народу, і чим  більше минає  часу, тим яскравіше ми її уявляємо.

Ведуча. Пізнати історію рідної сторони нам  допомагають книги.

Ведучий. Сьогоднішнє свято відкриває перед нами ще одну сторінку історичного минулого українського народу.

Ведуча. Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорозьку Січ, про січове лицарство – козацтво, про їхні походи і подвиги.

Ведучий. «Так ось вона. Січ! Ось ти, гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну» - писав у своєму творі «Тарас Бульба» Микола Гоголь.

Ведуча. Отже, нам з вами сьогодні буде цікаво познайомитись з однією з найлегендарніших сторінок  українського народу – козаччиною. То ж пропонуємо прожити один день з козаками, побувати в 16-18ст. на Запорізькій Січі.

Ведучий. У сьогоднішній жовтневий день, коли чоловіки нашої славної неньки святкують День захисника України, ми приймаємо в козацькі лави наших молодших школярів, майбутніх захисників, учнів 5-х класів.

Звучить мелодія козацького маршу, входять отаман і писар.

Писар (згукує козаків): Агов, братове! Всі на раду!

Отаман. Кіш, шикуйсь! Струнко! Всім  куреням підгодовуватись до урочистої ради. До вносу хоругви школи стояти струнко!

Звучить мелодія козацького маршу, хорунжий вносить хоругву.

Отаман. Козацьку раду на честь Посвяти в козачата вважати відкритою.

Писар. Пора нам закінчувати бесіду, бо чую, що на підході наші славні гості — запорізькі козаки.

                 До класу заходять Тарас Бульба з синами. Тарас Бульба.  Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала, бо такий уже звичай у козаків.

                 Сини встромляють біля дуба стріли, кладуть хліб, сало. 
Отаман: Оґо-го! Хотів дуже вас бачити, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Проходьте, проходьте.  (Тарас Бульба обнімається з отаманом.
Тарас Бульба: Здоров був! Ось привів тобі синів своїх. Ану, глянь, які славні козаки.
Андрій і Остап: Здорові були! (Вклоняються.)
Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?
Остап. Віруємо. Писар. І в Трійцю святу віруєте?
Андрій. Віруємо. Писар. А в церкву ходите?
Остап. Ходимо. Отаман. Ану, перехрестіться. (Хлопці хрестяться.) Хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас: Дорогі мої сини, підійдіть до мене, нехай благословлю вас. Сини підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови.
Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народові. Хай береже вас Господь.(Цілує синів.) Писар. Тож будьте шанованими гостями на нашому святі.

Козак: Та в нас, товариство, поповнення. Чиї ж ви будете? (Звертається до Остапа і Андрія.) Остап: Ми — сини славного козака Тараса Бульби.
Козак: Ну що ж, будьмо знайомі. Кожен козак подає руку і називає своє прізвище.

Козак: В гарний час приїхали, на посвяту в козачата встигли.

Хорунжий. То що, козаки! Дайте слово сказати. Чи не час до коша й козачаток приймати?

Козаки. Саме час! Саме час! В самий раз! В самий раз!

Отаман.

              Одержавши на раді згоду,

              Дітей козацького роду

              У наше коло викликаю,

              Їх перевірити жадаю!

              Поведу таку я річ:

              – Що ви знаєте про Січ

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину.

 (Звертається до одного з учнів)

Учні 5 класу

1.Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла назустріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла!

2. Бранців до галер кували,

Всего злоби пожирали,

Шляхта нас вогнем пекла,

На тортури припекла.

3. Лиха ж отчий край зазнав -

Не бажаємо нікому!

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

4. Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна і тужила Україна

Під п’ятою у заброд.

5.Але наш народ боровся.

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко…

6. Запорожець завжди знає,

    Звідки ворог зазіхає.

7. Зможуть зайд перемогти

    Запорожці-козаки.

8. Золотою ниткою історії

     Зшиємо козацтва сторінки,

9. Хоч часи минулого суворі,

      В спадщину ж лишили козаки.

10. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

11. Ну, а я скажу вам прямо,

Чесно і без зайвих слів:

Хочу бути отаманом

Запорізьких козаків.

12. Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

13. Батько, мати, брат, сестричка

      І всі інші члени роду –

      Всі належать до одного

      Українського народу.

14. Українка я маленька,

Україна – моя ненька

В неї щира я дитина,

Добра , люба та єдина.

 15. Українка я маленька ,

Українці батько й ненька,

На Вкраїні родилася ,

В свою маму удалася.

16. Українець я маленький,

      Україна – край рідненький.

      Віриний син я свого роду.

      Українського народу.

17. Хоч малий я, невеликий,

Зате добре знаю.

Що край рідний – Україна

Я її кохаю.

18. Все, що рідне, я кохаю,

      Всім, хто рідний, помагаю,

      Своєю ціною, всього вчуся

      І до рідного горнуся.

19.  І тому найдорожчою нам ,

      Є і буде у кожну хвилину,

Серед інших країн, лиш одна, -

Дорога нам усім Україна.

20. У всьому світі – кожен знає

    Батьківщина лиш одна.

    І в нас вона одна-єдина.

    Це наша славна Україна!

21. Про Україну, рідний край,

    ти завжди, завжди пам’ятай!

22.  Не забувай Шевченка спів,

    про горду славу козаків.

23. Не забувай, що ти дитина

    землі, що зветься Україна.

24. Ми –  дітвора українська,

     хлопці і дівчата.

     Хоч слабі у нас ще руки,

     та душа завзята.

25. Бо козацького ми роду,

    славних предків діти.

    І у школі всі вчимося

    рідний край любити.

26. Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт,

Ми роду козацького діти.

Землі української цвіт.

27. В яку б не пішли ми дорогу, -

Ти, пісне, над нами злітай!

Крокуючи гордо і в ногу,

Ми славимо рідний наш край.

28. Наш приятель – сміливий вітер,

Відвага – це наш заповіт,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

29. Живуть в нас батьків заповіти, -

Свободи палкий оксамит,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

  Отаман (звертається до козачат)

Що говорить вам «козак» -

Це крилате, горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козачата (разом)

Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народу щасну долю!

 Отаман. Молодці, діти! Багато ви знаєте про козаків. А чи умієте співати нашої козацької?

Пісня

Хорунжий. Ой, і розумні у нас козачата, і співучі.

Отаман. Що ж побратими-козаки, варті вони приєднатись до нашого коша?

(Варті)

Писар. Урочисто заявляю, сьогодні до нашого коша приєднуються учні 5-го класу. Куреню «Веселковому» підготуватись до урочистої присяги!

(діти крок вперед)

Отаман. Козацькому гурту ви, бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Козачата «Разом»

Готові! Так! І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем!

Козачата називають по черзі правила:

Шануй маму і тата, завжди працюй завзято.

Люби рідну країну, що зветься Україна.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!

Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи!

Козак – чесна, смілива людина,

     Найдорожча йому – Батьківщина!

Козак - це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту!

Козак – слабкому захисник,

      Цінити побратимство звик!

      Козак – усім народам друг,

       І лицарський у нього дух!  

Козак вкраїнську любить мову,

     Він завжди здержить своє слово!

Хорунжий. То ж  присягніть, що правил цих ви незабудете, що справжніми синами свого народу будете!

Козачата (разом). Щоб козацькому роду не було переводу,

Присягаєм на вірність українському народу!

Отаман (звертаючись до писаря)

Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на додачу видай Січі знак,

Хай з козачата виросте козак!

Писар (до козаків)

Дорогі наші Захисники допоможіть посвідчення вручити

І знак козацький прикріпити!

Пісня «                                                     »

Писар.

Присягайте, що Вкраїну будете любити,

Що віллєте в неї силу, щоб розвеселити.

30. Ми землі і сонця вірні діти,

І навчатись прагнемо щомить,

Разом з Україною мужніти,

Совістю і серцем їй служить

31. Клятву вірності народу,

За любов і за свободу,

Будуть наші козаченьки

Через все життя нести

Присягаємо!

Ми за Україну!

32. Вже як стануть козаченьки

Україну будувати,

Будуть наші козаченьки

Волю захищати.

Присягаємо!

Ми за Україну!

33. Бо ніяк вже Україну

Без молоді жити,

Тож ставайте всі в ланцюг,

І візьмемося за руки,

Та Вітчизну обнімімо,

Честь і славу її збережімо.

Присягаємо!

Ми за Україну!

34. Присягаємо край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для цього жити.

35. Що нам рідне, те нам буде

І красне, і гоже –

Присягаємо: так буде!

Поможи нам, Боже!

36. Хлопці ми не ликом шиті,

Обіцяєм добре вчитись,

Щоб раділи нам батьки,

І директор, й вчителі.

37. Працювати біля школи,

Ми умієм також гарно,

Щоб, як писанка була,

Наша школа дорога.

38. Хоч бувають і невдачі,

Не виходять в нас задачі,

Й на диктанті, як на зло,

Нам, бувало, й не везло.

Пісня

Учасники козацької ради.

Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Прийняли сьогодні вас у козачата!

Із цим святом славним вас усіх вітаєм,

Натхнення, сил і мудрості бажаєм!

Ведуча. Тепер наші козацькі лави поповнились молодими, енергійними і завзятими козачатами, які, коли виростуть, стануть справжніми захисниками Батьківщини.

Ведуча. Запорізька Січ. Козаччина. Найлегендарніше минуле українського народу, його святині. Синонімом свободи, людської національної гідності, мужності.

Ведучий. Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то говорять, що він (вона) козацького роду а щоб підкреслити чоловічі якості хлопчини чи юнака, говорять: «З нього буде добрий козак». То ж будьте гідні звання «Славний козак»!

Ведуча. Хай, добрі люди, вам щастя буде!

Хай буде доля на всі роздолля!

Ведучий.  І до того літ багато на любов і згоду

Хай не буде переводу

Ведучі (разом.) Козацькому роду!

Отаман. Кіш, шикуйсь! До виносу хоругви школи стояти струнко!

Отаман. На цьому урочисту Козацьку Раду вважати закінченою.

Ведуча. Але наше свято на цьому не закінчується. Сьогодні ми також святкуємо День Захисника України.

Ведучий: Нехай це пам’ятне свято доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі!
1. День захисника України-
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою- Україну.
Учень1: 
Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.
Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.
І ось ідемо в бою життєвому.
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.
Учень2:   
Велику правду для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад все!
Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам розкіш боротьби,
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.
Веде нас в бій борців упавших слава,
Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українськая Держава,
Вільна, міцна, від Тиси по Кавказ!
Пісня 
І Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Читець

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.

За Сотнею ще рани кровоточать,
А тут нових оплакуєм синів.
Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,
Невже нових жертв сильно захотів?

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,
Зривають їх дружини й матері.
«...Присвоїти посмертно...» В домовині
Лежить проміння згасло зорі...

А блокпости обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає мішенню знов...
Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..
Іде війна за смерть — не за любов!

Знов опустились прапори в скорботі,
Усе село прощається з хлоп’ям...
І кожен воїн в 45-й роті
Дав повну волю тим скупим сльозам...

Ще вчора він діливсь бронежилетом,
Хоч на російській розмовляв пацан...
«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,
Пусть только разобьем бандитский клан...»

…Він повінчався з українським краєм,
З калиною у білому вбранні,
Яка червоні слізоньки втирає
І про любов йому шепоче в сні...

Ведуча:  73 роки минає з часу створення УПА. Національно-визвольний рух УПА – одна з найяскравіших сторінок боротьби українського народу проти гітлерівської  та більшовицької окупацій. Ця боротьба була надзвичайно виснажливою, важкою і кривавою.
Сьогодні ми раді вітати на нашому святі людей , які захищали Соборність  і незалежність України в 20 столітті  і продовжують її відстоювати   в 21 столітті. Нам дуже приємно, що Ви, наші випускники, з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє, стали на захист нашої Батьківщини. 
Ми дякуємо Вам за те, що забуваючи про страх, про біль, про безпеку, Ви всі як один, незалежно від віку й роду занять, встали на боротьбу з ворогом. Кожен з Вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але раз за разом піднімався в бій, захищаючи свій дім, свою родину, свою Батьківщину від ворогів, тому що кожен з Вас знав, «Що якщо не я, то хто ж».
 Сьогодні на нашому святі присутні _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Пісня 
До слова  запрошується в.о. директора НВК Качур Оксана Яросавівна.
Читець

...Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.
Україно, вернуться до тебе-
Матері, сторожові вогні,
Ясні зорі  і хмарини з неба,
Козаки воскреслі і пісні.
Прийдуть квіти і маленькі діти.
Прийде казка і пташиний спів,
Забринять у просторі сюїти
Всіх дерзань і небувалих снів.
Україно-Матінко! Воскресни!
Тануть сни і котяться в імлу...
І Софія - Мудрість Пречудесна
Вже стоїть на Київськім Валу!
Побратими, гляньте на руїни –
То ж не прах, не камені прості!
То в Руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті!

Ведуча:Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти- добровольці  та воїни української армії. 
Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України- героів УПА ,героїв небесної сотні і героїв АТО і промовмо молитву за  душі загиблих.
Пісня «Пливе кача»
Учень 
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Ведучий. Кожного дня, щогодини Україна завдяки нашим Героям виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.
Хай живе Україна!!!!!!!!!!! Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!

Зі святом Вас дорогі наші Захисники!!!